Ухвала суду № 46546074, 07.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/45533/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.,

Приходько І.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Катамай Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 826/7149/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Стандарт"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Стандарт» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним дій відповідача, вчинених при складанні та підписанні акта перевірки від 09.12.2013 № 1821/26-51-15-01-11/37447429, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2013 №0019351510, №0019361510, №0019371510.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2013 №0019351510, №0019361510, №0019371510, в цій частині позов задоволено, у решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, залишивши без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки відмова в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним дій відповідача по справі не оскаржується, відтак, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судові рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Техно-Стандарт» бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 09.12.2013 №1821/26-51-15-01-11/37447429.

Згідно з висновками зазначеного акта перевірки, відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до завищення ним податкового кредиту та, як наслідок, до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, до заниження позитивного значення між вказаними показниками, а також, до неправильного обчислення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 23.12.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0019351510, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 2687770,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 671943,00 грн.; №0019361510, яким позивачу збільшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 4780333,00 грн.; №0019371510, яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ на 2112671,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив правомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем під час перевірки не було надано в повному обсязі бухгалтерських документів, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність висновку відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2013, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, як було вірно враховано судом апеляційної інстанції, в акті перевірки від 09.12.2013 № 1821/26-51-15-01-11/37447429 самим відповідачем встановлено, що податкова звітність ТОВ «Техно-Стандарт» у період, за який проводилася перевірка податкової звітності даного платника податків, складена на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄДРПН, а також зазначено, що станом на дату проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено включення товариством до складу податкового кредиту за квітень-вересень 2011 року та за квітень 2012 року податкових накладних, не зареєстрованих в ЄДРПН, та вказано, що за результатами перевірки не виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які б надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання.

Крім того, відповідачем не ставиться під сумнів товарність господарських операцій ТОВ «Техно-Стандарт», за результатами яких ним була складена податкова звітність за звітні періоди, що підлягали перевірці податковими органами, та сформовано податковий кредит.

Також, позивачем при складанні податкової звітності, зокрема, формуванні податкового кредиту та обчисленні бюджетного відшкодування у звітні періоди, за які відповідачем було проведено перевірку, дотримано строки, встановлені п. 102.5 ст. 102 ПК України, що не спростовано податковим органом.

Слід зазначити, що прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом виключно платника податків, наданим йому положеннями ст. 200 ПК України, а не обов'язком.

За наведених обставин, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, зазначені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) В.В. Кошіль (підпис) І.В. Приходько