Рішення № 464810, 27.02.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2007 Справа № 13/30-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс"

до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт " Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

за участі представників сторін:

від позивача –Долгополова О.В. (представника за дорученням),

від відповідача – Біланенко О.Ф. (помічника начальника порту),

про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням збільшених позовних вимог в сумі 95314,21 грн,

в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви заявлені вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов’язань за договорами № 27/05 від 18 травня 2006 року, № 19/3 від 10 березня 2006 року та № 13/12 від 21 грудня 2005 року, щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 77991,45 грн основного боргу, у зв’язку з чим позивачем нараховані інфляційні в розмірі 7263,94 грн, річні в сумі 2039,60 грн та нарахована пеня в сумі 7019,22 грн. При цьому слід зазначити, що сума названих цифр складає 94314,21 грн, а не 95314,21 грн, як вказано вище та заявлено позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначені вимоги визнаються, в той же час він клопоче про зменшення розміру нарахованої пені, мотивуючи це несвоєчасною сплатою заборгованості через відсутність достатніх грошових коштів через скрутне матеріальне становище підприємства.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що:

1. 21 грудня 2005 року між Дочірнім підприємством „Херсонський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Учбово-виробничим комплексом” укладено договір підряду № 13/12, відповідно до умов якого відповідач замовив виконання підрядних робіт на судні „Станції біологічної очистки –2”, загальною вартістю 55639,95 грн. За змістом пункту 3.1. договору відповідач зобов’язався сплатити вартість ремонтних робіт в порядку: 30 % вартості робіт передоплатою після підписання договору, а іншу суму –в 10-денний термін після завершення робіт. Між сторонами вказаного договору також було погоджено виконавчий кошторис робіт на суму 57553,95 грн.

В подальшому на виконання умов договору ТОВ „Учбово-виробничий комплекс” здійснено обумовлені підрядні роботи по ремонту судна, у зв’язку з чим складено відповідний акт приймання-передачі робіт від 9 березня 2006 року на суму 57553,95 грн.

Не дивлячись на взяті на себе зобов’язання відповідач вартість робіт сплатив лише в сумі 10000 грн, у зв’язку з чим заборгував 47533,95 грн.

2. 10 березня 2006 року між Дочірнім підприємством „Херсонський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Учбово-виробничим комплексом” укладено договір підряду № 19/3, за умовами якого відповідач замовив виконання підрядних робіт на теплоході „Водолей-4” на загальну суму 15296,95 грн. Пунктом 3.1. договору відповідач зобов’язався сплатити вартість робіт в порядку: 30 % вартості робіт передоплатою після підписання договору, а іншу суму – в 10-денний термін після завершення робіт. Між сторонами вказаного договору також було погоджено виконавчий кошторис робіт на суму 15296,95 грн.

В подальшому на виконання умов договору ТОВ „Учбово-виробничий комплекс” здійснено обумовлені підрядні роботи по ремонту судна, у зв’язку з чим складено відповідний акт приймання-передачі робіт від 5 квітня 2006 року на суму 23010,13 грн з урахуванням виконавчого кошторису, підписаного сторонами саме на зазначену суму.

Не дивлячись на взяті на себе зобов’язання відповідач вартість робіт не сплатив, у зв’язку з чим заборгував 23010,13 грн.

3. 18 травня 2006 року між Дочірнім підприємством „Херсонський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Учбово-виробничим комплексом” укладено договір підряду № 27/05, за умовами якого відповідач замовив виконання підрядних робіт на теплоході „Медногорск” на загальну суму 7447,37 грн. Пунктом 3.1. договору відповідач зобов’язався сплатити вартість робіт в порядку: 30 % вартості робіт передоплатою після підписання договору, а іншу суму –в 10-денний термін після завершення робіт. Між сторонами вказаного договору також було погоджено виконавчий кошторис робіт на суму 7447,37 грн.

В подальшому на виконання умов договору ТОВ „Учбово-виробничий комплекс” здійснено обумовлені підрядні роботи по ремонту судна, у зв’язку з чим складено відповідний акт приймання-передачі робіт від 23 травня 2006 року на суму 7447,37 грн.

Не дивлячись на взяті на себе зобов’язання відповідач вартість робіт не сплатив, у зв’язку з чим заборгував 7447,37 грн.

Поряд із зазначеним 12 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Учбово-виробничим комплексом” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Снабсудосерсвіс” укладено договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги по стягненню з відповідача заборгованості за вказаними вище договорами.

Зокрема, за статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок серед іншого передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У зв’язку з цим за статтею 514 того ж Кодексу до позивача перейшли права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що снували на момент переходу цих прав.

На реалізацію наявних у позивача прав щодо стягнення заборгованості з відповідача ним в жовтні 2006 року на адресу останнього надіслано повідомлення про здійснену уступку права вимоги.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено частину суми заборгованості в розмірі 10000 грн, що вбачається з виписки банку за 15 лютого 2007 року, у зв’язку з чим загальна сума боргу станом на час розгляду справи в суді складає 67991,45 грн.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем зазначеної заборгованості суперечить вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим порушені права позивача на підставі статті 20 ГК України підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог в цій частині позову, а в частині сплаченої суми в розмірі 10000 грн провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України –за відсутності предмету спору.

На підставі пунктів 7.7. кожного з договорів, за якими відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми заборгованості у випадку несвоєчасної сплати вартості виконаних підрядних робіт, позивачем нарахована пеня в розмірі : 1) за договором № 27/05 –707,98 грн; 2) за договором № 19/3 –2185,96 грн; 3) за договором № 13/12 –4515,72 грн., а всього 7409,66 грн, яка зменшена позивачем до розміру 7019,22 грн.

Нарахування вказаної неустойки є правомірним, виходячи з положень частини 1 статті 230 ГК України, за якою штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, а також виходячи з положень частини 3 статті 232 того ж Кодексу, відповідно до якої вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

В той же час, приймаючи до уваги клопотання відповідача та враховуючи його фінансовий стан з урахуванням положень статті 233 Господарського кодексу України, за якою у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, сума нарахованої пені підлягає зменшенню до 2000 грн, котра є адекватною порушенню відповідача договірних зобов’язань та відсутністю збитків у позивача у зв’язку з таким порушенням.

Також позивачем нараховані інфляційні та річні в розмірі: 1) за договором № 27/05 –595,48 грн інфляційних та 156,51 грн річних; 2) за договором № 19/3 –2096,51 грн інфляційних та 574,62 грн річних; 3) за договором № 13/12 –4571,95 грн інфляційних та 1308,48 грн річних.

Нарахування вказаних сум річних та інфляційних є правомірним виходячи з положень статті 625 ЦК України, за якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачені позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі зазначених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Провадження у справі в частині стягнення 10000 грн основної заборгованості припинити.

2.Позовні вимоги задовольнити частково.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (розташованого за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6; розрахунковий рахунок 26009870052802 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Херсон, МФО 352015, код 03150208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Снабсудосерсвіс” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Полтавська, 97; розрахунковий рахунок 26000006327 в КБ „Захід інкомбанк” м. Херсон, МФО 352327, код 31848251) –67991,45 грн основної заборгованості, 7263,94 грн інфляційних, 2039,60 грн річних, 2000 грн пені та 947,05 грн компенсації по сплаті державного мита і 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення –28 лютого 2007 року

Суддя М.К. Закурін