Постанова № 46519084, 04.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 804/1900/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник І.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства «Южторгпоставка» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходіву Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство «Южторгпоставка» (далі - ПВТКП «Южторгпоставка», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Красногвардійському районі, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомленя-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2014 р., № НОМЕР_2 від 10.07.2014 р., № НОМЕР_3 від 10.07.2014 р., № НОМЕР_4 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_5 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_6 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_7 від 20.10.2014 р., що винесені ДПІ у Красногвардійському районі.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем були проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПВТКП «Южторгпоставка» за січень 2014 р., лютий 2014 р., березень 2014 р., за результатами яких були складені відповідні акти. За висновками актів камеральних перевірок відповідачем було встановлено порушення позивачем п. п. 288.5.1 п. 288.5, п. 288.7 ст. 288, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України (далі ПК України), у звязку з чим відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошових зобовязань позивача за платежем «орендна плата з юридичних осіб». Посадовими особами контролюючого органу, з метою прийняття обґрунтованого рішення з розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення від 10.07.2014 р. про збільшення грошових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб, 04.09.2014 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПВТКП «Южторгпоставка», за результатами якої складено акт № 2525/15-00/20230802, на підставі висновків якого відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.10.2014 р. про донарахування суми податкових зобовязань за січень 2014 р., за лютий 2014 р., березень 2014 р., квітень 2014 р. та травень 2014 р. Позивач не погоджується з висновками зазначених актів перевірок, а також з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству України посилаючись на те, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою встановлений договором оренди земельної ділянки від 24.01.2002 р., а розмір орендної плати визначається лише за умовами договору згідно до Закону України «Про оренду землі» та за умовами договору зміна розміру оренди землі може бути внесена лише за згодою сторін або в судовому порядку. Тобто, на думку позивача, без внесення відповідних змін до договору оренди у позивача не існувало підстав для обчислення орендної плати з урахуванням трикратного розміру податку за землю. На думку позивача, саме суму орендної плати, визначену в чинній редакції договору оренди земельної ділянки, він, як орендар, повинен сплачувати до бюджету, при цьому зміни законодавства в частині встановлення граничної (мінімальної суми) орендної плати за землю є лише підставою для внесення змін до договору оренди або за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, а відповідач, як контролюючий орган, не має права самостійно визначати зобовязання позивачу на суму орендної плати, яка не відповідає чинній редакції договору оренди. Також позивач посилається і на безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків суми податкового зобовязання. На переконання позивача, саме з моменту набрання рішенням суду законної сили останній повинен сплачувати орендну плату у розмірі, що визначений рішенням суду та який відповідає вимогам ПК України. Позивачем зазначено про те, що будь-які зміни, що внесенні до договору оренди землі, починають діяти на майбутнє і не можуть впливати на суми орендної плати, які були сплачено у минулих періодах. Представник позивача в судових засіданнях наголошував на тому, що відповідач безпідставно використав для нарахування орендної плати нормативно-грошову оцінку орендованої земельної ділянки, оскільки редакція пункту 288.5.1 ПК України, яка передбачає нарахування орендної плати виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки почала діяти лише 01.04.2014 р.; до цього моменту розмір орендної плати визначався трикратним розміром земельного податку. Також позивач вважає безпідставним застосування відповідачем штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 50% відсотків від суми грошового зобов'язання, оскільки позивачу відповідач повторно протягом 1095 днів не визначав суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки. З викладеного, позивач вважає, що податкова інспекція не мала правових підстав нараховувати оренду плату за січень, лютий та березень 2014 р. за правилами, що встановлені п. п. 288.5.1 ПК України, у зв'язку з чим відповідачем було допущено безпідставне донарахування суми орендної плати за 2013 р. та січень, лютий, березень 2014 р. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в усних поясненнях та у письмових запереченнях на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дані камеральних перевірок позивача свідчать про порушення підприємством п. 288.5.1 ст. 288 ПК України за 2013 р., січень, лютий, березень, квітень та травень 2014 р., що призвело до заниження сум земельного податку, яка підлягає сплаті до бюджету. Податковим органом було виявлено, що платником податку для розрахунку орендної плати за земельну ділянку у 2010-2014 рр. використовувалась нормативно-грошова оцінка від 16.06.2005 р., згідно якої грошова оцінка складала 3540558, 68 грн. Проте згідно відомостей, наданих управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області від 15.07.2014 р. та витягу технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, сума нормативно-грошової оцінки землі у 2010-2014 рр. становила 8841339, 80 грн., тобто сума земельного податку, який має бути сплачений за рік складає 8841339, 80 грн. х 3% = 265240, 17 грн., а кожного місяця 2013 та 2014 рр. відповідачем повинно бути сплачено 22103, 35 грн. За висновками перевірок позивача, податковим органом встановлена недоплата в розмірі 13251, 95 грн. за кожний місяць (січень, лютий, березень, квітень та травень 2014 р.), всього на суму 66259, 75 грн. та 150023, 37 грн. за 2013 р. Отже, посадовою особою контролюючого органу вірно визначений розмір несплаченої орендної плати. Щодо нарахування штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, представником відповідача зазначено, що штрафні санкції були нараховані у відповідності до норм, які встановлені ПК України, а податковий орган при їх встановленні діяв в межах та у відповідності до Законів України. В судовому засіданні представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПВТКП «Южторгпоставка» (код ЄДРПОУ 20230802) зареєстроване як юридична особа 27.10.1993 р., перебуває обліку у ДПІ у Красногвардійському районі, в тому числі, як платник податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Красногвардійському районі було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПВТКП «Южторгпоставка» за січень 2014 р., за результатами якої складено акт від 19.05.2014 р. № 1372/04-66-22-04-06/20230802.

За висновками акту камеральної перевірки ПВТКП «Южторгпоставка» порушено п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 286.3 ст. 286 ПК України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю на січень 2014 р., заниження суми земельного податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2275, 68 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 19.05.2014 р. № 1372/04-66-22-04-06/20230802 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 р. № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за січень 2014 р. на загальну суму 3413, 52 грн., в тому числі, за основним платежем на 2275, 68 грн., за штрафними санкціями на 1137, 84 грн.

ДПІ у Красногвардійському районі було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПВТКП «Южторгпоставка» за лютий 2014 р., за результатами якої складено акт від 19.05.2014 р. № 1373/04-66-22-04-06/20230802.

За висновками акту камеральної перевірки ПВТКП «Южторгпоставка» порушено п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 286.3 ст. 286 ПК України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю на лютий 2014 р., заниження суми земельного податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2275, 68грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 19.05.2014 р. № 1373/04-66-22-04-06/20230802 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 р. № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за лютий 2014 р. на загальну суму 3413, 52 грн., в тому числі, за основним платежем на 2275, 68 грн., за штрафними санкціями на 1137, 84 грн.

ДПІ у Красногвардійському районі було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПВТКП «Южторгпоставка» за березень 2014 р., за результатами якої податковим органом складено акт від 19.05.2014 р. № 1389/04-66-22-04-06/20230802.

За висновками акту камеральної перевірки ПВТКП «Южторгпоставка» порушено п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 286.3 ст. 286 ПК України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю на березень 2014 р., заниження суми земельного податку, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 2275, 68 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 19.05.2014 р. № 1389/04-66-22-04-06/20230802 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 р. № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за березень 2014 р. на загальну суму 3413, 52 грн., в тому числі, за основним платежем на 2275, 68 грн., за штрафними санкціями на 1137, 84 грн.

Не погодившись з висновками вказаних актів та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ПВТКП «Южторгпоставка» 18.07.2014 р. звернулось до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою (вих. № 35) про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.07.2014 р. № 5086/10/04-36-10-08-09 строк розгляду скарги позивача продовжено до 16.09.2014 р. включно.

Посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі 07.08.2014 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПВТКП «Южторгпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2014 р. , за результатами якої складено акт від 07.08.2014 р. № 2300/04-66-22-02/20230802.

За висновками акту перевірки встановлено порушення ПВТКП «Южторгпоставка» п. 288.5 ст. 288 ПК України, заниження позивачем орендної плати за земельну ділянку всього у сумі 543200, 78 грн., у тому числі за 2011 р. в сумі 162372, 35 грн., за 2012 р. у розмірі 162372, 35 грн., за 2013 р. у розмірі 159023, 37 грн., за січень 2014 р. в сумі 10976, 27 грн., за лютий 2014 р. в сумі 10976, 27 грн., за березень 2014 р. в сумі 10976, 27 грн., за квітень 2014 р. в розмірі 13251, 95 грн. та за травень 2014 р. на суму 13251, 95 грн.

На підставі акту перевірки від 07.08.2014 р. № 2300/04-66-22-02/20230802, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 р. № НОМЕР_7, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 278290, 92 грн., з яких за основним платежем на 185527, 27 грн. (донарахування суми орендної плати за 2013 р., квітень та травень 2014 р.) та за штрафними санкціями на 92763, 65 грн.

Відповідно до наказу ДПІ у Красногвардійському районі від 02.09.2014 р. № 785 та повідомлення від 02.09.2014 р. № 213, завдання ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.08.2014 р. № 10174/7/04-36-10-08-14 «Про проведення позапланової документальної перевірки» щодо прийняття обґрунтованого рішення з розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення від 10.07.2014 р. про збільшення грошових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб, посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВТКП «Южторгпоставка» з питань правильності нарахування орендної плати за земельну ділянку за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2014 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04.09.2014 р. № 2525/15-00/20230802, за висновками якого податковим органом встановлено порушення ПВТКП «Южторгпоставка» п.п. 285.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська на загальну суму 730828, 75 грн., в тому числі, за 2010 р. у сумі 53007, 81 грн., за 2011 р. в розмірі 229834, 59 грн., за 2012 р. в сумі 196199, 33 грн., за 2013 р. в сумі 159023, 37 грн., за січень 2014 р. на 13251, 95 грн., лютий 2014 р. на 13251, 95 грн., березень 2014 р. на 13251, 95 грн., квітень 2014 р. на 13251, 95 грн., травень 2014 р. 13251, 95 грн., червень 2014 р. 13251, 95 грн., липень 2014 р. на 13251, 95 грн.

За результатами розгляду скарг ПВТКП «Южторгпоставка» та висновків проведених податковим органом перевірок в рамках процедури адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області 15.09.2014 р. прийнято рішення про результати розгляду скарг № 6494/10/04-36-10-08-09, яким повідомило скаржника про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі щодо збільшення ПВТКП «Южторгпоставка» грошових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб від 10.07.2014 р. № НОМЕР_8 в частині 41762, 58 грн. основного платежу та 10440, 45 грн. застосованої штрафної санкції, № НОМЕР_9 в частині 25297, 39 грн. застосованої штрафної санкції, № НОМЕР_10 в частині 8456, 75 грн. застосованої штрафної санкції, № НОМЕР_1 в частині 568, 92 грн. застосованої штрафної санкції, № НОМЕР_2 в частині 568, 92 грн. застосованої штрафної санкції, № НОМЕР_3 в частині 568, 92 грн. застосованої штрафної санкції, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін і скарги платника податків без задоволення. Рішенням від 15.09.2014 р. № 6494/10/04-36-10-08-09 також збільшено грошові зобовязання ПВТКП «Южторгпоставка» з орендної плати з юридичних осіб за 2011 р., 2012 р. та за січень, лютий, березень 2014 р., визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 10.07.2014 р. № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № 000267204 до їх розмірів (сум), визначених у висновках акту позапланової перевірки від 04.09.2014 р. № 2525/15-00/20230802.

На підставі вказаного рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідачем було донараховано щомісячну суму орендної плати у розмірі 10976, 27 грн. за січень, лютий, березень 2014 р. та прийняті 07.10.2014 р. відповідні податкові-повідомлення-рішення № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, кожне на загальну суму 13720, 34 грн., в тому числі, за основним платежем на 10976, 27 грн. та за штрафними санкціями на 2744, 07 грн. за відповідні періоди (січень, лютий, березень 2014 р.).

Правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 10.07.2014 р., № НОМЕР_2 від 10.07.2014 р., № НОМЕР_3 від 10.07.2014 р., № НОМЕР_4 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_5 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_6 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_7 від 20.10.2014 р. є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

24.01.2002 р. між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ПВТКП «Южторгпоставка» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1, 0218 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, буд. 2 для фактичного розміщення нежитлових будівель та споруд, строком дії до 22.11.2016 р. За умовами п. 1.3, п. 3.1 - п. 3.3 було грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення договору: 3540558, 68 грн.; сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 531083, 70 грн.; орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку; розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

В подальшому, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. у справі № 5005/3901/2011 були задоволені позовні вимоги прокурора про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 24.01.2002 р., внесені зміни до договору оренди землі від 24.01.2002 р. та викладені в наступній редакції: «п. 3.2 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України».

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. у справі № 5005/3901/2011 було залишено без змін постановою Вищого господарського Суду України від 10.07.2012 р. Отже, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. у справі № 5005/3901/2011 набрало законної сили 10.07.2012 р.

Згідно ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. по справі № 5005/3901/2011, тобто з 10.07.2012 р., договір оренди земельної ділянки, який укладено між позивачем та Дніпропетровською міською радою, є зміненим.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач до моменту набрання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. по справі № 5005/3901/2011, тобто до 10.07.2012 р., нараховував та сплачував орендну плату у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки, що підтверджується копіями податкових декларацій позивача за період 2012 р. та уточнюючих декларації за вказаний період, які знаходяться у матеріалах справи.

З 10.07.2012 р. позивач нараховував оренду плату у відповідності до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. по справі № 5005/3901/2011, тобто трикратний розмір земельного податку, підтверджується копіями податкових декларацій позивача за 2013 р. та січень, лютий, березень, квітень та травень 2014 р. та уточнюючих декларацій за вказаний період, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Також, судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, що позивачем для розрахунку орендної плати за земельну ділянку у 2010-2014 рр. використовувалась нормативно-грошова оцінка від 16.06.2005 р., згідно якої грошова оцінка складала 3540558, 68 грн.

Згідно відомостей, наданих управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області від 15.07.2014 р. та витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, сума нормативно-грошової оцінки землі у 2010-2014 р.р. становила 8841339, 80 грн.

Таким чином, з урахуванням рішення суду, сума земельного податку, яка має бути сплачена за рік, складає 8841339, 80 грн. х 3% = 265240, 17 грн., та 22103, 35 грн. кожного місяця 2013 р. та 2014 р. (265240, 17 грн./12 місяців = 22103, 35 грн.).

Як вже було встановлено судом, за результатами камеральних перевірок ПВТКП «Южторгпоставка» відповідачем встановлена недоплата в розмірі 13251, 95 грн. за кожний місяць (січень, лютий, березень, квітень та травень 2014 р.), всього на суму 66259, 75 грн. та 150023, 37 грн. за 2013 р.

ПВТКП «Южторгпоставка» не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Красногвардійському районі від 10.07.2014 р. № НОМЕР_1, від 10.07.2014 р. № НОМЕР_2, від 10.07.2014 р. № НОМЕР_3, від 07.10.2004 р. № НОМЕР_4, від 07.10.2014 р. № НОМЕР_5, від 07.10.2014 р. № НОМЕР_6, від 20.10.2014 р. № НОМЕР_7, посилаючись на те, що у 2013 2014 рр. позивач правомірно визначив орендну плату за землю у розмірі 38851, 40 грн., виходячи із розміру грошової оцінки землі, встановленої у договорі оренди землі та з урахуванням того, що зміни відповідно до умов договору у 2013-2014 рр. за згодою сторін не вносились, а тому, на думку позивача, що у нього не було підстав для обчислення орендної плати за землю у 2013-2014 рр. з урахуванням вимог п.п. 288.5.1 п. 288.1 ст. 288 ПК України у трикратному розмірі податку за землю, у редакції Закону, чинній з 01.01.2011 р. або у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки у редакції, чинній з 01.04.2014 р., оскільки вказана норма не розповсюджується на минулі періоди, а відповідачем було здійснено перекручування даних договору та безпідставно донараховано суми річної орендної плати за 2013 р. у розмірі 150023, 37 грн. та за пять місяців 2014 р. у сумі 66259, 75 грн., окрім того, неправомірно застосовані і штрафні санкції в порушення положень ПК України.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України (далі ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Пунктом «в» ст. 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ (далі Закон № 2535, чинний на час укладення договору оренди) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Положеннями ст. 13 Закону № 2535 підставою нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності,- договір оренди такої земельної ділянки.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-ХІV (далі Закон № 161) та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 161 орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України

Частиною 4 ст. 21 Закону № 161 було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

З 1 січня 2011 р. набрав чинності ПК України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обовязок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

У відповідності до п. 274.1 ст. 274 ПК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Тотожна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014 р. по справі № 21-274а14, у відповідності до якої з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Крім цього, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності 01.04.2014 р., внесено зміни до пункту 288.5.1 ст. 288 ПК України у відповідності до яких розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, починаючи з 01.01.2011 р. платник податків повинен сплачувати оренду плату у відповідності до вимог ПК України, в т.ч. і до моменту внесення відповідних змін договору оренди земельної ділянки.

Судом під час розгляду справи встановлено, що грошові зобовязання, які визначені у оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях стосуються періоду 2013 р., січня, лютого, березня, квітня, травня 2014 р.

Судом на підставі інформації, яка міститься у листі Управління Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 15.07.2014 р. та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2014 р. встановлено, що нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки становить 8841339, 80 грн.

Отже, позивач повинен сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності протягом 2013 р., січня травня 2014 р. у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, а не від грошової оцінки орендованої земельної ділянки, яка вказана у договорі оренди земельної ділянки.

За вказаних обставин судом відхиляється доводи позивача про те, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки визначається виключно умовами договору оренди земельної ділянки, а також те, що для обрахунку розміру орендної плати повинна використовуватися грошова оцінка орендованої земельної ділянки, яка вказана у договорі оренди земельної ділянки. Тотожна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2014 р. по справі № 21-274а14.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем під час розрахунку орендної плати за використання орендованої земельної ділянки застосовано нормативну грошову оцінку орендованої позивачем земельної ділянки у розмірі 8841339, 80 грн. та вірно визначено ставку орендної плати 3 відсотки від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач правомірно визначив у оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях суми грошового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб за основним платежем за 2013 р. у сумі 150023, 37 грн. та за пять місяців 2014 р. (січень, лютий, березень, квітень, травень) у сумі 66259, 75 грн.

Щодо розміру застосованих відповідачем штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено представником відповідача в ході судового розгляду справи, за оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями від 10.07.2014 р. № НОМЕР_1, № 002662204 та № НОМЕР_3 до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 1137, 84 грн. за кожним рішенням за заниження позивачем суми орендної плати з юридичних осіб за січень, лютий та березень 2014 р.

Штрафні санкції від донарахованих сум податкових зобовязань за вказані періоди визначені ДПІ у Красногвардійському районі як за повторне порушення, виявлене протягом 1095 днів, проте, судом встановлено, що в даному випадку повторності виявлення порушень не відбудось, оскільки усі акти камеральних перевірок і прийняті податкові повідомлення від однієї дати (від 19.05.2014 р. та від 10.07.2014 р. відповідно).

Поряд з цим, за рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.09.2014 р. вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 568, 92 грн. кожне.

Отже, за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 10.07.2014 р. до позивача застосовано штрафну санкцію 568, 92 грн., з урахуванням скасованої суми відповідно до рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.09.2014 р. (1137, 84 грн. 568, 92 грн. = 568, 92 грн.).

У відповідності до п. п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4 ст. 60 ПК України).

Враховуючи те, що контролюючим органом (ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) зменшено суму грошового зобов'язання позивача з орендної плати з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 568, 92 грн., яка відображена в оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях від 10.07.2014 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, то останні вважаються відкликаними лише у випадку отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Судом встановлено та підтверджено сторонами, що нові податкові повідомлення - рішення за результатами рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.09.2014 р. № 6494/10/04-36-10-08-09 не приймались та позивачу не направлялись.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 10.07.2014 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 є чинними та станом на день розгляду справи породжують для позивача обов'язки, а отже можуть бути предметом судового розгляду.

Отже, за вказані порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження орендної плати за землю за період: січень, лютий, березень 2014 р. слід було застосувати лише 25 відсотків штрафу від нарахованої суми податкового зобовязання, про що і було зазначено у рішенні Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.09.2014 р. № 6494/10/04-36-10-08-09.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 1137, 84 грн. за кожний місяць січня, лютого та березня 2014 р. за податковими повідомленнями-рішеннями від 10.07.2014 р. є протиправним, у звязку з чим суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2014 р. № НОМЕР_1, № 002662204 та № НОМЕР_3 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 568, 92 грн. за кожним податковим повідомленням-рішенням.

Штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_4 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_5 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_6 від 07.10.2014 р., № НОМЕР_7 від 20.10.2014 р. застосовані ДПІ у Красногвардійському районі правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання позовної заяви сплачено 10% суми судового збору у розмірі 487, 20 грн.

Таким чином, решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та становить 4350, 66 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 10.07.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобовязання Приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства «Южторгпоставка» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 568, 92 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № НОМЕР_2 від 10.07.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобовязання Приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства «Южторгпоставка» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 568, 92 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № НОМЕР_3 від 10.07.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобовязання Приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства «Южторгпоставка» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 568, 92 грн.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства «Южторгпоставка» на користь Державного бюджету України решту судового збору у розмірі 4350, 66 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 09.06.2015 р.

Суддя ОСОБА_3