Ухвала суду № 46546064, 07.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/44194/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.,

Приходько І.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Кучерин Б.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 820/7215/14

за позовом Данилівського дослідного державного лісгоспу

до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Також, позивачем було заявлене клопотання про заміну Данилівського дослідного державного лісгоспу на його правонаступника - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», яке згідно зі ст. 55 КАС України, підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2012 по 31.12.2012, у висновках якого зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено його заниження на загальну суму 595411,00 грн., в результаті допущених порушень, зокрема, пп.201.7, пп. 201.11 ст. 201 ПК України, а саме: позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 11225,00 грн. по зведеній податковій накладній без відповідних реєстрів супровідних документів.

Також, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань позивача з податку на додаткову вартість за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено їх заниження на загальну суму 584186,00 грн., в результаті допущених порушень п.23 підрозділу 2 розділу XX ПК України, оскільки, згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних ф. N1-ТН відсутні посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, неможливо співставити данні товарно-транспортних накладних, як первинних бухгалтерських документів позивача, з податковими накладними з метою встановлення реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) податкової пільги (Код пільги згідно з Довідником пільг-14010468) по звільненим операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00) по розрахунках з кінцевим споживачем (населення) на суму 2920935,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 №0000282202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1328451,00 грн., в тому числі за основним платежем - 595411,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 733040,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивачем протягом періоду, який перевірявся податковим органом, було придбано за готівкові кошти нафтопродукти у ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт», Полтавської філії ТОВ Татнєфть-Укрнєфтєпродукт та ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна".

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, під час формування податкового кредиту спірного періоду, позивачем було надано реєстри касових чеків з придбання за готівкові кошти нафтопродуктів у постачальників ТОВ "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт", Полтавської філії ТОВ "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", докази наявності на праві власності транспортних засобів та податкові накладні.

Порушень оформлення договірних правовідносин позивача з вказаними постачальниками, які б ставили під сумнів існування та виконання цих договірних відносин, судовим розглядом не встановлено, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки податкового органу про необґрунтоване віднесення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 11225,00 грн. є неправомірними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо встановлених під час перевірки порушень позивачем п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, тимчасово до 01.01.2014 від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

Як вбачається з акта перевірки від 25.10.2013, на реалізацію лісопродукції кінцевому споживачу (населенню) позивачем виписані податкові накладні з номенклатурою товару «поставка товару кінцевому споживачу», одиниця виміру товару - «поставка» звільнення від ПДВ - «без ПДВ розд. XX п/р. 2 п.23». Зазначено, що згідно наданих до перевірки документів, товарно-транспортних накладних ф. N 1-ТН, у яких відсутні посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, неможливо співставити дані товарно-транспортних накладних як первинних бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, з податковими накладними з метою встановлення реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) податкової пільги (Код пільги згідно з Довідником пільг-14010468) по звільненим операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00) по розрахунках з кінцевим споживачем (населення) на суму 2920935,00 грн.

При цьому, судами встановлено, що в акті перевірки відповідачем не зазначено реквізити податкових накладних із зазначенням пільги, які податковим органом поставлено під сумнів у розрізі вищезазначених обставин, не зазначено, які саме первинні документи, за який саме конкретний період чи дату та по яких саме конкретних операціях, на думку податкового органу, не відповідають законодавству, що є порушенням вимог пп. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 ст. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року.

В матеріалах справи наявні підсумкові помісячні за 2012 рік реєстри виписаних товарно-транспортних накладних із зазначенням найменування поставленої продукції кінцевим споживачам, посиланням на товарно-транспортні накладні, прибуткові касові ордери та відповідні їм податкові накладні, виписані позивачем із зазначенням пільги на підставі саме зазначених первинних документів.

Вказані операції підтверджено позивачем у Звіті про рух лісопродукції по лісгоспу за січень-грудень 2012 року, зведеній помісячній реалізації лісопродукції, щоденниками приймання робіт по заготівлі лісопродукції.

Крім того, позивачем були надані докази оприбуткування, отриманих від фізичних осіб грошових коштів до каси підприємства та докази подальшої інкасації коштів, а саме: копії прибуткових касових ордерів за 23.05.2012 та 24.05.2012, копії видаткових касових ордерів за 23.05.2012 та 24.05.2012, копію касової книги за вказаний період, копію договору № 3236-79 від 09.11.2004 на обслуговування банківських рахунків, копії наказів № 09 від 01.02.2007 та № 08 від 01.02.2012 про визначення ліміту каси.

Також, з пояснень свідків, допитаних судом першої інстанції, слідує, що позивач за характером своєї статутної та фактичної діяльності взагалі не здійснює та протягом 2012 року не здійснював відвантаження кінцевим споживачам будь-якої іншої продукції, ніж та, яка відповідає товарним позиціям 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, у перевіряємий відповідачем період, позивач як платник податків здійснював реалізацію кінцевим споживачам (населенню) деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), операції щодо чого на час їх здійснення були тимчасово звільненими від оподаткування податком на додану вартість відповідно до положень п.23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, а первинні документи щодо постачання вказаної продукції позивача складалися щодо операцій, які підпадають під дію п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

За наведених обставин, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Данилівського дослідного державного лісгоспу на його правонаступника - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція».

Касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) В.В. Кошіль (підпис) І.В. Приходько