Ухвала суду № 46545840, 07.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/65291/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа - Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу за касаційною скаргою Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа - Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Львівській області за №104/Д від 23 квітня 2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оголошення їй догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень та є безпідставним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління юстиції у Львівській області №104/Д від 23 квітня 2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4», з урахуванням внесення в нього змін згідно із наказом Головного управління юстиції у Львівській області №152/Д від 14 червня 2013 року.

У касаційній скарзі Головне управління юстиції у Львівській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 05 вересня 2012 року за № 1223-к ОСОБА_4 призначена на посаду провідного спеціаліста відділу організаційного забезпечення Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

04 квітня 2013 року комісією Головного управління юстиції у Львівській області було складено акт про відсутність ОСОБА_4 на робочому місці.

Відповідно до доручення Головного управління юстиції у Львівській області № 08-21/690 від 12 квітня 2013 року ОСОБА_4 було зобов'язано в термін до 17 квітня 2013 року надати пояснення до відділу кадрової роботи та державної служби управління щодо її відсутності на робочому місці 04 квітня 2013 року. 15 квітня 2013 року зазначене доручення було скероване на адресу Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, що підтверджується Журналом реєстрації вихідної кореспонденції Головного управління юстиції у Львівській області.

У зв'язку з ненаданням у визначений в дорученні термін пояснень, наказом начальника Головного управління юстиції у Львівській області від 23 квітня 2013 року за №104/Д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4» позивачу оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.

Наказом начальника Головного управління юстиції у Львівській області від 14 червня 2013 року за №152/Д внесено зміни до наказу від 23 квітня 2013 року за №104/Д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4», а саме, термін « 22 березня 2013 року» замінено на термін « 22 квітня 2013 року».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, не переконавшись в тому, що ОСОБА_4 належним чином повідомлена про необхідність надання пояснення щодо відсутності на робочому місці 04 квітня 2013 року, не з'ясувавши причин ненадання позивачем такого пояснення, передчасно та в порушення приписів частини 1 статті 149 Кодексу законів про працю України видав оскаржуваний наказ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтею 14 вказаного Закону України «Про державну службу» за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення, передбачені чинним законодавством про працю України, а також можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу як попередження про неповну службову відповідність й затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

За правилами статті 147-1 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 149 Кодексу законів про працю України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника; стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених Кодексом законів про працю України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про державну службу».

З урахуванням вищенаведених вимог законодавства, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення та час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач доручення про надання пояснень з приводу відсутності на робочому місці 04 квітня 2013 року не отримувала, а тому не знала про необхідність надання таких пояснень. Зазначене також підтвердила начальник Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області О.Тиховська, яка вказала, що доручення Головного управління юстиції у Львівській області про зобов'язання ОСОБА_4 надати пояснення щодо її відсутності на робочому місці 04 квітня 2013 року до Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області не надходило і ОСОБА_4 не вручалось.

Відсутність на робочому місці позивач пояснила перебуванням на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності, виданим 04 квітня 2013 року Самбірською ЦРЛ.

З огляду на встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправності оскаржуваного наказу та його скасування, оскільки відповідач, не переконавшись в тому, що ОСОБА_4 належним чином повідомлена про необхідність надання пояснень щодо відсутності на робочому місці 04 квітня 2013 року, не з'ясувавши причин не надання позивачем таких пояснень, передчасно та в порушення приписів частини 1 статті 149 Кодексу законів про працю України видав оскаржуваний наказ.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало