Постанова № 46522059, 03.07.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2015 р. Справа № 809/2255/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідаьністю "Ландрас-Стецева"

про стягнення заборгованості в сумі 4207,10 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 року управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландрас-Стецева" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4207,10 грн.

Позов мотивовано тим, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України виплачено пільгові пенсії ОСОБА_2 (ОСОБА_3І.) та ОСОБА_4, які працювали у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ландрас-Стецева". Фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій становлять загальну суму 4207,10 грн. Товариству вчасно направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду направив заперечення проти позову від 17.06.2015 року, що долучене до матеріалів справи. (а.с. 35 - 36).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландрас-Стецева" 07.11.2006 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Статуту (а.с.6-10, 11-19). Відповідач взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на 01.04.2014 року) платників фіксованого сільськогосподарського податку було виключено з числа платників такого збору.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01.01.2015 року) виключено з податкового кодексу України главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок".

В судовому засіданні встановлено, що громадяни ОСОБА_2 (ОСОБА_3І.) та ОСОБА_4 працювали у відповідача, ТзОВ "Ландрас-Стецева" операторами по вирощуванню свиней, що підтверджується записами у трудових книжках, довідкою та наказом відповідача. (а.с. 39 - 42, 44, 54 - 55).

24.01.2008 року ОСОБА_2 (ОСОБА_3І.), а 16.09.2011 року ОСОБА_4призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як таким, що були зайняті в сільськогосподарському виробництві і народили та виховали до 14-ти річного віку п'ятеро дітей. (а.с. 39, 45, 46, 53).

Позивач 18.03.2015 року та 17.04.2015 року направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_2 (ОСОБА_3І.) та ОСОБА_4 за березень - квітень 2015 року на суму 4207,10 грн. (а.с. 21 - 26).

Проте, суд не погоджується з такою позицією управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі з врахуванням наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року № 244 "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

В пункті 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З врахуванням того, що ОСОБА_2 (ОСОБА_3І.) та ОСОБА_4 призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року №224 як жінкам, які зайняті на роботі в сільськогосподарському виробництві, у відповідача відсутні зобов'язання щодо відшкодування коштів понесених Пенсійним фондом, як витрати на виплату і доставку пільгової пенсії вказаним пенсіонерам, оскільки виплата такої пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландрас-Стецева" фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 (ОСОБА_3І.) і ОСОБА_4 в сумі 4207,10 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 08.07.2015 року.