Постанова № 46517478, 10.07.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6104/15-а

Провадження № 2-а/750/569/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій,

в с т а н о в и в :

22 червня 2015 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради звернулося до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 28 травня 2015 року в сумі 1360 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 28 травня 2015 року в сумі 119 грн. 32 коп., винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 при виконанні виконавчого листа № 750/1354/13-а, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова.

Обґрунтував позивач свій позов тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є незаконною, оскільки судове рішення виконано частково, а саме здійснено перерахунок допомоги стягувачу, а виплата нарахованих коштів не здійснюється через відсутність відповідного фінансування на соціальні виплати. Також, позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державним виконавцем також не дотримано вимог чинного законодавства, а саме порушено порядок її винесення, адже не зважаючи на те, що постанова винесена 28 травня 2015 року, отримало її управління лише 12 червня 2015 року.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи сповіщений завчасно та належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи сповіщений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 750/1354/13-а, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова про зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі трьох мінімальних заробітних плат та здійснити відповідні виплати за відрахуванням вже сплаченої суми.

07 серпня 2014 року згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 червня 2014 року та розпорядження Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_2 було здійснено перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно вказаного перерахунку сума до виплати стягувачу становить 3366 грн.

Проте, виплата коштів не здійснена боржником у звязку з відсутністю бюджетних коштів.

28 травня 2015 року державним виконавцем винесено постанову, яка є предметом оскарження, про накладення штрафу на боржника в сумі 1360 грн. (а/с 3).

Підставою для прийняття зазначеного рішення стало невиконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист 750/1354/13-а.

В цей же день державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 119 грн. 32 коп., яка також є предметом оскарження (а/с 5).

Позивач стверджує, що постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій була отримана Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради 12 червня 2015 року, хоча винесена 28 травня 2015 року, а тому державним виконавцем порушено порядок її винесення, передбачений ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач також зазначає, що судове рішення виконано в міру можливостей на даний час. При цьому, повноваження щодо виплати державної соціальної допомоги надане Управлінню праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради з метою виконання бюджетного зобовязання та здійснення платежів для соціального забезпечення населення в процесі виконання бюджету.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виконання рішень за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше пяти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судом встановлено, що позивачем виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно судового рішення боржник здійснив перерахунок допомоги стягувачу, проте, виплата нарахованої допомоги не здійснена у звязку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю боржника та не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до статтей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобовязань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку, виконати судове рішення.

У звязку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Відповідно до положень частини 1 статті 3 вказаного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

Також, стаття 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що витрати органів державної виконавчої служби, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. До витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності субєктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 березня 2015 року - невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 158-163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 про накладення штрафу від 28 травня 2015 року у ВП № 44202939 за виконавчим листом № 750/1354/13-а, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 28 травня 2015 року у ВП № 44202939 за виконавчим листом № 750/1354/13-а, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: