Ухвала суду № 46481326, 09.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 162/512/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Труш В.О. Провадження № 22-ц/773/1091/15 Категорія: 47 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк К.І.,

суддів - Шевчук Л.Я., Русинчука М.М.,

при секретарі Кирилюку О.О.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про визнання права, визнання недійсним і скасування рішення ради, зобовязання вчинити дії, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 27 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Любешівського районного суду від 27 травня 2015 року позов у даній справі задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Любешівської селищної ради щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.02.2013 року про надання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на сесії ради, яка відбулась 03.10.2014 року.

Зобов'язано Любешівську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2013 року про надання їй земельної ділянки з врахуванням переважних прав позивача на виділення такої ділянки.

Стягнуто з Любешівської селищної ради в користь ОСОБА_1 365,40 грн. понесених судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в позові про визнання недійсним та скасування рішення Любешівської селищної ради від 03.10.2014 року та в частині відмови у стягненні на її користь витрат на правову допомогу, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та необґрунтованість рішення, просила в цій частині його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 .О.М. та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду залишити без змін..

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 28.02.2013 року звернулась із заявою до Любешівської селищної ради про надання їй в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Рішенням Любешівської селищної ради № 24/26 від 22.03.2013 року в задоволенні її заяви було відмовлено у звязку з відсутністю вільних для забудови земельних ділянок та письмово повідомлено про повторний розгляд її заяви після розроблення та затвердження генерального плану території селища.

Однак як встановлено судом першої інстанції, після розроблення та затвердження генерального плану житлової забудови смт. Любешів та наявності вільних ділянок, заява позивача про надання їй дозволу для розроблення проекту землеустрою не була вирішена, що підтверджується матеріалами справи.

Так, рішенням Любешівської селищної ради № 35/28 від 03.10.2014 року, було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) в смт.Любешів із земель Любешівської селищної ради, не переданих у власність і не наданих у користування 90 громадянам. Однак рішенням ради щодо надання позивачу дозволу або відмови в цьому не прийнято. Згідно розробленого та затвердженого детального плану території житлової забудови в смт.Любешів в наявності 94 вільних земельних ділянки. Відносно вільних чотирьох земельних ділянок рішення ради не прийнято.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Любешівською селищною радою допущено бездіяльність, яка проявилась у не розгляді заяви ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому суд зобовязав Любешівську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 з врахуванням переважних прав позивача на виділення такої ділянки.

Рішення в частині задоволення позовних вимог сторони не оскаржували, а тому відповідно до положень ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, а саме в частині відмови в позові про визнання недійсним та скасування рішення Любешівської селищної ради від 03.10.2014 р. № 38/28 та в частині відмови в стягнені судових витрат на правову допомогу.

Судом також встановлено, що предметом розгляду сесії, яка відбулась 03.10.2014 року, були вільні від забудови 94 земельних ділянки згідно розробленого та затвердженого детального плану території житлової забудови в смт. Любешів, виділено згідно рішення ради 90 земельних ділянок.

Згідно зі ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення земельних питань відноситься до виключної компетенції відповідної ради, рішення якої приймається на її пленарному засіданні.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відмовляючи в позові в частині скасування рішення ради, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не конкретизовані вимоги щодо окремих громадян , відносно яких позивач має перевагу, питання щодо законності рішення ради, яким вирішені права інших осіб, не можуть бути вирішені без залучення цих осіб в якості відповідачів у даній справі.

Як вбачається зі змісту рішення ради від 03.10.2014 року №35/28 та додатку №1 до цього рішення 90 громадянам надані дозволи на виготовлення технічної документації із землеустрою, а тому вирішення спору щодо законності надання зазначеним громадянам дозволу на виготовлення документації, наявності переваг у позивача на отримання земельної ділянки може бути вирішено у разі їх залучення до вирішення зазначеного спору як відповідачів.

Відповідно до положень ст. ст. 11, 33 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та має право залучати співвідповідачів якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, тільки за клопотанням позивача.

Позов до громадян, відносно яких позивач просить скасувати рішення ради у даній справі не заявлено, в судовому засіданні позивач не звернувся з клопотанням про їх залучення до участі у справі.

Вирішення питання щодо прав та обовязків осіб, які не брали участі у справі порушує їх права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду в частині відмови в позові про скасування рішення ради від 03.10.2014 року.

Колегія суддів також не вбачає законних підстав для задоволення вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу та скасування рішення в цій частині.

Відповідно до довіреності від 16.03.2015 року ОСОБА_2 наділений повноваженнями представника, а не особи яка надає правову допомогу. (а.с. 37)

Інші документи, тобто договір який б підтверджував, що ОСОБА_2 надавав ОСОБА_1 правову допомогу, у даній справі відсутній.

Договір про надання юридичних послуг від 07.01.2015 року, на який посилається позивач в апеляційній скарзі на підтвердження своїх вимог, не стосується даної справи. В справі відсутні докази надання позивачу правової допомоги, а тому вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

За таких обставин підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 27 травня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді