Ухвала суду № 46532989, 21.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а

Справа 22-2727\2015р. Головуючий у 1 інстанції - Середа К.О.

Доповідач- Барановська Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого- Барановської Л.В.

Суддів- Качана В.Я., Рейнарт І.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу

за апеляційними скаргами представника ПАТ «Державний ощадний

банк України» на рішення Печерського районного суду м.Києва від

19.12.2014р. та ухвалу Печерського районного суду м.Києва від

26.12.2014р. у справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ

«Державний ощадний банк України» про повернення банківських

вкладів.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які

з"явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи,

обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія-

В с т а н о в и л а:

У травні 2014 ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» про повернення банківських вкладів.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 19.12.2014р. позов задоволений частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки суму неповернутого банківського вкладу, розміщеного за договором № 57051411 на «Депозитний» на ім»я фізичної особи від 16.12.2013р. у розмірі 200 000 дол. США, 31 185 грн. 55 коп. судових витрат.

Стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_5 судовий збір а сумі 3 654 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 26.12.2014р. виправлена описка в рішенні суду.

В апеляційних скаргах представник ПАТ « Державний ощадний банк України» просить скасувати рішення та ухвалу суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам у справі, неповно з»ясував обставини справи.

Апеляційні скарги представника ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2013р. між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_5 був укладений договір № 57051411 на вклад «Депозитний» на ім»я фізичної особи, за умовами якого вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний рахунок на умовах цього договору кошти в сумі 200 000 дол. США на 3 місяці 1 день; днем повернення депозиту є 17.03.2014р.

Відповідно до квитанції № 57051411 від 16.12.2013р. позивачка внесла грошові кошти у розмірі 200 000 дол. США на рахунок отримувача - Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» м.Сімферополь, виконавши цим взяті на себе договірні зобов»язання.

Факт укладення договору відповідачем не заперечувався.

Відповідно до п.3.3 договору Банк зобов»язується повернути депозит шляхом перерахування на рахунок або шляхом видачі готівкою та сплатити нараховані проценти, обумовлені договором шляхом перерахування на рахунок або шляхом видачі готівкою.

Таким чином сторонами було погоджено право вкладника обрати той чи інший спосіб повернення депозитного вкладу.

17.03.2014р. позивачкою була подана заява про закриття депозитного рахунку, яка була прийнята та зареєстрована ТВБВ № 10011\0130 філії - Кримського республіканського управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 17.03.2014р.

Днем повернення вкладу таким чином було 17.03.2014р., між тим Банк не повернув позивачці вклад по день розгляду справи судом.

Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Як вбачається з матеріалів справи представник позивачки просив стягнути відсотки за користування коштами у розмірі 10 027 дол. США, які нараховані відповідно до умов п. 1.2 договору, починаючи з 18.03.2014р. по 17.11.2014р.

Представник Банку не надав будь-якого іншого розрахунку відсотків та, зокрема, посилався на те, що після закінчення строку зберігання, вказаного у п.1.1 депозит продовжує зберігатися на рахунку без подальшого нарахування процентів до моменту вилучення вкладником депозиту.

Суд обґрунтовано не прийняв до уваги вказані доводи представника відповідача і мав підстави для стягнення відсотків за прострочений строк, які позивачем розраховані відповідно до визначеної ним кількості днів ( 244 дня прострочення) за процентною ставкою 7,5% річних, передбаченою умовами договору.

Постанови Правління НБУ, на які посилається представник Банку є підзаконними актами і їх застосування до спірних правовідносин сторін буде суперечити положенням ч.2 ст.1060 ЦК України та умовам укладеного між сторонами договору банківського вкладу.

Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум понесених позивачкою судових витрат станом на 03.11.2014р. прийшов до правильного висновку про часткове їх задоволення у розмірі 27 531 грн. 55 коп., що складається з понесених позивачкою витрат на отримання правової допомоги та витрат, пов»язаних з переїздом позивачки та її представника до м.Києва у судові засідання.

Суд повно та всебічно з»ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам і мав підстави для часткового задоволення позову.

Також суд обґрунтованого ухвалою від 26.12.2014р. виправив описку в зазначеному вище рішенні суду

За результатами розгляду справи було постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнуто з відповідача на користь позивачки суму неповернутого банківського вкладу у розмірі 200 000 доларів США, 31 185 грн. 55 коп. судових витрат, судовий збір в сумі 3 654 грн.; в решті вимог відмовлено.

При цьому рішення суду щодо відмови в іншій частині позову стосувалось вимог в частині заявлених до стягнення сум понесених позивачкою судових витрат.

Виправлення описки щодо не зазначення в резолютивній частині рішення помилково не зазначеної суми відсотків за користування коштами у розмірі 10 027 дол. США не призведе до зміни суті прийнятого рішення. Вимоги щодо розгляду питання про наявність або відсутність підстав для стягнення відсотків були предметом судового розгляду з дослідженням доказів у цій частині.

Доводи апеляційних скарг висновків рішення та ухвали суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія-

У х в а л и л а:

Апеляційні скарги представника ПАТ «Державний ощадний банк України відхилити, рішення Печерського районного суду м.Києва від 19.12.2014р. та ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 26.12.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді