Ухвала суду № 46533164, 02.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/8257/2015 Головуючий в 1-й інстанції - Супрун Г.Б.

Доповідач-Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Басюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Промислового об»єдання «Укрпротез» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Промислового об»єдання «Укрпротез» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2014 року позивач пред»явила позов до Промислового об»єднання «Укрпротез» та зазначала,що працює в об»єднанні з 07 травня 2007 року ,на даний час відповідач заборгував їй заробітну плату за березень - вересень 2014 року у розмірі 14 875,43 грн.,яку вона просить стягнути на її користь.

В подальшому позивач уточнила свої вимоги і вказувала,що 13 жовтня 2014 року її було звільнено з роботи згідно з п.1 ст.40 КЗпП України в зв»язку з ліквідацією підприємства відповідно до наказу ПО «Укрпротез» № 217-к від 13 жовтня 2014 року.

Проте відповідач в день звільнення не виплатив всіх належних їй сум,а саме не доплатив у вересні 2014 року надбавки за високі досягнення в праці 527 грн.06 коп. та у жовтні 2014 року -29 грн.65 коп..

Просила стягнути з відповідача 442 грн.22 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 22 146 грн.87 коп..

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове,яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає,що судом однобічно було розглянуто даний спір та не враховано ст.15 ЗУ «Про оплату праці», якою передбачено,що умови запровадження та розміри надбавок встановлюються підприємствами в колективному договорі.

Порядок встановлення надбавок за високі досягнення в праці визначений колективним договором ПО «Укрпротез» в Положенні про порядок встановлення надбавок за високі досягнення в праці працівникам апарату підприємства.

Зазначеним положенням передбачено,що встановлення надбавок працівникам ПО «Укрпротез»,їх зменшення та підвищення проводиться за рішенням Генерального директора об»єднання. Максимальний розмір надбавки за високі досягнення в праці встановлюється виходячи з фінансових можливостей підприємства і не може перевищувати 50 відсотків посадового окладу працівників. Судом не досліджено питання чи є взагалі факт встановлення надбавки за високі досягнення в праці позивачу,а лише голослівно було зроблено посилання на те,що в штатному розписі передбачено цю надбавку в певному розмірі.

Вислухавши доповідь судді,обговоривши доводи апеляційної скарги обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що позивач в період з 07 травня 2007 по 13 жовтня 2014 року працювала в Промисловому об»єднанні «Укрпротез» на посаді юрисконсульта 1 категорії, її заробітна плата становила 4092,48 грн.і складалась з посадового окладу в розмірі 3410,40 грн. та надбавки за високі досягнення в праці у розмірі 682,08 грн.,що підтверджується штатним розписом (а.с.109-111).

Наказом № 217 від 13 жовтня 2014 року її було звільнено з зазначеної посади в зв»язку з ліквідацією підприємства відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Пред»явивши даний позов,після уточнення вимог,позивач зазначала про безпідставне позбавлення відповідачем надбавки за високі досягнення в праці за вересень 2014 року у розмірі 527,06 грн. та у жовтні 2014 року у розмірі 29,65 грн..

Її не було належним чином повідомлено відповідачем,як це передбачено законом про зміни діючих умов праці в бік погіршення.

Посилаючись на те,що відповідач в односторонньому порядку прийняв рішення щодо оплати праці відносно неї і таким чином погіршив умови її праці чим порушив ст.ст.103 КЗпП України,ст.22 ЗУ «Про оплату праці», в порушення ст.116 КЗпП України не виплатив їй належних сум при звільненні,позивач просила стягнути на її користь 442,22 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Статтею 94 КЗпП України визначається заробітна плата як винагорода,обчислена,як правило,у грошовому виразі ,яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці( норм часу, виробітку, обслуговуванню, посадових обов»язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми,за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати,надбавки,гарантійні та компенсаційні виплати,передбачені чинним законодавством,премії,пов»язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік,премії за спеціальними системами і положеннями,компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат,які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача частину невиплаченої заробітної плати у розмірі 442,22 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 жовтня 2014 року по 25 березня 2015 року у розмірі 22 146,87 грн.,суд встановив і виходив з того,що відповідач допустив порушення норм чинного трудового законодавства,безпідставно,в односторонньому порядку прийняв рішення щодо зменшення оплати праці позивача і таким чином порушив її права,які підлягають судовому захисту у зазначений спосіб.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції відповідним обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності даних про встановлення позивачу надбавки за високі досягнення в праці у розмірі 682,08 грн. не заслуговують на увагу,оскільки спростовуються матеріалами справи.

Так з наданих позивачем розрахункових листів по заробітній платі вбачається,що їй була встановлена надбавка за високі досягнення в праці,як це передбачено штатним розписом, і лише у вересні,жовтні 2014 року така надбавка їй не виплачена.

Зазначаючи,що дані розрахункові листи не мають підпису посадової особи підприємства, в зв»язку з чим є не належними доказами, відповідач ні суду першої інстанції,ні суду апеляційної інстанції не надав будь яких доказів на спростування вказаних обставин.

Разом з тим Положенням про порядок встановлення надбавок за високі досягнення в праці працівникам апарату Промислового об»єднання «Укрпротез» на 2010-2012 роки,яке є чинним на даний час, передбачено,що максимальний розмір надбавки за високі досягнення в праці встановлюється виходячи з фінансових можливостей підприємства і не може перевищувати 50 відсотків посадового окладу працівників. Про зменшення розміру надбавок за високі досягнення в праці адміністрація підприємства зобов»язана повідомити працівників підприємства відповідно до норми ст.103 КЗпП України,за якою про нові або зміну чинних умов оплати праці в бік погіршення власник повинен повідомити працівника не пізніше як за 2 місяця до їх запровадження або змін.

Відповідач в апеляційній скарзі,посилаючись на відсутність підстав для нарахування та сплати позивачу надбавки за високі досягнення в праці за вересень-жовтень 2014 року,не надав доказів на підтвердження не нарахування та не сплати цієї надбавки позивачу за попередні місяця 2014 року.

Вказані дії відповідача щодо невиплати позивачу надбавки у вказаний період свідчать про порушення відповідачем вказаних норм матеріального права .

Посилання відповідача те,що ПО «Укрпротез» є державним господарським об»єднанням і отримувало дотації з державного бюджету,проте суд не врахував цієї обставини при вирішенні даного спору,не впливають на правильність рішення,оскільки вимоги щодо дотримання закону в процесі діяльності стосуються всіх підприємств,управлінь та організацій незалежно від організаційно-правової форми.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Промислового об»днання «Укрпротез» відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -