Ухвала суду № 46479929, 07.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 814/2691/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водний Світ Південь" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 року № НОМЕР_1, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водний світ південь" (далі-позивач) звернулось до суду із позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001392201 від 16.06.2014р., яким позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 177550,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 88750 грн. При цьому позивач послався на те, що інформація, викладена у акті Бориспільської ОДПІ Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Континентмаш щодо підтвердження господарських операцій з постачальниками та покупцями за жовтень 2013-лютий 2014 у звязку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням не є доказом порушень податкового законодавства з боку позивача, а отже підставою для збільшення податкових зобовязань позивача та застосування штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, своєю постановою від 16 січня 2015 року позов задовольнив.

Скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0001392201 від 16.06.2014 року.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

27 травня 2015 року до суду, надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі про скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 16.06.2014 року, у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25 грудня 2014 року № 63-VIII, який набрав чинності 17 січня 2015 року, передбачене право застосування сторонами процедури податкового компромісу, яке, зокрема, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Відповідно до п. 1 підрозділу 9І розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується (п. 2 цього ж підрозділу).

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим (п. 7 підрозділу 9І розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 8 цього ж підрозділу, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Матеріали справи містять рішення податкового органу від 24 квітня 2015 р. про погодження застосування податкового компромісу за результатами розгляду заяви позивача від 14.04.2015р. та докази сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно пункту 11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9І розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі виникли після його ухвалення, керуючись вимогами ч. 2 ст. 203 КАС України, колегія суддів вважає, що провадження у даній справі, у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу - підлягає закриттю, а судове рішення - визнанню нечинним.

Керуючись ст.ст. п. 11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, п. 3 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 197, 203, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про закриття провадження у справі задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у справі № 814/2691/14 - визнати нечинною.

Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водний Світ Південь" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 року № НОМЕР_1, у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3