Постанова № 46522121, 07.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

07.07.2015 р. № 814/1732/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В., секретар судового засідання Зощак В.В. вирішив адміністративну справу

за позовомУправління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва, пр. Жовтневий, 55-є,Миколаїв,54018

доВідділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції, вул. Очаківська, 142,Миколаїв,54036

провизнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі позивач, УПФУ) звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції (далі відповідач, ВДВС) про визнання протиправною та скасування постанови ДВС від 27.04.2015 р. про повернення стягувану виконавчого листа, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 25.06.2013 р. №2-а-6371/11/1470. Вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не вчинив всіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження боржника, не встановив наявність у нього майна та можливість накладення на нього стягнення за виконавчим документом.

Відповідач надав заперечення проти позову, просив в задоволені позову відмовити, оскільки державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

При розгляді справи встановлено, що 27.04.2015 р. державним виконавцем ВДВС МРУЮ ОСОБА_1 винесена постанова про повернення виконавчого документа №2а-6371/11/1470 від 25.06.2013 р., виданого Миколаївським окружним адміністративним судом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона» (далі боржник) на користь УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва заборгованості в сумі 1801,42 грн., на підставі п.5 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 3 ч.3 ст.11 Закону встановлює, що з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити їх огляд, примусово відкривати і опечатувати такі приміщення і сховища; залучати для провадження виконавчих дій працівників органів внутрішніх справ.

Частиною 4 та 5 ст.20 Закону встановлено, що у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Згідно із частиною 2 статті 40 Закону України Про виконавче провадження, розшук боржника юридичної особи здійснює державний виконавець.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Згідно ч.3 ст.65 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.12. Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Отже, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, та від його повноцінного здійснення залежить авторитет судової влади та держави в цілому і законодавством визначено перелік дій державного виконавця, які він вчиняє для розшуку боржника - юридичної особи та майна такого боржника.

З матеріалів виконавчого провадження №42785570 вбачається, що відповідно до інформаційної довідки від 14.04.2014 р. державному виконавцю стало відомо, що у власності боржника перебуває нежитловий обєкт, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Очаківська,1/4. УПФУ листом від 10.06.2014 р. повідомило державного виконавця про можливе місцезнаходження боржника, проте жодних дій щодо перевірки вказаної інформації виконавцем не здійснено.

Таким чином, субєкт владних повноважень, на якого в адміністративному судочинстві покладений тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надав суду доказів здійснення ним всіх визначених законодавством заходів для встановлення місцезнаходження боржника та/або його майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем допущено бездіяльність щодо встановлення місця знаходження боржника та належного йому майна, в звязку з чим постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.5 ч. ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», винесена ним передчасно та безпідставно, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 27.04.2015року (ВП№42785570) про повернення виконавчого документу стягувачеві .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В.Желєзний