Ухвала суду № 46545993, 24.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2015 р. м. Київ К/800/37825/14

К/800/38113/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача Фрейдун О.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, Дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року

у справі № 813/6774/13-а

за позовом Дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство "Львівський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Львівський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") звернулось в суд з позовом до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби (далі - МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року № 0000111720.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року адміністративний позов ДП "Львівський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року № 0000111720, прийняте Перемишлянським відділенням Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року апеляційну скаргу МДПІ задоволено частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року по справі № 813/6774/13-а - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року № 0000111720 в частині визначення філії «Перемишлянський райавтодор» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб в сумі 11 863,37 грн., з яких за основним платежем в сумі 3 787,39 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8 075,98 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МДПІ подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДП "Львівський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" подало касаційну скаргу, в якій просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Філія «Перемишлянський райавтодор» є відокремленим підрозділом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» та не має статусу юридичної особи, діє на підставі затвердженого ДП «Львівський облавтодор» положення та є платником податку на доходи фізичних осіб.

Перемишлянським відділенням Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби проведено перевірку філії «Перемишлянський райавтодор» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Філії «Перемишлянський райавтодор»), за результатами якої складено акт від 06 червня 2013 року № 8/22/26231139 «Про результати планової виїзної перевірки Філії «Перемишлянський райавтодор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року» (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року № 0000111720, згідно з яким філії «Перемишлянський райавтодор» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 3 787,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 14 149,40 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про порушення філією «Перемишлянський райавтодор» пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123, п.127.1 ст.127, п.129.1 п.129.4 ст.129, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач самостійно провів нарахування основного платежу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3 787,39 грн. та подав до контролюючого органу відповідну форму № 1 Д Ф за звітний період, у відповідача були відсутні правові підстави збільшувати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 3 787,39 грн.

Також виходив з того, що дії позивача, що полягають у несвоєчасній сплаті податку на доходи фізичних осіб (узгодженого податкового зобов'язання), не відповідають складу правопорушення, встановленого статтею 127 ПК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції погодився з встановленими судом першої інстанції обставинами і самостійно розрахував розмір штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Колегія суддів, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 3 787,39 грн. проведено на підставі нарахованого податку на доходи фізичних осіб самим позивачем за листопад 2012 року, включеного до форми № 1 Д Ф за IV-й квартал 2012 року, та не сплаченого у встановлені статтею 168 ПК України строки.

При цьому, у акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення суми податку з доходів фізичних осіб порушень не встановлено, з чим погодився і представник відповідача у судовому засіданні

Як випливає зі змісту ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків тільки у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 3 787,39 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковим органом виявлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає, передбаченому ст. 126 ПК України, складу порушення, однак оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач застосував штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, яким передбачена відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

За таких обставин є безпідставним застосування податковим органом до підприємства штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Самостійно розрахувавши суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі іншої норми, ніж та, згідно з якою застосовані штрафні (фінансові) санкції податковим органом, суд апеляційної інстанції фактично взяв на себе його функції, не врахувавши положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасуванню. Прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з вірною правовою оцінкою обставин у справі рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді