Вирок № 46485926, 31.03.2010, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1 - 169

2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шевчука М.П.

при секретарі Заковоротній Т.І.

з участю прокурора Костенко Р.А.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, 08 червня 1947 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця громадянина

України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого , пенсіонера ,

зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимого.

у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України /в редакції 2001 року /,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.

Так, 17 лютого 2009 року, близько 15 години в м.Бровари Київської області на автодорозі «Київ-Чернігів», підсудний ОСОБА_2 керував автомобілем " ОСОБА_3 сомбі " д.н.з. НОМЕР_1, що належав йому на праві власності. Рухаючись на вказаному автомобілі по вул. Київська в напрямку м.Чернігова, підсудний порушив вимоги п.2.3-б Правил дорожнього руху (ПДР) України, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни,… і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Так, підсудний ОСОБА_2 керуючи вказаним автомобілем, проявив неуважність та безпечність, відволікся від керування та не зупинив керований автомобіль на червоний сигнал світлофора та продовжував рух автомобіля далі, виїжджаючи не регульоване перехрестя автодоріг вул. Київська та вул. Короленка. Своїми діями, підсудний порушив п. 8.7.3-е ПДР України, відповідно до якого, на червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Як наслідок, підсудний ОСОБА_2 допустив зіткнення керованого ним автомобіля " ОСОБА_3 сомбі " д.н.з. НОМЕР_1 з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, що виїздив на зазначене перехрестя з вул. Короленка та здійснював маневр повороту ліворуч на дозволений сигнал світлофора.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_2, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому головки 3 пясної кістки правої кисті, які згідно висновку судово - медичної експертизи за № 52/30 від 13 квітня 2009 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоровя.

Грубе порушення водієм автомобіля " ОСОБА_3 сомбі " д.н.з. НОМЕР_1, підсудним ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3 б., 8.7.3-е ПДР України знаходиться в прямому причинному звязку з наслідками, що наступили, спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоровя.

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_2 предявлено обвинувачення за ст.286 ч.1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в предявленому обвинуваченні за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно 17.02.2009 року, близько 15 години в м.Бровари Київської області на автодорозі «Київ-Чернігів», керував автомобілем " ОСОБА_3 сомбі " д.н.з. НОМЕР_1, що належав йому на праві власності. Рухаючись на вказаному автомобілі по вул. Київська в напрямку м.Чернігова, проявив неуважність, по переду був великий автомобіль, він відволікся від керування та не зупинив керований автомобіль не побачивши яким був сигнал світлофора та продовжував рух автомобіля далі, виїжджаючи не регульоване перехрестя за тим автомобілем. Як наслідок, допустив зіткнення керованого ним автомобіля " ОСОБА_3 сомбі " д.н.з. НОМЕР_1 з автомобілем " ВАЗ-21051 " під керуванням водія ОСОБА_1, що виїздив на зазначене перехрестя. Він добровільно відшкодував потерпілому спричинену моральну шкоду, визнає свою вину, що спричинив матеріальну шкоду потерпілому, однак не розрахувався, так як вважав, що автомобілі застраховані, то виплати повинні проводити страхова компанія. Просить при призначенні покарання врахувати, що він повністю визнав свою вину, відшкодував потерпілому моральну шкоду, раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності та не обмежувати його волі, крім цього не позбавляти його прав на керування транспортним засобом, завіряє, що це був прикрий випадок в його житті, більше подібного не допустить.

Підсудний ОСОБА_2 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб обмежитись в дослідженні доказів його допитом, оскільки він вину визнає і не заперечує факт скоєння ним порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку , тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.

За таких обставин, суд відповідно до ст.ст.299, 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_2 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу і визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи в сукупності докази, зібрані і перевірені по справі в процесі судового слідства, суд приходить висновку, що в судовому засіданні доведена винність ОСОБА_2 в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив п.п.2.3 б., 8.7.3-е Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, та явилось причиною скоєння аварії виїзд на регульоване перехрестя, допущення зіткнення транспортних засобів і як наслідок, отримання потерпілим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоровя і все це знаходиться в прямому причинному звязку з наслідками, що наступили. За вчинене підсудний повинен нести кримінальну відповідальність.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України (редакція 2001 року) як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Помякшуючими покарання обставинами стосовно підсудного ОСОБА_2 суд визнає : визнання вини та його щире каяння, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілому, що він являється пенсіонером.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 в обвинувальному висновку затвердженого прокурором не вказано, під час судового слідства такі не були встановлені.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_2 що він позитивно характеризується по місцю проживання та попередньої роботи, помякшуючі його покарання обставини: визнання вини та щире каяння в скоєному і те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю відшкодував потерпілому моральну шкоду, він являється пенсіонером, як особа він не є суспільно небезпечним, потерпілий просить не наказувати його суворо, на підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливі без ізоляції його від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією ст.286 ч.1 КК України в виді штрафу в прибуток держави.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає за можливе не приміняти до підсудного ОСОБА_2 додаткової міри покарання передбаченої санкцією статі в вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, так як підсудний під час дорожньої пригоди не перебував в стані алкогольного спяніння, значних наслідків не наступило, від позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності..

Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, одружений, значних наслідків не наступило, являється пенсіонером, як особа він не є суспільно небезпечним, потерпілий просить не наказувати його суворо, вказані обставини значно знижують ступіть тяжкості вчиненого та дають суду підстави, призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті, тобто для примінення вимог ст.69 КК України.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до задоволення цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1, про стягнення матеріальної шкоди в сумі 12069 гривні 69 копійки, з підсудного, який визнав заявлений позов. Заявлений позов складається з суми матеріальної шкоди, яка була встановлена відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за № 466-А від 25.05.2009 року, відповідно до якого матеріальний збиток заданий власнику автомобіля НОМЕР_2, внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП, може складати 12069 гривні 69 копійки. В судовому засіданні встановлено, що матеріальна шкода потерпілому не відшкодована взагалі а тому вказана сума 12069 гривні 69 копійки, повинна бути стягнута з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого.

Стосовно цивільного позову, заявленого на досудовому слідстві потерпілим ОСОБА_1 про стягнення з підсудного ОСОБА_2 на його користь 10 000 гривні, в рахунок відшкодування моральної/немайнової/шкоди, то в судовому засіданні потерпілий заявив клопотання, що він відмовляється від раніше заявленого позову, так як моральна шкода, йому потерпілим повністю відшкодована. Відмова потерпілого від позову, про стягнення моральної /немайнової/ шкоди прийнята судом.

Речові докази по справі: - Автомобіль " ОСОБА_3 сомбі " д.н.з. НОМЕР_1 /а.с.123 / слід залишити власнику ОСОБА_2 та дозволити ним користуватись і розпоряджатись після вступу вироку в законну силу., - автомобіль НОМЕР_2, /а.с.124/ слід залишити ОСОБА_1 та дозволити ним користуватись і розпоряджатись після вступу вироку в законну силу.

Судові витрати по справі:- за проведення судово-автотехнічної експертизи № 388 А від 07.05.2009 року в сумі 656 гривні 88 копійки/а.с.78-86/, за проведення судово-автотехнічної експертизи № 389 А від 07.05.2009 року в сумі 656 гривні 88 копійки/а.с.92-97/ за проведення судово-товарознавчої експертизи № 466 А від 25.05.2009 року в сумі 886 гривні 79 копійки/а.с.152-159/, необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь експертних установ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України (редакція 2001 року), з урахуванням вимог ст.69 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді штрафу, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривні в прибуток держави, без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

До набрання вироком законної чинності, міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь цивільного позивача ОСОБА_1 - 12 069 (дванадцять тисяч шістдесят девять ) гривні 69 копійки, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області р/р № 352220020004 60 в УДК в Київській області МФО 821018, код 25574713, суму - 656 (шістсот пятдесят шість ) гривні 88 копійки, /за проведення експертизи № 388-А від 07.05.2009 р. в тому числі ПДВ /.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області р/р № 352220020004 60 в УДК в Київській області МФО 821018, код 25574713, суму - 886 (вісімсот вісімдесят шість ) гривні 79 копійки, /за проведення експертизи № 466-А від 25.05.2009 р. в тому числі ПДВ /.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області р/р № 352220020004 60 в УДК у Київській області МФО 821018, код 25574713, суму - 656 (шістсот пятдесят шість ) гривні 88 копійки, /за проведення експертизи № 389-А від 07.05.2009 р. в тому числі ПДВ /.

Речові докази по справі: - автомобіль " ОСОБА_3 сомбі " д.н.з. НОМЕР_1, залишити ОСОБА_2 та дозволити розпоряджатися ним, - автомобіль НОМЕР_2, залишити ОСОБА_1 та дозволити розпоряджатися ним.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

Суддя М.П.ШЕВЧУК