Рішення № 46508082, 02.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1568/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.

При секретарі: Добряк Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Перша одеська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Перша одеська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту, складеного 23.04.2008р. ОСОБА_5, яка померла 10.03.2010р., недійсним.

На обґрунтування позову зазначав, що у січні 2008р. його мати ОСОБА_5 почала хворіти і тому він був змушений забрати її до себе у м. Первомайськ, Миколаївської області для показу лікарям, оскільки мати почала страждати розладом здоровя у тому числі психологічного характеру. У грудні 2008р. через перенесений інсульт мати зовсім перестала ходити та не могла розмовляти, вона стала непрацездатною та лежачою хворою.

Заяву про прийняття спадщини на АДРЕСА_1 він не подавав, так як вважав, що відповідач є її власником на підставі договору дарування.

Однак у грудні 2010р. він випадково дізнався, що відповідач набув право власності на цю квартиру не за договором дарування, а за заповітом від 23.04.2008р., який посвідчений Першою Державною нотаріальною конторою м. Одеси.

Згідно цього заповіту мати зробила розпорядження про те, що належна їй квартира АДРЕСА_2 вона заповідає відповідачу.

Але унаслідок психічного захворювання, в момент складання заповіту мати не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати, тому за правилами ч.1 ст. 225 ЦК України цей правочин є недійсним.

Справу розглянуто у відсутності сторін.

Рішенням суду від 22.04.2014р. у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріальної і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги й заперечення проти неї, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23 квітня 2008 року, о 13 годині 10 хвилин, склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першою одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6, згідно з яким належну їй квартиру АДРЕСА_3 заповіла сину - ОСОБА_2, 1956р. народження, а/с. 173.

10.03.2010р. у м. Первомайську, Миколаївської області ОСОБА_5 померла, а/с. 11.

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є дітьми померлої та відповідно до положень ст. ст. 1222, 1261 ЦК України - спадкоємцями першої черги за законом, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті матері.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла ними керувати, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів підстави свого позову.

Однак зазначений висновок судом зроблено на неповно зясованих обставинах справи, із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Усупереч нормам ст.ст. 10, 212, 213, 214 ЦПК України, суд не встановив фактів, які підлягають встановлені у цьому спорі, та доказів, якими обґрунтовувалися вимоги, а на порушення вимог п.2 ст. 145 ЦПК України не розяснив сторонам обовязкове призначення експертизи, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

За доводами представника апелянта, вона 18.04.2014р. в 13 год. 15 хв. надіслала до суду на імя судді Бобуйок І.А. телеграму з проханням відкласти розгляд справи, що була призначена на 22.04.2014р., але у порушення вимог закону справа була розглянута у її відсутності, чим були порушені права позивача.

Так, згідно з поясненнями позивача, витребуваної апеляційним судом медичної документації, допитаних апеляційним судом свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та висновком посмертної судово - психіатричної експертизи № 703 від 26.12.2014р., у їх сукупності, видно, що ОСОБА_5, 18.04,1930р. народження, під час складання нею заповіту від 23.04.2008р., що був посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, страдала стійким хронічним психічним розладом у вигляді судинної деменції. ОСОБА_5 абсолютно не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту від 23.04.2008р.

Пленум Верховного Суду України у п. 16 постанови №9 від 6 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», розяснив, що при розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі ст. 225 ,ч.2 ст. 1257 ЦК, суд відповідно до ст. 145 ЦПК України за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобовязаний призначити посмертну судово - психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Надана представником відповідача виписка з історії хвороби з Одеської міської клінічної лікарні №8 не спростовує висновку лікарів психіатрів і тому колегія суддів не приймає її до уваги.

Наявність кримінального провадження, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, також не спростовує висновку про те, що ОСОБА_5 в момент складання заповіту від 23.04.2008р абсолютно не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Отже, є всі підстави для задоволення позову ОСОБА_2

За положеннями цивільного процесуального і матеріального законодавства України право на позов співпадає з початком перебігу позовної давності, ( ст.ст. 3, 118 ЦПК України, ст. ст. 15, 261 ЦК України).

За доводами позивача, він тільки в грудні місяці 2010р. випадково дізнався, що відповідач набув право власності на вказану квартиру не за договором дарування, а на підставі заповіту від 23.04.2008р. Ці доводи позивача матеріалами справи не спростовано.

З цим позовом позивач звернувся до суду 01.03.2013р.

За наявності таких обставин позивач не пропустив загальній строк позовної давності, а тому висновок суду першої інстанції з цього питання є помилковим.

Ураховуючи викладене та приймаючи до уваги, що суд з порушення норм закону розглянув справу у відсутності позивача та його представника, не зясував фактичні обставини справи та докази якими вони підтверджуються, порушив та неправильно застосував норми матеріального й процесуального права, а тому його рішення на підставі п.п. 1, 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати колегія суддів вирішує у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 - 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2014 року скасувати.

Позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Перша одеська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, складений 23 квітня 2008 року ОСОБА_5, згідно з яким - належну їй квартиру АДРЕСА_4 вона заповіла сину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 й зареєстрований в реєстрі за №2-690.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 594 грн 78 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.Ф. Парапан

ОСОБА_9

ОСОБА_10