Ухвала суду № 46479492, 07.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 рокусправа № 804/20685/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року по справі №804/20685/14 за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» про накладення арешту на кошти та інші цінності підприємства,-

в с т а н о в и В:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом, в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках банківської установи. Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу у сумі 3 645 722,68 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до листа СП з ІІ ТОВ «Кипарис» майно, що не перебуває під обтяженням і може бути передано в податкову заставу має загальну вартість 2 554 753,17 грн., що є недостатнім для погашення наявного податкового боргу і дає підстави для звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року

у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про порушення податковою службою порядку реалізації своїх повноважень щодо погашення податкового боргу платника податку. Суд вказав на те, що на час звернення з позовом до суду ДПІ не набула права на стягнення податкового боргу, а відтак не набула і права вимоги щодо арешту коштів та інших цінностей платника податку, який має податкову заборгованість.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована посиланням на положення пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, яким визначено право контролюючого органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Спільне підприємство з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Кипарис» перебуває на обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та станом на 10.12.2014 року мало податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3 645 722,68 грн.

Відповідно до листа СП з ІІ ТОВ «Кипарис» на адресу ДПІ майно, що не перебуває під обтяженням і може бути передано в податкову заставу має загальну вартість 2 554 753,17 грн.

Вказані обставини, враховуючи недостатність у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, стали підставою для звернення ДПІ з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках банківської установи.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України податкова служба має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що станом на 10.12.2014 року СП з ІІ ТОВ «Кипарис обліковується податковий борг у розмірі 3 645 722,68 грн.

Податковий борг виник внаслідок наступного.

Відповідачем подано до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року №9060396593 від 20.10.2014 року, в якій сума самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання складає 3 651 610,00 грн. У зв'язку із частковою сплатою податкового зобов'язання сума заборгованості СП з ІІ ТОВ «Кипарис» з ПДВ складає 3 645 722,68 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом та зворотнім боком облікової картки платника податків, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем вчинено дій, направлені на погашення податкового боргу, а саме на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 31.10.2014 №2464-25 (а.с.20).

Крім цього, податковою службою вжито заходів щодо виявлення майна відповідача за рахунок якого можливе погашення податкового боргу.

03.11.2014р. та 17.11.2014р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було надіслано запити до СП з ІІ ТОВ «Кипарис» про надання інформації щодо наявності майна, яке може бути внесено у податкову заставу.

Згідно листа СП з ІІ ТОВ «Кипарис» майно, що не перебуває під обтяженням і може бути передано в податкову заставу має загальну вартість 2 554 753,17 грн. та знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Сеченова, буд.31.

Отже, податковою службою встановлена наявність у відповідача майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу, що у відповідності до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України надає право податковій службі на звернення до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків.

В той же час, суд першої інстанції вірно зазначив те, що відповідно до вимог п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

З цих підстав суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що податкові органи наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас, така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова вимога №2464-25 від 31.10.2014 була надіслана контролюючим органом засобами поштового зв'язку на адресу платника податків 04.11.2014 року.

З даним позовом ДПІ звернулася до суду 12.12.2014 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції).

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передчасність заявлених вимог, оскільки станом на момент звернення до суду встановлений приписами податкового законодавства 60-денний строк не сплинув.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі позивач посилається лише на положення пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, яким визначено право контролюючого органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг, але таке право, за умови дотримання контролюючим органом інших вимог податкового законодавства, судом першої інстанції під сумнів поставлено не було.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року по справі №804/20685/14 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2015р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська