Ухвала суду № 46479823, 09.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/946/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3при секретарі ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00008222203 від 19.09.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки акту перевірки, на підставі якого винесено дане оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються на матеріалах акту від 11.06.2014 року № 627/223/37276126 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, її реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, згідно якого: «зустрічною звіркою ТОВ «ПРАУС» за квітень 2014 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податкових операцій постачальники ТОВ «ПРАУС» покупці за квітень 2014 року не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту». Таким чином, ДПІ у Приморському районі м. Одеси фактично підмінило перевірку господарської діяльності ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» висновками акту від 11.06.2014 року №627/223/37276126 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» (т.1 а.с. 52-53) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, її реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, тобто перенесло висновок про можливе порушення вимог ТОВ «ПРАУС». Сам по собі факт господарських взаємовідносин ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» з субєктами господарювання, які, можливо, порушували ті чи інші вимоги податкового законодавства, не може означати «автоматичного» порушення зобовязань ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року позов було задоволено. Було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0000822203 від 19.09.2014 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що в період з 15.08.2014 року по 21.08.2014 року посадовими особами ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ», щодо підтвердження взаємовідносин із ТОВ «ПРАУС» за період квітень 2014 року», було проведено перевірку позивача, за результатами якої було складено акт перевірки №4755/15-53-22-30 від 29.08.2014 року (т.1, а.с. 33-45).

Згідно висновків ОСОБА_5 перевірки, були встановлені порушення ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ»: п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого було завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 3179897,71 гривень, у тому числі у період звітності: квітень 2014 року 3179897,71 гривень (т.1, а.с.45).

На підставі ОСОБА_5 перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 року №0000822203, за яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму 3974873,00 гривень, у тому числі 3179898,00 гривень за основним платежем та 794975,00 гривень за штрафними санкціями (т.1, а.с.62).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2011 року між ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ» («Зберігач») та ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» («Поклажодавець») було укладено Договір зберігання №2404, відповідно до умов якого Зберігач зобовязується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності (Товар), які передаються Поклажодавцем, і повернути їх Поклажедавцеві в схоронності за першою вимогою (т.1 а.с. 90, 90 об.).

У квітні 2014 року ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» (Постачальник) укладено з ТОВ «ПРАУС» (Продавець) договори поставки нафтопродуктів №01/11, №01/55 від 01.04.2014 року, №22/11, №22/40 від 22.04.2014 року (т.1, а.с. 91-93, 97-99, 103-105, 109-111).

Відповідно до умов зазначених договорів, Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов Договору. Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору, які є невідємною частиною договору. Постачальник зобовязується передати Покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього Договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невідємною частиною Договору. Відповідно до умов договорів поставка товару здійснюється на основі заявки Покупця та підписаної сторонами Додаткової угоди до Договору. Товар поставляється партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеній у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказуються найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі.

З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» (Постачальник) було укладено з ТОВ «ПРАУС» (Продавець) додаткові угоди до вище вказаних договорів. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди №140430000000149 до Договору №01/55 від 01.04.2014 року Постачальник зобовязується поставити та умовах EXW- (резервуари нафтобаз ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів, а Покупець зобовязується прийняти до 30.04.2014 року бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду II класу D код товару за УКТЗЕД НОМЕР_1 у кількості 426,820 т. за ціною 15686,82 гривень на загальну суму 6695448,51 гривень та 1339089,70 гривень ПДВ та бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду II класу D код товару за УКТЗЕД НОМЕР_2 у кількості 28,158 т. за ціною 15831,38 гривень на загальну суму 4457800,00 гривень, та 89156, 00 гривень ПДВ (т.1, а.с. 112).

ОСОБА_5 між сторонами було укладено додаткові угоди №140430000000034 до договору №01/11 від 01.04.2014 року, №1404300000007123 до договору №22/40 від 22.04.2014 року та №140430000000037 до договору №22/11 від 22.04.2014 року про постачання товару на загальну суму 10509912,05 гривень, у т.ч. 1751652,01 гривень ПДВ. (т.1., а.с.94, 100, 106).

