Постанова № 46522576, 03.07.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1446/15

03 липня 2015 року 10год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового адміністративну справу за позовом

Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Кузнецовська ОДПІ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості.

В матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представник позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, на підставі частини 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Так, на підставі заяви від 23.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування, ФОП ОСОБА_2. є платником єдиного податку з фізичних осіб(а.с.18-19).

Судом встановлено, що за ФОП ОСОБА_2. рахується податковий борг в загальній сумі 1753,90 грн. (по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1583,90грн., в тому числі пеня 260,10грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 170грн.).

Дана заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 05.12.2013 року, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 680грн. (а.с.13);

- нарахування суми єдиного податку в розмірі 643,80грн.

- залишок несплаченої пені з 20.10.2012 року по 22.04.2015 року 260,10грн.

- податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 05.12.2013 року, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 170грн. (зворот. бік а.с. 13).

Наявність заборгованості також підтверджується зворотнім боком облікової картки розрахунком виникнення податкового боргу (а.с.7-10), копією розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з 20.10.2012 року по 22.04.2015 року(а.с.11).

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1. ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із п.293.1 ст.293 цього Кодексу, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

На підставі п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п.295.2 ст.295 цього Кодексу, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Судом з'ясовано, що актом від 21.10.2013 року №78/17-2235313703 про результати камеральної перевірки податкової звітності, встановленні порушення платником ст.49, ст.176, ст. 179, ст.177, ст. 175, ст. 296 Податкового кодексу України (далі - акт перевірки від 21.10.2013 року №78/17-2235313703)(а.с.13).

Таким чином, на підставі даних акту перевірки від 21.10.2013 року №78/17-2235313703, позивачем було прийнято податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 05.12.2013 року, № НОМЕР_2 від 05.12.2013 року.

Пунктом 54.5 ст. 54 цього Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.120.1. ст.120 Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.п.129.1.1. п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Також, згідно із абз. 4 п.56.18. ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи відсутність доказів оскарження податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 від 05.12.2013 року, № НОМЕР_2 від 05.12.2013 року, грошове зобов'язання є узгодженим.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 було виставлено податкову вимогу форми Ф від 29.05.2012 року № 43 на загальну суму 751грн., яка була надіслана відповідачу, однак конверт повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання"(а.с.17). У суду відсутні докази оскарження у встановленому порядку податкової вимоги.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

У відповідності до п. 87.11. ст.87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 1753,90 грн.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

В силу ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (номер НОМЕР_3) податкову заборгованість в сумі 1 753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три)грн. 90коп., яку перерахувати за наступними реквізитами:

- заборгованість з податку з доходи фізичних осіб в сумі 170,00грн. на рахунок № 33112341700004 (код платежу 11010500), одержувач УК у м. Кузнецовську (м. Кузнецовськ), ЗКПО 37888148, банк одержувача ГУДКСУ у Рівненській області, м. Рівне, МФО 833017;

- заборгованість в сумі 1583,90грн. в т.ч. пеня в сумі 260,10грн. зі сплати єдиного податку на рахунок № 33413699700004 (код платежу 18050400) одержувач УК у м. Кузнецовську (м. Кузнецовськ), ЗКПО 37888148, банк одержувача ГУДКСУ у Рівненській області, м. Рівне, МФО 833017.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.