Ухвала суду № 46536856, 19.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 липня 2013 року м. КиївК-34719/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011

у справі №2а-3817/10/13/0170

за позовом Малого підприємства «Корунд-Техно»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 №0003652303 у розмірі 1191946,94 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у магазині «Таір», що розташований по вул.Кримській, 9/1 у м.Феодосії, за результатами якої складено акт №001128/0263/01/09/23/16328375 від 22.02.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.п.1, 2, 6, 9, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акта перевірки прийнято рішення №0003652303 від 10.03.2010, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1193836,94 грн.

Нарахування штрафних санкцій в розмірі 1550 грн. за порушення п.1, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачем не заперечується, зазначені кошти сплачені ним до бюджету у добровільному порядку.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за договором оренди від 03.01.2009 з ФОП ОСОБА_2 орендує нежитлове приміщення площею 100 кв.м., розташоване по вул.Кримській, 9 у м.Феодосії. Згідно додаткової угоди до договору оренди від 05.01.2009 відповідальною особою за стан електромереж є ФОП ОСОБА_3, який здійснює нагляд та ремонт електромереж на обєкті оренди.

Згідно актів, складених ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4, 09.04.2009, 26.05.2009, 10.07.2009, 28.07.2009, 25.08.2009, 06.10.2009, 13.10.2009, 12.11.2009, 07.12.2009, 25.12.2009, 27.12.2009, 10.02.2010 здійснювалось відключення електроенергії на період ремонтних робіт електрообладнання в магазині «Таір» по вул.Кримська, 9/1 у м.Феодосія, у звязку з чим виконання позивачем Z-звітів за період роботи, що передував відключенню електроенергії, здійснювалось позивачем після відновлення електропостачання, що відповідає вимогам п.4.9 ст.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5298, з відображенням зазначених звітних чеків в відповідному розділі КОРО.

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що не спростовано відповідачем, що на час відключення електроенергії позивачем не здійснювались розрахункові операції, тому розрахункова книжка не використовувалась, у звязку з чим у позивача відсутній обовязок заповнення розділу 3 КОРО.

З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 4080 грн. за порушення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1187866,94 грн. за оспорюваним рішенням став висновок податкового органу про порушення порядку ведення обліку товарних запасів за період з 16.12.2008 по 21.02.2010 на загальну суму 583461,50 грн.

Свою позицію податковий орган мотивує відсутністю безпосередньо у місці реалізації товарів первинних документів, якими оформлювалося надходження товару та їх інвентаризація.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 21 названого Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У розглядуваному випадку суди встановили, що облік товарів, які перебували у позивача на реалізації, здійснювався на підставі належним чином оформлених накладних, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського обліку, що були надані позивачем у ході розгляду справи.

Відсутність цих документів на час перевірки у місці торгівлі - магазині «Таір», обумовлена зберіганням первинних документів у бухгалтерії МП «Корунд» що знаходиться поза межами місця реалізації товарів. Рух товару між МП «Корунд» та магазином «Таір» супроводжувався оформленням товарних звітів, на підставі відповідних накладних, виданих МП «Корунд».

Такі дії позивача відповідають змісту частини сьомої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою визначено обов'язок підприємства забезпечувати належне зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку протягом встановленого строку, а також пункту 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно з яким первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальність осіб, уповноважених головним бухгалтером.

За таких обставин суди дійшли об'єктивного висновку, що податковим органом було безпідставно кваліфіковано відсутність облікових документі у місці фактичної реалізації товарів як порушення позивачем вимог п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та правомірно задовольнили позов.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

ОСОБА_1