Постанова № 46489557, 23.05.2013, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/963/13-а

№ провадження 2-а/541/27/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:

головуючого судді Альошиної Н.М.

при секретарі - Калініченко Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобовязання провести нарахування та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення, одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами за 2010 рік

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із вказаним адміністративним позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якому просив суд визнати дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в частині невиплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік у відповідності до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи незаконними та зобовязати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити нарахування та виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік відповідно до положень ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Постановою Миргородського міськрайонного суду від 13 січня 2011 року зобовязано ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області нарахувати та виплатити відповідно до ч.11та ч.4 ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 22 травня 2008 року щорічну допомогу на оздоровлення за 2009, 2010 рік виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законами України Про Державний бюджет України на 2009,2010 роки, з урахуванням проведених виплат.

20 липня 2011 року виданий виконавчий лист на виконання даної постанови.

25 липня 2011 року на виконання постанови суду ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області видано розпорядження про нарахування йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2010р. в сумі 4.300 грн. Листом №12/06/3560 від 15.08.2011року ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області повернуто розпорядження без виконання з посиланням на лист Міністерства соціальної політики України від 25.03.2011року.

Діями відповідачів порушуються його права і він не може отримати належні йому соціальні виплати, так як є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2-ї групи, захворювання повязане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Представник позивача ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації в судове засідання не зявився, направив на адресу суду клопотання про відмову у задоволенні позову відносно нього оскільки всі дії на виконання рішення суду та виконавчого листа були проведені відповідно до діючого законодавства та направлені до ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області та просив розглянути справи у його відсутність.

ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області надіславши заперечення, де просив у задоволенні позову відмовити, вказавши на те, що допомога на оздоровлення позивачеві була призначена відповідно до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р. Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2012р. що відповідає чинному законодавству. Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду і не надано жодних доказів поважності пропуску цього строку. Просили справу розглянути без їх представника.(а.с.40,41)

Відповідно до ухвали суду від 23.05.2013р. закрито провадження за позовом ОСОБА_1 щодо визнання дій ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області з невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010р.у відповідності до ст. 48 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи незаконними та зобовязання ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік відповідно до положень ст. 48 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки мається постанова Миргородського міськрайонного суду від 13.01.2011р., що набрала законної сили відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011р. з того самого спору і між тими самими сторонами..

Суд, проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов до ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи з 09.12.2008 р. Його інвалідність повязана з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Відповідно до ст.48 Закону № 796 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено перелік компенсаційних виплат особам за шкоду, заподіяну здоровю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та сімям за втрату годувальника, та встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення, яка для осіб, які є учасниками ліквідації наслідків на ЧАЕС першої категорії, становить пять мінімальних заробітних плат.

Постановою Миргородського міськрайонного суду від 13 січня 2011 року, що набрала законної сили згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011р. в частині визнання неправомірними дій та зобовязання ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області нарахувати та виплатити відповідно до ч.1та ч.4 ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 22 травня 2008 року, щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законами України Про Державний бюджет України на 2010 рік, з урахуванням проведених виплат.

20 липня 2011 року виданий виконавчий лист на виконання даної постанови.

25 липня 2011 року на виконання постанови суду ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської райдержадміністрації Полтавської області видано розпорядження про нарахування йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2010р. в сумі 4.300 грн.

Листом №12/06/3560 від 15.08.2011року ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області повернуто розпорядження без виконання з посиланням на лист Міністерства соціальної політики України від 25.03.2011року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Отже посилання відповідача на необхідність при нарахуванні суми на оздоровлення позивачу застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 562 від 12.07.2005 року є безпідставними. Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не уповноважено Кабінет Міністрів зменшувати конкретні суми компенсацій і допомог.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії передбачена щорічна виплата грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, та інвалідам 2 групи 5 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Дія абзацу четвертого частини четвертої статті 48 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 22.05.2008 року після визнання неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, положень Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині зміни положення ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не зупинялася і була чинною в 2010 році.

Таким чином, вимога позивача про зобовязання відповідача ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання їх дій неправомірними та зобовязання їх провести нарахування та виплату недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 22 травня 2008 року підлягає до задоволення.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд вважає наступне.

Відповідним листом від 15.08.2011р. № 12-06/3560 ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області повернув ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської РДА розпорядження що стосувалося виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік без виконання пославшись на лист Міністерства соціальної політики України від 25.03. 25.03.2011р. № 260/0/15-11/04, який не має ніякого відношення до виплат на оздоровлення за 2010рік.

Ч. 2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Проте, у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначено, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу. Тобто, майно у визначенні Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що позивач не повинен перевіряти правомірність дій субєкта владних повноважень при виконанні ним своїх обовязків, покладених державою.

Поскільки про своє порушене право позивач дізнався після направленням ОСОБА_2 листа 15.08.2011р.(а.с.9) ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Миргородської РДА, він в передбачений законом термін звернувся до суду із зазначеним позовом.

За таких обставин є безпідставними посилання відповідача на те, що позивач несвоєчасно звернувся до суду з адміністративним позовом, тому суд не вбачає підстав для застосування ст.100 КАС України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області порушені права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік, отже позовна вимога про визнання дій цього відповідача неправомірними та зобовязання нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірах, передбачених ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Керуючись ст.ст. 11, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, Конституцією України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Законами України „Про Державний бюджет України на 2010 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.1997 р. N 4-зп,Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в частині не виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобовязати ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, відповідно до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законами України Про Державний бюджет України на 2010 рік, з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отриманні її копії.

Суддя ОСОБА_5