Ухвала суду № 46479932, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7158/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ''Українське Дунайське пароплавство'' на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства ''Українське Дунайське пароплавство'' до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати рішення СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ Міндоходів про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000303800 від 09.09.2014р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути судові витрати.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2014 року СДПІ було прийняте рішення № НОМЕР_1 про нарахування ПрАТ "УДП" штрафу та пені у розмірі 584 732,00 грн. за період з 21.05.2013 року до 19.12.2013 року, на підставі частини десятої та пункту 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування. Оскаржуване рішення позивачем було отримано 27.10.2014 року.

Не погоджуючись з означеним рішенням позивач 05.11.2014 року звернувся до МГУМ - Центрального офісу з ОВП зі скаргою № ЮС - 1692 на рішення № НОМЕР_1 від 09.09.2014 року, яка була відправлена цінним листом з описом вкладення.

Вказана скарга була отримана МГУМ - Центральний офіс з ОВП 11.11.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За результатами розгляду скарги позивача, 09.12.2014 року МГУМ - Центральний офіс з ОВП прийняв рішення №22375/10/28-10-10-4-33, яким скаргу ПрАТ "УДП" від 05.11.2014 року залишив без задоволення, а рішення без змін.

Згідно зі штампом поштового відділення зазначене рішення було відправлене на адресу ПрАТ "УДП" 09.12.2014 року, тобто через 28 днів після отримання СДПІ скарги позивача від 05.11.2014 року.

Позивач вважає, оскаржуване рішення протиправним, що стало підставою для звернення з вказаним позовом до суду про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку із правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій та пені оскаржуваним рішенням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами регламентовані Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон України № 2464-VI) якій відповідно до його преамбули визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 Закону України № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску, яким є позивач, зобов'язаний, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 14 Закону України № 2464-VI визначені обов`язки органів доходів і зборів, які зобов'язані, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закон.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки. Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №452 затвердженно Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі Порядок №452).

Згідно до п.1.1 Порядку №452 цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон); скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою зазначеної статті.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №452 орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням відповідача №0000293800 від 09.09.2014 року до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску застосовані штраф у розмірі 192211,06грн. та нарахована пеня у розмірі 392620,94грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за березень 2013 року, відповідно до розрахунку у матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач стверджує, що відповідачем порушено строк та форму прийняття рішення, не оспорюючи суми недоїмки та обґрунтованість розрахунку штрафу та пені.

МГУМ - Центральний офіс з ОВП направило відповідь позивачу на його скаргу 09.12.2014 року, тобто у встановлений законодавством 30-дений строк, якій розраховується з наступного за днем отримання скарги.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо пропущення МГУМ - Центральний офіс з ОВП 20-денного строку надання відповіді на його скаргу, оскільки позивач обґрунтовуючи ці доводи помилково посилається на Порядок оформлення і подання скарг платниками податків, їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 року № 848 (далі Порядок №848), якій відповідно до п.1.1,1.2 розроблений на підставі ст.ст.19-1,55,56 ПКУ, ст.24 Митного кодексу України і визначає процедуру оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень органів доходів і зборів під час адміністративного оскарження, та відповідно до п.1.3 не застосовується при оскарженні рішень органів доходів і зборів, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень.

Таким чином Порядок №848 регламентує правовідносини між суб'єктами господарювання та органами доходів ї зборів щодо оскарження рішень у сфері податкового та митного законодавства, та не регламентує ці відносини щодо сплати та оскарження єдиного внеску. Правовідносини у сфері сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування між платником такого внеску та органом доходів і зборів як контролюючим органом регламентовано Законом України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Інструкцією "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09.09.2013 року, що набрала чинність 01.10.2013 року (далі Інструкція №455) та Порядком розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №452.

Також суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені ним в обґрунтування позовних вимог щодо скасування рішення №0000303800 з посиланням на те, що вказане рішення було прийняте 09.09.2014 року (приблизно через 9-ть місяців) після сплати 19.12.2013 року суми недоїмки, оскільки законодавством (Законом України № 2464-VI, Інструкцією №455) не встановлені строки прийняття вказаних рішень контролюючим органом, а лише встановлено, що рішення приймається після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, та нарахування пені, відповідно до п. 13 ст. 25 Закону, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Зазначені вимоги законодавства дотримані відповідачем при прийнятті рішення №0000303800 від 09.09.2014 року, зворотнє позивачем не обгрунтовано.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача як на підставу скасування рішення складення його за формою згідно з додатком №9 до Інструкції №455, що набрала чинність 01.10.2013 року, а не згідно діючої на період виникнення недоїмки зі сплати єдиного внескуІнструкції №21-5 від 27.09.2010 року, оскільки вказана норма не є нормою матеріального права, а регламентує повноваження та процесуальні дії податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які встановлені законодавством, а тому зазначена норма повинна застосовуватися на час здійснення розрахунку штрафу та пені та прийняття рішення про їх застосування.

При цьому суд враховує, що позивач не спростовує наявності недоїмки по сплаті єдиного внеску, а також розміру штрафу та пені нарахованих згідно рішення №0000303800 від 09.09.2014 року, а також те, що згідно із п.7.13 Інструкції №455 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення № НОМЕР_1 від 09 вересня 2014 року прийнято податковим органом у межах наданих йому повноважень та з дотриманням вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ''Українське Дунайське пароплавство'' про його скасування є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ''Українське Дунайське пароплавство'' залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик