Ухвала суду № 46545621, 07.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2015 р. м. Київ К/800/50223/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Лапшикова О.Г.

відповідача: Борісов І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року

у справі № 810/3695/13-а

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі по тексту - позивач, ДП «Укрспирт») звернулось з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Укрспирт», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що співробітниками Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Житомирській області, в присутності представника Департаменту КЗЕД СБУ, за участю представника Лугинської МДПІ ДПС, проведено інвентаризацію спирту та перевірку наявності та стану збереження пломб в місцях можливого доступу до спирту на Липницькому МПД ДП «Укрспирт», за результатами якої складено акт від 25.06.2012 року № 16/21-1/37199618.

В акті зокрема зазначено, що під час інвентаризації встановлено недостачу спирту «екстра» (понаднормативні втрати) в кількості 3023,15 дал.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки від 25.06.2012 року № 16/21-1/37199618, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 року № 0000011501, яким ДП «Укрспирт» на підставі п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «СПИРТ» на загальну суму 1 733 098,64 грн. (за основним платежем - 1 386 718,91 грн., штрафні санкції - 346 679,73 грн.).

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДП «Укрспирт» дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДП «Укрспирт» зокрема виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 року № 0000011501 прийнято майже через 8 місяців після складання акту перевірки від 25.06.2012 року № 16/21-1/37199618. А також, суди зазначили, що до вищевказаного податкового повідомлення-рішення не було надано розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 4 ст. 79 КАС України передбачено, що оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, при вирішенні даної справи судами не досліджувалось питання вручення відповідачем ДП «Укрспирт» вищевказаного акта перевірки та не з'ясовано чи подавались позивачем заперечення на зазначений акт перевірки, та наслідки його розгляду.

Крім того, слід зазначити, що копія акта від 25.06.2012 року № 16/21-1/37199618, що міститься в матеріалах справи неналежної якості, що не дає можливості проаналізувати зміст вищевказаного акту та встановлені відповідачем порушення.

Однак, судами попередніх інстанцій не було витребувано у сторін належним чином завірену копію акта від 25.06.2012 року № 16/21-1/37199618 та відповідного розрахунку штрафних санкцій.

Також, слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи, згідно листа старшого слідчого з ОВС ГСУ СБУ Стельмаш Р.М. від 01.02.2013 року № 6/803 23.06.2013 року співробітниками СБУ України виявлена і затримана незаконно вивезена з Липницького МПД партія спирту етилового обсягом 2934 дал. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в подальшому за даним фактом порушено кримінальну справу № 784.

Згідно акту приймання - передачі речових доказів на відповідальне зберігання від 19.09.2012 року старший слідчий з ОВС ГСУ СБУ Стельмаш Р.М. передав, а представник ДП «Укрспирт» прийняв речовий доказ у кримінальній справі № 784 - 2934 дал. спирту етилового.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2012 року постановою слідчого у кримінальній справі № 784 ДП «Укрспирт» визнано цивільним позивачем у зв'язку зі спричиненням останньому матеріальної шкоди незаконним випуском спирту етилового обсягом 2934 дал., отже суди дійшли висновку, що позивач є власником зазначеного спирту.

15.02.2013 року посадовими особами ДП «Укрспирт» складено акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Линицького МПД ДП «Укрспирт» №14-2/2, в якому, зокрема, зазначено, що під час перевірки проведено інвентаризацію готової продукції, за результатами якої встановлено нестачу спирту «Люкс» у кількості 7 дал.

Відповідно до вимог п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, приймаючи рішення у справі, судами не було надано належної правової оцінки вищевикладеному, а також, не було з'ясовано та встановлено належними та допустимими доказами обставини щодо кримінальної справи № 784, та іі вплив на спірні правовідносини, не враховано вимоги п. 214.6 ст. 214 ПК України, та не з'ясовано питання щодо їх застосування до спірних правовідносин.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до вимог ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено,що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до вимог п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 163 КАС України в мотивувальній частині постанови суду зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконні рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун