Ухвала суду № 46533234, 07.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/6502/2014 Головуючий в 1 інстанції - Таран Н.Г.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Гарматюк О.Д..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПАТ КБ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 77.1./АА-00333.07.2 від 04.01.2008 року в сумі 27 073,78 дол. США , пеню в сумі 1792 913, 90 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 3 654,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 04.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 77.1/АА-00333.07.2, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію на загальну суму 33 353,17 дол. США, терміном до 04.01.2015 року, зі сплатою 12,50 % річних.

Станом на 12 листопада 2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором складала 27 073,78 дол. США та 1 802 125,29 грн., яка складається з: суми поточної заборгованості за кредитом в розмірі - 5 558,97 дол. США; суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі - 16 937,71 дол. США; суми поточної заборгованості за процентами в розмірі - 103,55 дол. США; загальної суми пені за несвоєчасне погашення кредитної

заборгованості в розмірі - 1 792 913,90 грн. загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості в розмірі - 9 211,39 грн.

Під час розгляду справи представником позивача було уточнено позовні вимоги, у зв'язку з чим останній просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 77.1/АА-00333.07.2 від 04.01.2008 року, яка станом на 13 березня 2015 року складає 30 689,34 дол. США (по тілу кредиту та відсотках) та 9 325 351,81 грн. (пеня та 3% річних) яка складається з:сума простроченої заборгованості по кредиту в розмірі - 22 496,68 дол. США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту в розмірі - 8 192,66 дол. США; загальна сума пені в розмірі - 9 277 689, 16 грн.; загальна сума 3% від суми простроченої заборгованості в розмірі - 47 662,65 грн. Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654,00 грн., які були сплачені ним при подачі позову до суду.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 30689,34 доларів США (тридцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять доларів США 34 долар центів США) та 500000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень) 00 коп. пені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» понесені ними судові витрати 3654,00 грн. суму сплаченого судового збору.

Не погодившись з таким та рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив його змінити в частині розміру стягнутої на користь позивача пені, а саме стягнути пеню в розмірі 334059,31грн.

В скарзі вказував на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначив, що суд розглядаючи даний спір безпідставно не застосував положення п.5 ч. З ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні розміру пені, оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту.

До апеляційного суду відповідач та його представник не з'явились. Про розгляд справи повідомлені, що підтверджується зворотним повідомленням.

Представник банку доводи скарги заперечував.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 04.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 77.1/АА-00333.07.2, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію на загальну суму 33 353,17 доларів США терміном по 04.01.2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних (а.с.8-12).

Згідно зп. 1.2.,1.2.2 та 1.6. кредитні кошти надаються виключно на наступні цілі: на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів, для обліку нарахованих процентів за користування кредитами банк відкриває позичальнику рахунок НОМЕР_1.

Відповідно доп.3.1. договору, позичальник зобов'язується, починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до «10»-ого числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 397,06 дол. США на рахунок, вказаний у пункті 1.3 цього договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Згідноп.1.5. процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 12,5 % річних.

Відповідно до додаткової угоди від 15.10.2008 року до кредитного договору № 77.1/АА-00333.07.2 від 04.01.2008 року пункт 1.5 кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: «Процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 16% річних» (а.с. 19,20).

Відповідно до додаткової угоди від 26.02.2009 року до кредитного договору № 77.1/АА-00333.07.2 від 04.01.2008 року пункт 1.5 кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: «Процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 14% річних» (а.с.21,22).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 25.12.2007 року він просив Відкрите акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» відкрити йому відновлювальну кредитну лінію в розмірі 33 353,17 дол. США(а.с.30)

Відповідно до заяви на видачу готівки від 04.01.2008 року ОСОБА_2 (отримувач) отримав кредит на купівлю автомобіля до кредитного договору № 77.1/ АА-0333.07.2 від 04.01.2008 року в розмірі 33 353,17 дол. США ( еквівалент у гривнях 168 433,51 грн.) (а.с.31).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 77.1/АА-00333.07.2 від 04.01.2008 року виконав належним чином, про що свідчить заява на видачу готівки.

Проте, відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.81-83) станом на 13 березня 2015 року становить 30 689,34 дол. США - сума заборгованості по кредиту та процентам (за весь період), 9 325 351,81 грн. - загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості (за весь період), про що свідчить виписка по особовому рахунку (а.с. 84-102).

Судом також було встановлено, що відповідач та представник відповідача в межах наданих йому договором про надання правової допомоги № 23/02-15 від 23.02.2015 року, повноважень визнали позов в частині основної суми боргу та відсотків.

Задовольняючи позовні вимоги частково та зменшуючи розмір пені суд виходив з того, що розмір нарахованої пені за порушення строків сплати боргу та відсотків значно перевищує розмір збитків, відповідач не ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду так як він відповідає вимогам закону та встановленим судом обставинам.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Відповідно до п. 27 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка та не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 551 ЦК України, суд правильно зменшив пеню до суми 500000 грн. 00 коп.

Доводи скарги про те, що судом не застосовано п.5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів не приймає, оскільки даною статтею регулюється визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, а не можливість зменшення пені. Будь-яких доказів того, що в порядку ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» будь-які частини кредитного договору визнавались недійсними суду не подано.

Крім того, колегія суддів враховує також і те, що зменшуючи розмір пені суд першої інстанції виходив із загального розміру заборгованості, а не лише заборгованості по тілу кредиту.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось, і відповідно перевірялося в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: