Ухвала суду № 46480158, 08.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1 В

Головуючий у 1 інстанції Калашник Ю.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2015 рокусправа № 808/8772/14(ДО/808/1207/14) Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі № 808/8772/14(ДО/808/1207/14) за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (далі відповідач, ТОВ Шахта Білозерська), в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 16 490, 37 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по коштах Фонду в сумі 16 490,37 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що процедуру видачі путівок та порядок їх оформлення підприємством було дотримано.

Статтею 179 КЗпП України передбачено, що працівники, які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною є застрахованими особами і не позбавлені права на отримання новорічних подарунків, тому твердження позивача стосовно порушень відповідачем п. 1.5 Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб є безпідставними.

Окрім того листом № 11/18/99-10 від 29.01.2010 року Міністерством праці та соціальної політики України надано рекомендації Виконавчій дирекції ФСС з ТВП щодо оплати листів непрацездатності при змінному графіку роботи, а саме з метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на отримання в повному обсязі допомоги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності приймати до заліку оплачені за рахунок коштів ФСС години протягом всієї тривалості робочої зміни, яка переходить на іншу добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатна.

Таким чином, твердження позивача стосовно того, що за рахунок Фонду сплачені робочі години, які припадають на тимчасову непрацездатність застрахованої особи, згідно з графіком змінності (невірно підраховані години тимчасової непрацездатності), що призвело до переплати допомоги працівникам на загальну суму 4356,17 грн. є безпідставними.

Окремо апелянт посилався на те, що 24.03.2015 року позивач повторно не прибув в судове засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, а тому відповідно до ч.3 ст.128 КАС України суд повинен був залишити позовну заяву без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська, відповідно до ст. 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон України № 2240-ІІІ) перебуває на обліку в Добропільській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 01.08.2008 року, як платник страхових внесків та є страхувальником.

В період з 03.12.2012 року по 10.12.2012 року фахівцями виконавчої дирекції, на підставі направлення № 203 від 03.12.2012 року та згідно із наказом № 31-од від 14.09.2012 року проведено планову перевірку дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам ТОВ Шахта Білозерська за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

За наслідками наведеної перевірки складено Акті перевірки дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги застрахованим особам та надання соціальних послуг від 10.12.2012 року, в якому встановлено порушення позивачем порядку використання коштів Фонду на загальну суму 10 993,58 грн.

27.12.2012 року Добропільською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено Рішення № 36 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, відповідно до якого до відповідача застосовано фінансові санкції в таких розмірах: сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 01.01.2011 року 10 993,58 грн.; штрафні санкції у розмірі (50% чи 10 %) за період після 01.01.2011 року 5496,79 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішення відповідач оскаржив його до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2014 року по справі №805/2144/14, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року (а.с. 18-19) позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерське до Добропільської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення № 36 від 27.12.2012 року залишено без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України № 2240-ІІІ, законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Частиною 1 статті 9 Закону України № 2240-ІІІ встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Статтею 17 Закону України № 2240-ІІІ передбачено, зокрема, що державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюють центральні органи виконавчої влади, уповноважені Президентом України. Метою державного нагляду є контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону України № 2240-ІІІ страховик має право, зокрема, проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України № 2240-ІІІ страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Статтею 30 цього ж Закону передбачено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій здійснюється після закінчення строку виконання рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за даними довідки, яка складається в довільній формі, на підставі рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій на базі копій платіжних документів про перерахування зазначених коштів, виписок банку про надходження коштів на рахунки органів Фонду. Довідка, що фіксує факт несвоєчасного повернення страхових коштів і фінансових санкцій або повернення їх не в повному обсязі, із відповідним розрахунком, є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів, передбачених ст. 30 Закону України № 2240-ІІІ, за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції № 29.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Рішення № 36 від 27.12.2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності є чинним та у судовому порядку не скасовано, при цьому, відповідачем не виконано, у зв'язку з чим несплачена сума заборгованості у загальному розмірі 16 490,37 грн. згідно чинного законодавства, підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Доводи апелянта по суті виявлених порушень під час проведення перевірки колегія суддів не бере до уваги, оскільки наявність чи відсутність підстав для винесення такого рішення повинна досліджуватись при оскарженні рішення № 36 від 27.12.2012 року, на підставі якого позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, проте саме рішення на момент розгляду справи є чинним та в судовому порядку не скасовано, а тому загальна сума фінансових (штрафних) санкцій, що підлягає поверненню позивачу відповідачем становить 16 490,37 грн.

Посилання апелянта на те, що 24.03.2015 року позивач повторно не прибув в судове засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, а тому відповідно до ч.3 ст.128 КАС України суд повинен був залишити позовну заяву без розгляду не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач 24.03.2015 року засобами факсимільного звязку надав до суду першої інстанції клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.52).

В свою чергу відповідач 24.03.2015 року звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про розгляд справи №808/8772/14 у письмовому провадженні. (а.с.51)

За наведених обставин розгляд справи №808/8772/14 Запорізьким окружним адміністративним судом 24.03.2015 року в порядку письмового провадження було здійснено з дотриманням норм процесуального права, а саме ст.ст.122, 128 КАС України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено, що Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська сплатило судовий збір у розмірі 91,35 грн.

Разом з тим, позивачем в позовній заяві було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16 490, 37 грн., що є вимогою майнового характеру, оскільки задоволення наведеного позову так чи інакше впливає на майновий стан відповідача.

Згідно змісту пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 218 * 1,5=1 827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (1 218 * 4 = 4 872 грн.).

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, належною сплатою судового збору з урахуванням задоволених позовних вимог, ставки судового збору, приписів підпункту 2 пункту 3 частини 2 та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та вже сплаченого позивачем судового збору, є сума судового збору у розмірі 913 грн. 50 коп. 91,35 грн. = 822 грн. 15 коп.

З урахуванням вищевикладеного з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська підлягає стягненню сума судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі № 808/8772/14(ДО/808/1207/14) в розмірі 822 грн. 15 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі №808/8772/14(ДО/808/1207/14) за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (код ЄДРПОУ 36028628) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 822 грн. 15 коп.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 08 липня 2015 року, в повному обсязі ухвала складена 09 липня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А. Олефіренко

ОСОБА_3