Рішення № 46498474, 06.05.2015, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/7113/14-ц

Провадження № 2/209/535/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.

при секретарі Вітязь Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2», про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2» на його користь заробітну плату за період з лютого місяця 2014 року по 26 серпня 2014 року, а також середній заробіток, починаючи з 27 серпня 2014 року по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював в ТОВ «СІТІ ОСОБА_2», оперативним черговим. В порушення вимог трудового законодавства, ТОВ, починаючи з лютого місяця 2014 року та по день звернення до суду з цим позовом нарахувало, але не виплачує йому заробітну плату за декілька місяців, а саме: за лютий - 1750 гривень, за червень 2014 року - 1800 гривень, за липень 2014 року 2000 гривень, за серпень 2014 року 1600 гривень. Також відповідач відмовляється надати йому довідку про його роботу в товаристві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. В звязку з цим він був вимушений звільнитися з займаної посади з 26 серпня 2014 року, але Товариств з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2» до теперішнього часу з ним не розрахувалося, а трудову книжку надіслало поштою, яку він отримав 02 грудня 2014 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача, який повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, про поважність причини неявки суд не повідомив та не заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 158, ч.1 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «СІТІ ОСОБА_2» на посаді оперативного чергового з 02 грудня 2013 року (наказ № 106 від 02 грудня 2013 року), звільнений з посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП (наказ № СТГ 023-515), що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно поштового конверту та опису позивач ОСОБА_1 отримав трудову книжку поштою 02 грудня 2014 року.

Ухвалу суду про витребування доказів - належним чином засвідчених: свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «СІТІ ОСОБА_2», статуту ТОВ «СІТІ ОСОБА_2», наказу № 106 від 02.12.2014 року про прийняття на роботу та наказу № СТГ 023-515 від 26 серпня 2014 року про звільнення, довідку про розмір заробітної плати оперативного чергового Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2» ОСОБА_1, довідку про розмір заборгованості з виплати заробітної плати та довідку про середній заробіток, відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2» не виконав.

Як вбачається із наданих Управлінням Пенсійного фонду Україні в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська індивідуальних відомостей про застраховану особу, ОСОБА_1 за період роботи з 01 лютого 2014 року по серпня 2014 року включно, Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2» (код 35122889, нараховувалася зщаробітна плата.

При вирішенні справи суд приймає до уваги надані позивачем докази, які підтверджують факт його роботи в ТОВ «СІТІ ОСОБА_2» та розмір його заробітної плати за період з 01 лютого 2014 року по 26 серпня 2014 року, яка йому була нарахована, але не виплачена, а саме: трудову книжку ОСОБА_1, індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України відносно ОСОБА_1, Витяг за договором, укладеним з ПАТ «Український професійний банк» про перерахування позивачу заробітної плати.

Відповідно ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд вважає доведеним, що відповідач не виплачував у строки, передбачені законодавством, заробітну плату ОСОБА_1 та не розрахувався з ним при його звільненні, й що на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2» має заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу ОСОБА_1 в розмірі, що відповідає сумі заробітної плати ОСОБА_1, вказаної в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України за період роботи з 01 лютого 2014 року по 26 серпня 2014 року в розмірі 10696,73 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», зазначено, що при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він в цей день він не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведене відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозвязку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України, невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ОСОБА_2» повинно виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто за період з 27 серпня 2014 року по день ухвалення рішення судом.

В звязку з тим, що на день ухвалення рішення відповідач не провів розрахунок середнього заробітку, який підлягає виплаті позивачу за весь період затримки розрахунку, і не надав довідку про середній розмір заробітної плати позивача, суд розраховує розмір середньої заробітної плати позивача згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (зі змінами та доповненнями), згідно якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Враховуючи данні індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, розмір його заробітної плати за останні два повниі календарні місяці роботи (червень - липень 2014 року) становить 2600 грн., В цих місяцях було 42 робочих дні. Отже середньоденний розмір заробітної плати позивача становить 61,90 грн. (2600 грн : 42 робочих дні = 61,90 грн.).

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період часу з 27 серпня 2014 року по день ухвалення рішення судом, тобто за 175 робочих днів складає 10832,50 грн. (61,90 грн. х 175 робочих дні = 10832,50 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий у справі.

Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ОСОБА_2" про стягнення заробітної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ОСОБА_2", код 35122889, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, заробітну плату за період з 01 лютого 2014 року по 26 серпня 2014 року в сумі 10696,73 грн., та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто за період з 27.08.2014 року по день ухвалення рішення судом, в сумі 10823,50 грн., а всього 21520,23 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять гривень 23 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ОСОБА_2", код 35122889, на користь держави судовий збір у справі в сумі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів після його ухвалення (отримання) апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Байбара Г.А.