Постанова № 46531030, 02.07.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/2/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук Л.А.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

02 липня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Александрової К.В.,

позивача: ОСОБА_2;

представника позивача: ОСОБА_3;

представників відповідача: Коханюка Олександра Володимировича, Нечипоренко Оксани Юріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області про визнання нечинним розпорядження , стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, поновлення на посаді директора,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області із позовом до Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області про визнання нечинним розпорядження, стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, поновлення на посаді директора, стягнення моральної шкоди.

Постановою Старокостянтинівського районного суду від 06 квітня 2015 року даний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Позивач та його представник заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід частково, а постанову суду першої інстанції скасувати виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням двадцять дев'ятої сесії Старокостянтинівської районної ради від 16 грудня 2009 року №15 вирішено призначити директором районного центру культури Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області ОСОБА_6 та зобов'язано голову ради укласти з ним контракт.

16 грудня 2009 року між Старокостянтинівською районною радою в особі голови ради та ОСОБА_6 укладено контракт про те, що останній призначений на посаду директора районного центру культури Старокостянтинівської районної ради. У розділі 6 цього Контракту зазначено термін його дії - з 16 грудня 2009 року до 16 грудня 2014 року.

Згідно розпорядження голови Старокостянтинівської районної ради від 08 грудня 2014 року №106 ОСОБА_6 звільнено з посади директора районного центру культури Старокостянтинівської районної ради 16 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад та призначення і звільнення їх керівників.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ч. 6 ст. 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не віднесено до компетенції голови районної ради призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать місцевій територіальній громаді.

Отже, головою Старокостянтинівської районної ради всупереч вказаним нормам чинного законодавства, було одноособово видано оскаржене розпорядження, тоді як дане звільнення мало б відбуватись на пленарному засіданні сесії відповідної ради як це передбачено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваного розпорядження.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо поновлення позивача на займаній посаді директора районного центру культури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи з наступного.

За змістом ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Колегією суддів встановлено та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, що наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади директора районного центру культури не видавався, трудова книжка також не видавалась та повний розрахунок не був проведений, що свідчить про те, що фактичного звільнення ОСОБА_2 не відбулось.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що підставою для звільнення ОСОБА_2 у даному випадку є рішення районної ради, а не розпорядження голови районної ради.

Судом встановлено, що на засіданні двадцять восьмої сесії Старокостянтинівської районної ради від 24 грудня 2014 року розглядалось питання про затвердження розпорядження голови районної ради про звільнення ОСОБА_6, однак зазначене рішення не набрало відповідної кількості голосів, та було не прийняте.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів зазначає, що захисту підлягають порушені, оспорювані або невизнані права.

Оскільки фактичного звільнення ОСОБА_2 з посади директора районного центру культури не відбулось, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не у повній мірі досліджені обставини у справі та зроблені хибні висновки, що призвело до неправильного вирішення справи.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівська районна рада Хмельницької області про визнання нечинним розпорядження , стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, поновлення на посаді директора скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області № 106 від 08.12.2014 року "Про звільнення ОСОБА_2".

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2015 року.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Боровицький Олександр Андрійович

Сушко Олег Олександрович