З акту перевірки вбачається, що на думку перевіряючих під час проведення перевірки та прийняття за її результатами вищевказаного податкового повідомлення-рішення відповідач посилався на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.06.2014 року №627/223/37276126 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року згідно якого операції з продажу товарів по ланцюгу постачальники ТОВ «ПРАУС» покупці за квітень 2014 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальники ТОВ «ПРАУС» - покупці за квітень 2014 року не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту в звязку з наведеним вище.

Звіркою ТОВ «ПРАУС» встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 ПК України за квітень 2014 року. У результаті проведеної перевірки ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» по взаємовідносинам з постачальником товарів, робіт ТОВ «ПРАУС» посадовими особами відповідача встановлено відсутність у контрагентів власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних виробничих та інших приміщень, які б субєкти господарювання могли використовувати при здійснені фінансово-господарської діяльності, трудових ресурсів, крім того, вищезазначені контрагенти мають стани платника податків відмінні від основного « 0». ОСОБА_5, перевіркою не підтверджується поставка товарів, виконання робіт та відповідно до п. 201.4 ст.201 ПК України податкові зобовязання з податку на додану вартість не виникла у постачальника ТОВ «ПРАУС», не відображено в складі податкових зобовязань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди звітності, обсяг поставки у розмірі 3179897,71 гривень. На підставі вищезазначеного вбачаються факти відсутності реальності здійснення господарської діяльності ТОВ «ПРАУС» з ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджується реальність здійснення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, постачальник ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ», а саме ТОВ «ПРАУС» проведеною перевіркою не можливо підтвердити реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» на загальну суму ПДВ 3179897,71 гривень. На підставі вищевикладеного, ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» в порушення п.198.2, 198.3 ст.198 ПК було завищено податковий кредит по ПДВ на суму 3179897,71 гривень, у тому числі у період звітності: квітень 2014 року 3179897,71 гривень (т.1 а.с. 43-45).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

ОСОБА_5 ж позиції у своїй практиці дотримується й Верховний суд України у своїх постановах від 01 червня 2010 року по справі за позовом ПП «Армівір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні, а також Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 12 лютого 2014 року у справі №К/9991/66418/12, від 26 березня 2014 року у справі №К/800/36974/13, від 14 квітня 2014 року у справі №К/800/23746/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи вбачається, що контрагент позивача, ТОВ «ПРАУС» є платником податку на додану вартість (ІПН 372761204650), що підтверджується свідоцтвом №200108906 (т.2, а.с. 169).

Позивач отримав від свого контрагента-продавця податкові накладні на відпуск товару, оформлені належним чином, на загальну суму 19079386,26 гривень, у т.ч. 3179897,71 гривень ПДВ (т.1, а.с. 96, 102, 108, 114).

На підтвердження оплати постачання товару позивачем були надані платіжні банківські доручення №2099 від 30.05.2014 року, №2191 від 17.06.2014 року, №2234 від 20.06.2014 року, №2237 від 23.06.2014 року, №2240 від 23.06.2014 року, №2241 від 23.06.2014 року, №2255 від 24.06.2014 року, №2261 від 25.06.2014 року, №2262 від 25.06.2014 року, №2263 від 25.06.2014 року, №2271 від 26.06.2014 року, №2272 від 26.06.2014 року, №2280 від 27.06.2014 року, №2281 від 27.06.2014 року, №2282 від 27.06.2014 року, №2283 від 27.06.2014 року, №2284 від 27.06.2014 року та №2285 від 27.06.2014 року, згідно яких ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕДИНГ» перерахувало ТОВ «ПРАУС» за постачання товару за договорами поставки нафтопродуктів №01/11, №01/55 від 01.04.2014 року та №22/11, №22/40 від 22.04.2014 року перераховано у загальній сумі 19078225,11 гривень (т.1, а.с. 118-135).

Як зазначалося вище, посадові особи ДПІ у Приморському районі м. Одеси дійшли висновку про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ПРАУС» посилаючись на акт від 11.06.2014 року № 627/223/37276126 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, її реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року». Відповідно до вказаного акту, реальність проведених господарських операцій ТОВ «ПРАУС» не підтверджується у звязку з відсутністю платника за податковою адресою, ненаданням до звірки будь-яких первинних документів, ненаданням бухгалтерських регістрів, відсутністю складських приміщень, незначною кількістю трудових ресурсів, що фізично не могли б виконати реалізовані підприємством товари (роботи, послуги), не підтвердженням фактів отримання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від основних постачальників.

Проте, у письмових запереченнях відповідач зазначав, що до перевірки не надавалися ані заявки на постачання товару, ані додаткові угоди, ані інші документи, які б підтверджували реальність господарських операцій.

Більш того постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року, по справі №804/9005/14 за позовом ТОВ «ПРАУС» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити певні дії адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, за результатами якої складено ОСОБА_5 № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у направленні ОСОБА_5 № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у встановленні у ОСОБА_5 № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року відсутності за юридичною адресою підприємства первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо не підтвердження ТОВ ПРАУС за квітень 2014 року реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, а саме встановлення відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій постачальників - ТОВ ПРАУС- покупці за квітень 2014 року не мали місце та не могли мати ніякого юридичного змісту. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо встановлення у акті перевірки № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року відсутності у ТОВ ПРАУС операцій, що підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України за квітень 2014 року (т.1 а.с. 136-143, 144-148).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Тобто фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства та така думка не є обов'язковою для керівника податкового органу, уповноваженого приймати податкові повідомлення-рішення. Відтак висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій повинні ґрунтуватися на всебічному дослідженні первинної документації, а не висновках інших актів контролюючих органів, які є відображенням субєктивної думки перевіряючих осіб.

Відповідно до п. 3.11 вищевказаного Порядку загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).

Пункт 5.2 цього ж Порядку визначає, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Колегія суддів визнає вірним висновок суду 1-ї інстанції, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить переліку документів, використаних при перевірці, як того вимагають приписи п. 3.11 Порядку. ОСОБА_5 перевірки не містить відомостей щодо відмови посадових осіб перевіряємого підприємства надати первинну документацію.

Крім того, зі змісту акту вбачається, що при перевірці досліджувалися договори постачання нафтопродуктів між ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «ПРАУС» за квітень 2014 року та акти прийому-передачі товару.

Отже, суд 1-ї інстанції обґрунтовано не взяв до уваги твердження представника відповідача щодо ненадання до перевірки необхідних документів на підтвердження реальності здійснення операцій з постачання товару.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на неможливість встановити, яким чином здійснювалось транспортування товару від продавця до покупця у звязку з відсутністю у ТОВ «ПРАУС» транспортних засобів, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2013 року між ТОВ «ЕНЕРГО СЕРВІС» (Перевізник) та ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» було укладено Договір №12/01-06 перевезення вантажів автомобільним транспортом (т.1, а.с. 167-169).

01.06.2013 року ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» також укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №120 з ТОВ «Торговий дім «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС» (т.1, а.с. 170-172).

Позивачем було надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) Форми №1-ТТН (нафтопродукт), які засвідчують факт перевезення нафтопродуктів з нафтосховищ, які належать ПАТ «Дніпронафтопродукт», до АЗС, які перебувають в оренді у підприємства позивача, у квітні 2014 року (т.1, а.с. 184-234).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів також погоджується з висновком суду 1ї інстанції, що позивачем доведено факт реальності господарських операцій з постачання нафтопродуктів, а відтак і правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ПРАУС».

ОСОБА_5 колегія суддів зазначає, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ПРАУС», як на момент укладання договорів так і під час розгляду справи апеляційним судом, не мало статусу припинення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/ОСОБА_1Суддя:/підпис/ОСОБА_2Суддя:/підпис/ОСОБА_3