Ухвала суду № 46545860, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/57485/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Бутенка В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови,

за касаційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, просив: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусовго виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - ВПВР ДВС України) від 27 січня 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП №40981249.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 27 січня 2014 року ВП №40981249.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №802/2837/13-а, задоволено позов ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент соціальної політики ОДА). Зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надати ОСОБА_3 дозвіл на перереєстрацію легкового автомобіля марки Volkswagen Passat, 1997 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_4, який померІНФОРМАЦІЯ_1 року, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

На виконання даного рішення Вінницьким окружним адміністративним судом 6 листопада 2013 року видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ВПВР ДВС України від 2 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника - Департамент соціальної політики Вінницької ОДА добровільно виконати постанову суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Департамент соціальної політики Вінницької ОДА листами від 24 грудня 2013 року №04-4745, від 17 січня 2014 року №04-222 повідомив відповідача про направлення матеріалів (копії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року) до Вінницького центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів для вирішення питання щодо перереєстрації автомобіля марки Volkswagen Passat, 1997 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та виконання рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до постанови державного виконавця ВПВР ДВС України від 27 січня 2014 року виконавче провадження закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 даного Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 8 частини першої статті 49 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частина третя статті 49 Закону №606-XIV).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Департамент соціальної політики Вінницької ОДА не виконав рішення суду в повному обсязі, а лише здійснив направлення матеріалів до Вінницького центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів для вирішення питання щодо перереєстрації автомобіля, тому державний виконавець прийшов до передчасного висновку про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження є неправомірними та останній діяв не у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не встановив фактичного виконання рішення суду.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

В.І. Бутенко

О.П. Стародуб