Ухвала суду № 46529454, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р.

справа 804/1450/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» 17.01.2014 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001162202 від 15.08.2013 про податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 247632гр (т1ас2).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 позов задоволений (т3ас20).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що при перевезенні кукурудзи і сої з елеваторів до покупців за договором транспортного експедирування, укладеним з ТОВ «Металургійна транспортна компанія», не підтверджена участь позивача в отриманні і передачі товару (т3ас30).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №288/221/31040792 від 30.07.2013 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Новофарм» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Металургійна транспортна компанія» в лютому 2011 року, проведеної Новомосковською ОДПІ, позивач є експортером кукурудзи фуражної та сої. ТОВ «Металургійна транспортна компанія» надавала транспортні послуги з перевезення кукурудзи і сої з елеваторів до покупців. Участь позивача в господарських операціях не підтверджена (т1ас21).

Новомосковською ОДПІ 15.08.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001162202, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість основний платіж 165088гр, штрафні санкції 82544гр, а всього 247632гр (т1ас17).

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між ТОВ «Новофарм» та ТОВ «Металургійна транспортна компанія» укладений договір №97 від 05.10.2010 транспортного експедирування. Згідно актів виконаних робіт, квитанцій про прийом вантажу, податкових накладних, товарно-транспортних документів, ТОВ «Металургійна транспортна компанія» за дорученням ТОВ «Новофарм» в лютому 2011 року здійснено перевезення залізничним транспортом кукурудзи фуражної та сої, які належали позивачу, зі станцій елеваторів та інших хлібо-приймальних підприємств до припортових залізничних станцій на суму 1024120гр75коп для подальшого експорту за кордон. За надані послуги позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість (т1ас53-62,76-96,124,125,140-145,163,164,201-245,т2ас1-22,47,т3ас58-66).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України.

Доводи податкової інспекції про непідтвердженість участі позивача в отриманні і передачі продукції покупцям не відповідають наданим доказам.

Згідно договорів поставок, укладених ТОВ «Новофарм» протягом серпня-грудня 2010 року з ТОВ «Савинці», ТОВ «Приватагроальянс», ТОВ «Коновалівське», ТОВ «Компанія Фармко», ТОВ «Агрофірма Покровська», ТОВ «Приватагротрейд», ТОВ «Комінтерн агро» ФГ «Журба», ТОВ «Стіомі холдінг», видаткових, податкових накладних, накладних на доставку товару, актів прийому-передачі зерна - у власність позивача на Біловодський КХП, Нікопольській зерновій компанії, Кононівський елеватор, Миргородський елеватор, Селещинський елеватор, ТОВ «Хмельницькхлібопродукт», інші хлібоприймальні підприємства поставлялась кукурудза та соя.

Отримання кукурудзи і сої підтверджується договорами зберігання, укладеними з елеваторами та іншими хлібоприймальними підприємствами, рахунками, актами приймання-передачі на зерно, складськими квитанціями на зерно, актами відвантаження, актами зберігання, актами зважування, складськими накладними (т1ас63-76,97-123,126-139,150,154-162,165-203).

В подальшому кукурудза і соя були експортовані ТОВ «Новофарм» за зовнішньоекономічними контрактами (т2ас23-41).

Таким чином ТОВ «Металургійна транспортна компанія» здійснювала перевезення продукції, належної позивачу, для її подальшого експорту. Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно вказав, що за отримані транспортні послуги позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив податок на додану вартість в ціні придбаної продукції (виконаних робіт). В судовому засіданні представник податкової інспекції не заперечувала що податок на додану вартість перерахований контрагентами до бюджету (т3ас52).

Окружний суд дійшов обгрунтованого висновку, що реальність надання послуг позивачу підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковими накладними, актами виконаних робіт, товарно-транспортними документами, вантажними квитанціями, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки. Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ «Новофарм» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Перелічені в акті перевірки юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податків.

Суб’єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Новофарм» при отриманні послуг.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко