Ухвала суду № 46546196, 09.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 липня 2015 року м. Київ К/800/31185/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2015 р.

у справі № 804/20469/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Гарант Груп»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Гарант Груп» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податковою та відмови у прийнятті звітної податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року, з додатками; визнати звітну податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року, з додатками, такою, що подана у момент її фактичного отримання, тобто 25.09.2014 р.; зобов'язати відповідача відобразити показники (дані) звітної податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року, з додатками, в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача; зобов'язати відповідача в порядку ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України подати звіт про виконання судового рішення та встановити строк його виконання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2015 р., позов задоволено частково, визнано звітну податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Гарант Груп» з податку на додану вартість за серпень 2014 року, з додатками, такою, що подана у момент її фактичного отримання - 25.09.2014 р., зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відобразити показники (дані) звітної податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Гарант Груп» з податку на додану вартість за серпень 2014 року, з додатками, в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованій картці платника товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Гарант Груп». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2015 р. у справі № 804/20469/14.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова