Постанова № 46518802, 30.06.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 803/1330/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Луцького підприємства електротранспорту (далі ЛПЕ) про стягнення податкового боргу в розмірі 3 183 748,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований субєктом господарювання, взятий на облік як платник податків в Луцькій ОДПІ та зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 3 183 748,50 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб, який відповідач в добровільному порядку не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю. Вказав, що їх підприємством оскаржувалось податкове повідомлення-рішення на підставі якого подано позов про стягнення, проте за результатом адміністративного оскарження, рішеннями ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України скарги залишені без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що Луцьке підприємство електротранспорту зареєстроване 16 квітня 1992 року як юридична особа, з 6 липня 1995 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ ГУ ДФС та має відкриті рахунки в банківських установах. Зазначені обставини підтверджуються реєстраційними відомостями та даними про банківські рахунки ЛПЕ.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що за ЛПЕ рахується податковий борг на загальну суму 3 183 748,50 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб.

Як встановлено судом, за ЛПЕ рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобовязань визначених Луцькою ОДПІ. Зокрема, податковим органом визначено грошові зобов'язання:

- у сумі 3 183 748,50 грн. податковим повідомленням-рішенням від 04.09.2014 року №0031551703 на підставі акта перевірки від 14.08.2014 року № 5699/17.3/03327931 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ЛПЕ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2014 року, та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2014 року».

Таким чином, загальна сума непогашеного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, становить 3 183 748,50 грн.

Судом встановлено, що підприємством оскаржувалось податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року №0031551703, проте за результатом адміністративного оскарження, рішеннями ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України скарги залишені без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В судовому порядку дане рішення не оскаржувалось.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 29.05.2015 року та розрахунком боргу по платежах до бюджету (а.с. 5-6).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 3 183 748,50 грн. залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчить довідка про наявність податкового боргу від 29.05.2015 року та розрахунок боргу по платежах до бюджету (а.с. 5-6).

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була направлена: податкова вимога №1/1856 від 09.12.2010 року. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Луцької ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 3 183 748,50 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. ст. 14, 16, 31, 38, 57, 59, 95 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Луцького підприємства електротранспорту (43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Даньшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 3 183 748 (три мільйони сто вісімдесят три тисячі сімсот сорок вісім гривень) 50 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 05 липня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич