Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
07.02.07 Справа № 2/239
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Р. Марко
суддів Т. Бонк
С. Бойко
При секретарі Скочко Ю.
розглянувши апеляційну скаргу ОКБП»Рівнеінвестбуд» б/н від 06.12.06
на постанову господарського суду Рівненської області від 03.11.06
у справі 2/239
за позовом ОКБП»Рівнеінвестбуд»
до відповідача - ДПІ у м. Рівне
проскасування податкових повідомлень- рішень
за участю представників сторін:
Від позивача_ - Удовиченко С.
Від відповідача_ не з»явився
З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Рівненської області від 03.11.06 у справі № 2/239, в позові ОКБП»Рівнеінвестбуд»
відмовлено.
Суд першої інстанції відмовляючи у позові, взявши до уваги факти зафіксовані в акті перевірки, зазначив, що податковим органом доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень- рішень, при цьому не зазначає, які саме докази ( первинні бухгалтерські документи) підтверджують правильність рішень ДПІ.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, позов задоволити. Апелянт зазначає, що постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вимогами статей 86,138,139,159,163 Кодексу адміністративного судочинства України, якими регламентується порядок дослідження доказів, заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі, вимоги щодо змісту постанови та вимоги щодо прийняття законного та обґрунтованого рішення. Судом першої інстанції допущено порушення зазначених вище правових вимог, адже при розгляді справи не було надано належної правової оцінки щодо недотримання податковим органом процедури адміністративного оскарження, при винесенні рішення від 01.08.2006 року за №10547/25-16/143 про залишення повторної скарги без розгляду передбаченої вимогами статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року за N 2181 та Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 р. за N 723/1748 (із змінами та доповненнями) «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями»; доказам, наданих підприємством при розгляді судової справи, а саме листові ДПІ у м. Рівне від 16.12.2005 року за №53435/31-27 про надання роз'яснення.Апелянт вважає, що не дослідження зазначених вище обставин та подальше їх не висвітлення у прийнятій постанові, також призвело до прийняття незаконного та необгрунтованого рішення.
Так, зокрема, господарським судом неправильно застосовано норми Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97 та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за №334/94-ВР, стосовно підтвердження правомірності визначення податкових органом зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства донарахування основного платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представник відповідача у поданому відзиві не погодився із доводами апелянта з підстав викладених у відзиві. В судове засідання повторно не з»явився, доказів поважності причин неявки не представив.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими, а відтак вимоги підставними. При цьому колегія виходила з наступного.
Як свідчать обставини справи, за результатами проведеної відповідачем виїзної планової комплексної документальної перевірки, (акт перевірки від 19.06.2006 року за №231/23-100/30712285), прийнято податкові повідомлення- рішення ( з урахуванням результатів адміністративного оскарження від 19.07.06 № 0000932342/1/23-121, № 0000942342/1/23-121, якими позивачу донараховано до сплати 248753 грв. податку на прибуток та 65137 грв. ПДВ, відповідно.
Зокрема перевіркою, зафіксовано порушення позивачем п.п 11.3.5 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню на суму 829175 грв., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2005 рік на суму 207294 грв., в тому числі за 4 кв. 2005 року на 207294 грв., за 1 кв. 2006 року збільшено від»мне значення об»акта оподаткування податком на прибуток на суму 830375 грв.; та порушення п.п 7.3.5 ст. 7 Закону «Про ПДВ», в результаті чого занижено ПДВ на суму 165835 грв. за листопад 2005 року на 54759 грв. та грудень 2005 року на 111076 грв. та завищено ПДВ за січень 2006 року на 165835 грв.
Колегією встановлен факт укладення ОКБП "Рівнеінвестбуд"- (генеральний підрядник) 09.04.2006 року договору генпідряду за №09-04/2004 з управлінням капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації- (замовник) .
Відповідно до умов даного договору, генеральний підрядник зобов'язується виконати комплекс загально будівельних робіт з реконструкції школи-інтернату для дітей-сиріт в с. Олександрія Рівненського району за переліком, визначеним проектно-кошторисною документацією на об'єкті. Генеральний підрядник має право залучати для виконання окремих комплексів робіт інші спеціалізовані будівельні організації на підставі договорів субпідряду.
Загальна вартість робіт, доручених для виконання цим договором, орієнтовно складає 9 887 440,00 грн. Роботи, передбачені цим договором, повинні бути виконані в строк до 30.12.2005 року.
До договору генпідряду від 09.04.2004 року №09-04/2004, між ОКБП "Рівнеінвестбуд" та управлінням капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації були укладені додаткові угоди.
Згідно додаткової угоди від 09.11.2005 року №7 загальна вартість доручених для виконання робіт по реконструкції школи-інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, складає 19 701 350,00 грн., в тому числі на 2005 рік-8 241 320,00 грн.
Згідно додаткової угоди від 27.01.2006 року № 8 загальна вартість робіт на 2006 рік орієнтовно складає 957 330,00 грн. Роботи, передбачені цим договором, повинні бути виконані в термін до 30.12.2006 року відповідно до календарного графіка виконання робіт.
Згідно додаткової угоди від 23.03.2006 року № 9, загальна вартість робіт на 2006 рік орієнтовно складає 975 793,00 грн. Роботи, передбачені цим договором, повинні бути виконані в термін до 30.12.2006 року відповідно до календарного графіка виконання робіт.
Судом встановлено також, що позивач отримав від управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації кошти на реконструкцію школи-інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, в листопаді 2005 року в сумі 2 280 000,00 грн. (в тому числі 380 000,00 грн. ПДВ) та грудні 2005 року в сумі 5 943 795,23 грн. (в тому числі 990633,00 грн. ПДВ).
Як пояснив представник позивача, останній включив до складу валових доходів фактичне виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по реконструкції школи-інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, згідно форми КБЗ за листопад 2005 року в сумі 1626205,00 грн. (ПДВ - 325240,00 грн.), за грудень 2005 року в сумі 4397783,00 грн. (ПДВ -879556,00 грн.), виконуючи основні правила довгострокового оподаткування, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).
Під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу ((передоплати) (підпункт 7.10.2 пункту 7.10 статті 7 Закону)).
Виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту (п.п 7.10.3 пункту 7.10 статті 7 Закону).
Як свідчать матеріали справи, (акт перевірки від 19.06.2006 року за №231/23-100/30712285) податковим органом зроблено безпідставний висновок про допущення позивачем порушення вимог порушення підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), зокрема заниженя ПДВ за листопад та грудень 2005 року на загальну суму 165835,00 грн., так як відповідно до підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
П.п. 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.
Як свідчать обставини справи, позивачем суми податку належним чином визначені та задекларовані у деклараціях по податку на додану вартість з врахуванням умови пропорційності валових доходів підприємства, зокрема у листопаді 2005 року - валові доходи підприємства складали 1682 833 грн. (ПДВ - 336567 грн.), в свою чергу сума податкового зобов'язання у декларації за вказаний період становила - 1682833 грн. (ПДВ - 336567 грн.). У грудні 2005 року - валові доходи підприємства складали 4560622 грн. (ПДВ - 912124 грн.), в свою чергу сума податкового зобов'язання у декларації за вказаний період становила - 4560622 грн. (ПДВ - 912124 грн.)
Згідно акту перевірки №231/23-100/30712285 від 19.06.2006 р., укладений договір між ОКБП "Рівнеінвестбуд" та Управлінням капітального
будівництва РОДА був визначений, як „довгостроковий".
Згідно пояснень бухгалтера позивача, в декларації з податку на прибуток підприємтсва за 2005 рік, ОКБП "Рівнеінвестбуд" допустило методологічну помилку - не відобразило суми доходів і витрат, пов'язаних із виконанням довгострокових договорів. При подані уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2005 рік результат в декларації не змінився: з рядка 07.1. (доходи від продажу товарів (робіт, послуг) знімається сума 6 024,0 тис. грн., а в рядок 01.3 К2 (дохід від виконання довгострокових договорів) ця сума додається; з рядка 01.1. (витрати на придбання товарів (робіт, послуг) знімається сума 6 026,1 тис.грн., а в рядок 04.7 К2 (витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів) ця сума додається. А тому скориговані валові доходи і витрати (відповідно рядки 03, 06 декларації) не зміняться і таким чином не вплинуть на об'єкт оподаткування та на прибуток, що підлягає оподаткуванню. Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб»акта владних повноважень обов»яізок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В силу вказаної норми, податковий орган належними доказами не довів протиправності дій позивача, а відтак, податковий орган безпідставно виніс спірні податкові повідомлення- рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОКБП»Рівнеінвестбуд»задоволити.
Постанову господарського суду Рівненської області від 03.11.06 у справі № 2/239 скасувати. Прийняти нову постанову. Позов ОКБП»Рівнеінвестбуд»задоволити. Скасувати з моменту прийняття податкові повідомлення- рішення від 22.06.06 № 0000932342/0/23-121, № 0000942342/0/23-121 та від 19.07.06 № 0000932342/1/23-121, № 0000942342/1/23-121.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Рівненської області.
Суддя-доповідач Р. Марко
Судді С. Бойко
Т. Бонк
Судове рішення № 465078, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 07.02.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/239. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: