Ухвала суду № 46522690, 09.07.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

09 липня 2015 рокуСправа № 817/1122/15 м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову Релігійної громади святої рівноапостольної ОСОБА_1 УПЦ Київського патріархату до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про скасування рішень, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Релігійної громади святої рівноапостольної ОСОБА_1 УПЦ Київського патріархату (далі іменується позивач) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі іменується відповідач 1) та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі іменується відповідач 2), в якому позивач просить суд скасувати рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області щодо реєстрації Декларації про готовність обєкта до експлуатації від 20 листопада 2014 року № РВ 143143249553 (будівлі церкви с. Бадівка Острозького району Рівненської області) та рішення фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо видачі технічного паспорту на будівлю церкви с. Бадівка Острозького району Рівненської області, інвентаризаційна справа № 0711-4/41.

Ухвалою судді від 20.04.2015 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою судді від 08.05.2015 позовна заява повернута позивачу, у звязку з не усуненням її недоліків.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08.05.2015 про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надаючи правову оцінку ухвалі суду першої інстанції від 08.05.2015, суд апеляційної інстанції вказав, що відносно зазначення позивачем другим відповідачем у справі фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та вимоги до останнього про скасування рішення ФОП ОСОБА_2 щодо видачі технічного паспорту на будівлю церкви с. Бадівка Острозького району Рівненської області - така обставина не є підставою для повернення позову з підстав невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений позов не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС повинен був постановити ухвалу про відмову позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі в цій частині позовних вимог.

Адміністративна справа №817/1122/15 повернута до Рівненського окружного адміністративного суду 06.07.2015.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 3 КАС України, відповідач суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

За правилами частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини 2 статті 17 КАС України).

У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 визначено, що законодавством не містить визначення терміну «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для зясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Позивач у позовній заяві, поданій в новій редакції 06.05.2015 на усунення недоліків позовної заяви(а.с.13-16), сформулювавши позовні вимоги, просить суд скасувати рішення фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо видачі технічного паспорту на будівлю церкви с. Бадівка Острозького району Рівненської області, інвентаризаційна справа № 07114/41. Однак, фізична особа підприємець не є субєктом владних повноважень, а така вимога Релігійної громади святої рівноапостольної ОСОБА_1 УПЦ Київського патріархату до зазначеного відповідача не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, справа не відноситься до адміністративної юрисдикції, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного зясування всіх обставин у справі і обовязок субєкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, Рівненський окружний адміністративний суд в даній категорії спору, що не віднесений до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Сума судового збору, сплачена позивачем відповідно до чека від 18.05.2015 № 18052015130956 (а.с.93), за подання позову щодо скасування рішення фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про видачу технічного паспорта на будівлю церкви підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 у розмірі 73 грн. 08 коп.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Релігійній громаді святої рівноапостольної ОСОБА_1 УПЦ Київського патріархату у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог Релігійної громади святої рівноапостольної ОСОБА_1 УПЦ Київського патріархату до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про скасування рішення.

Розяснити Релігійній громаді святої рівноапостольної ОСОБА_1 УПЦ Київського патріархату, що відповідно до частини 5 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію даної ухвали надіслати Релігійній громаді святої рівноапостольної ОСОБА_1 УПЦ Київського патріархату.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.М. Недашківська