Ухвала суду № 46505010, 10.07.2015, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/647/15-к

Веселинівський районний суд Миколаївської області

вул. Леніна 36 м. смт. Веселинове Веселенівський район Миколаївська область Україна

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про зміну запобіжного заходу

"10" липня 2015 р.смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Чаричанський П.О., при секретарі Заметі Н.В., за участю прокурора Ложкар М.Л., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши клопотанням прокурора Ложкар М.Л. у кримінальному провадженні № 12015150180000117 про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого: 31.07.2014 року Веселиніським районним судом за ч. 1 ст. 186 КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Веселинівського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015150180000117від 01.03.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

09.07.2015 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора прокуратури Веселинівського району Миколаївської області молодшого радника юстиції Ложкар М.Л., про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 в якому зазначено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в судові засідання не зявляється, тим самим порушив покладенні на нього обов'язки ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03.03.2015 року про запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, ухвала про привід не виконана, оскільки останній відсутній за місцем проживання, таким чином обвинувачений переховується від органів досудового розслідування та суду. Дані обставини є ризиками, передбаченими п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд змінити запобіжний захід на тримання під вартою, оскільки обраний запобіжний захід особисте зобовязання не забезпечує участь обвинуваченого в судовому розгляді.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали подання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

В силу ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч.1, 2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Таким чином, в судовому засіданні прокурор при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу довів обставини, передбачені п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Крім того, суд відповідно до ст. 178 КПК України, враховує, що ОСОБА_2, раніше судимий та в період іспитового строку повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності, котре відноситься до категорії тяжкого злочину, не працює, не одружений, зловживає алкогольними напоями, перешкоджає розгляду кримінального провадження шляхом неявки.

Окрім наявного обвинувачення, запобіжний захід у виді триманні під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, суд прийшов до переконання за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його матеріальний стан, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Виходячи із вищевикладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою с. Виноградне, Березівського району, Одеської області, проживаючого АДРЕСА_2, у виді особистого зобов'язання на тримання під вартою, взявши ОСОБА_2 під варту з зали суду у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України - 60 діб, який обчислювати з моменту взяття під варту ОСОБА_2, тобто з 10 липня 2015 року по 07 вересня 2015 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят ) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № 37312006000573, код банку отримувача (МФО) 826013, банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, наступні обов'язки:

- прибувати до Веселинівського районного суду Миколаївської області за викликом в судове засідання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме - АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Веселинівського районного суду Миколаївської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора прокуратури Веселинівського району Миколаївської області Ложкар М.Л., а також на начальника Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області П. О. Чаричанський