Постанова № 46480223, 06.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Справа № 876/9724/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

та представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажресурс» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

16.05.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти позивача не були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, а також що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача не надано. Також позивач вважає, що посилання відповідача на акти перевірок контрагентів не можна брати до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення, видані Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 16 квітня 2014 року: №0001352204, №00013332204.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що представленні для перевірки документи (видаткові накладні, податкові накладні, тощо) не можуть бути використанні в якості підтвердження факту отримання товарів від вказаного у акті контрагента так як здійсненою перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинах із вказаним у акті контрагентами не проводились, не мали реального характеру, а лише були відображенні на папері.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта ОСОБА_2 надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходить з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ГОВ «Будмонтажресурс» з питань господарських відносин з ТОВ «БТ Компанія Євробуд», ТОВ «Київбудмоніаж», ТОВ «БК АЇР Груп», ТОВ «Інтеграл АЙ ТІ», ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «Нові технології ТПВ», ТОВ «ТИК Груп», ТОВ «Лорелея», ТОВ «ІІромтехметал», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ТОВ «А-знак», ТОВ «Цайпер-Україна», ТОВ «Секюріті», ТОВ «Стек-Комплотер», за період з 01.02.11 по 01.02.14, а також документальне підтвердження використання у власній діяльності товарів (робіт, послуг), чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вище перелічених контрагентів. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 02.04.14 № 196/22-04/31290627.

В ході проведення перевірки ТзОВ «Будмошажресурс» по взаєморозрахунках з ТОВ «Лорелея» (23884527) встановлено, що ТзОВ «Будмонтажресурс» при взаєморозрахупках із ТзОВ «Лорелея» в серпні 2012 року завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 62731.12 грн.. що призвело до порушення г п.44.6 ст.44. п. 198.2. п. 198.3. ст. 198 Податкового кодекс) України, та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період ІІІ кв.2012 року на суму 313655 грн.. що призвело до порушення п.44.6, ст.44, п. 138.2 сі. 138. п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України. Вищевказані порушення призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 627.31.12 грн. га заниження податку на прибуток за III квартал 2012 року на суму 65867.68 грн..

Згідно наданих ТзОВ «Будмонтажресурс» первинних документів щодо взаєморозрахунків із ТзОВ «Лорелея» в серпні 2012 року між даними суб'єктами господарювання укладем два договори: Договір підряду від 19.07.12 №19/07/12; договір про надання послуг автотранспортом, будівельною технікою га механізмами від 01.07.12 №2012/01/07.

Згідно договору від 22.06.12 р., укладеного між Львівським міжрегіональним центром соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів (Замовник) та ТОВ «Будмонтажресурс» (Генпідрядник), Замовник зобов'язується виконати будівельні, монтажні роботи на об'єкті Реабілітаційного центру за адресою: Львівська область, смт. Великий Любінь. вул.Спортивна. У вказаному договорі передбачено, що виконання робі і фіксується у журналі виконаних робіт, який до матеріалів справи не доданий. За вказаним договором Замовник зобов'язується передати проектну документацію на будівництво вищевказаного об'єкт} перед початком робіт. Слід зазначити, що до матеріалів справи не долучено жодних проектних документів. Також договором передбачено термін виконання робіт на вказаному обєкті грудень 2013 року. Передача об'єкта після завершення виконання робіт відбувається за кінцевим актом приймання-передачі будівлі, який також не долучений до матеріалів справи.

Крім цього до матеріалів справи не долучено пакет документів щодо сертифікації робіт, паспортів якості, випробовування устаткування, журналів авторського нагляду, які згідно договору має надати Генпідрядник Замовнику для підтвердження якості виконаних робіт.

Також у вищевказаному договорі зазначено, що Генпідрядник забезпечує матеріалами і ресурсами, технічною базою, устаткуванням, транспортними засобами, тощо. Однак, до матеріалів справи не долучено документів, які б засвідчували придбання товарно-матеріальних цінностей, матеріалів та інших будівельних матеріалів, які використовувались для надання будівельних робіт.

Вищевказані докази були надані суду в судовому засідання та долучені до матеріалів справи. Однак, у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.14 р. зазначено, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не наддав суду достатніх та беззаперечних доказів в обгрунтування обставин, на яких грунтуються його заперечення та не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Крім цього, суд у постанові зазначив, що у довідках Державної фінансової інспекції у Львівській області від 29.05.14 №06-01-35/111, від 06.06.14 №06-01-35/118 вбачається що роботи по договору від 22.06.12. укладеного між Львівським міжрегіональним центром соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів, виконані, претензій до господарських відносин з субпідрядником ГОВ «Лорелея» фінінспекція не зазначила.

Колегія суддів зазначає, що дані твердження суду першої інстанції не є належним доказами у справи, оскільки згідно із змісту наданих довідок підтверджується виконання робіт іншими субпідрядниками ТОВ «Будмонтажресурс», вищевказані довідки не дають оцінки господарським відносинам ТОВ «Будмонтажресурс» із ТОВ «Лорелея».

За таких обставин справи, колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини у своїй сукупності підтверджують правомірність висновків Акта перевірки ТзОВ «Будмонтажресурс» від 02.04.14 № 196/22-04 31290627 та не спростовую доводи позивача щодо неправомірності винесених податкових повідомлень-рішень 16.04.14 №0001352204. №0001332204.

Відповідно абзацу 11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168 704 господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мали такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати на виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те. що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів ліпне в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне иійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів гакнх документів, що передбачені законодавством.

Згідно із п.85.2 ст.85 Податкового кодекс) України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно в п.44.6 ст. 44 Податкового кодекс) України у разі якщо до закінчення перевірки або у 'терміни', визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не налає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання. крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вест и облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України: г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 сі. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у том) числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях ) межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено у листі Вищого адміністративною суду України від 20 липня 2010 року №1112 11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товар), підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів: облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного вид) діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій: здійснення операції! з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах облік).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стан) платника податків. Зміст господарської операції може встановлювалися з урахуванням зміст) цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробили висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому облік) створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті. що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам. не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене представлені для перевірки первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, тощо) не можуть бути використані в якості підтвердження факту отримання товарів від вказаного у акті контрагента, так як здійсненою перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинах із вказаним у акті контрагентами не проводились, не мали реального характеру, а лише були відображені на папері.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі №813/3607/14 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

ОСОБА_4