Ухвала суду № 46479421, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/12546/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі №804/12546/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лагіон 1" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лагіон 1" (далі за текстом - ТОВ „Лагіон 1") звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області (далі за текстом - Лівобережна ОДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми „В4" від 13.09.2013р. №0003302204 та форми „Р" від 13.09.2013р. №0003292204.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ форми „В4" від 13.09.2013 року №0003302204 та форми „Р" від 13.09.2013 року №0003292204.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, будучи повідомленими належним чином.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України судове засідання проведено за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ „Лагіон 1" перебуває на обліку в Лівобережній ОДПІ як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 26.06.2012р. №200054018.

Лівобережною ОДПІ, на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ТОВ „Лагіон 1" з питання визначеності правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року (вх. №9040326934 від 08.07.2013р.).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.08.2013р. №339/2204/33275946, яким встановлено порушення ТОВ „Лагіон 1" приписів п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем неправомірно завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за червень 2013 року на суму 1998807,00грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 27545,0грн.

Висновки зазначеного акта обґрунтовані тим, що податкова декларація ТОВ „Лагіон 1" з податку на додану вартість за грудень 2012 року №46152 від 14.01.2013р. (за звітний (податковий) період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення) листом Лівобережної ОДПІ від 18.01.2013р. за вих.№1549/10/18.2-15 не була визнана як податкова звітність, а попередніми перевірками позивача були встановлені порушення ТОВ „Лагіон 1" приписів податкового законодавства та перевищення ним задекларованого залишку від'ємного значення податку на додану вартість.

Відповідачем було враховано наступні акти попередніх перевірок позивача: акт перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування за січень 2013 року №1208/15-3/33275946 від 20.03.2013р., акт перевірки правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року №2116/15-3/33275946 від 21.05.2013р. та акт перевірки правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року №2391/15-3/33275946 від 19.06.2013р., на підставі яких Лівобережною ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення форми „В4", якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку, про що також зазначено в акті перевірки від 20.08.2013р. №339/2204/33275946.

З огляду на наявність зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач, на думку податкового органу, згідно приписів п.п.4.6.7 п.4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228 (далі - Порядок №1492) (чинного на час виникнення спірних правовідносин), мало відобразити суму зменшення залишку від'ємного значення податку на додану вартість на підставі раніше винесених податкових повідомлень-рішень форми „В4" в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року зі знаком „-", оскільки якщо контролюючим органом зменшено суму залишку від'ємного значення податку на додану вартість шляхом винесення податкових повідомлень-рішень форми „В4", дані суми можуть бути використані підприємством у наступних податкових періодах лише при наявності судового рішення, яке набрало законної сили, а на момент проведення перевірки позивача такі рішення були відсутні.

На підставі акту камеральної перевірки позивача від 20.08.2013р. №339/2204/33275946 Лівобережною ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми „Р" №0003292204 від 13.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 41317,50грн., в тому числі за основним платежем - 27545,00грн. та за штрафними санкціями - 13772,50грн., а також податкове повідомлення-рішення форми „В4" №0003302204 від 13.09.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1998807,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із протиправності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.200.3 ст.200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ „Лагіон 1" за червень 2013 року №9040326934 від 08.07.2013р. позивач задекларував позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 27545,00грн. (рядок 18), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 1998807,00грн.(рядок 21), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 1971262,00грн.(рядок 22) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 1971262,00грн.(рядок 24).

При цьому з поданої ТОВ „Лагіон 1" довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток №2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року) вбачається, що періодом виникнення суми залишку від'ємного значення є грудень 2012 року.

Разом з тим, податкова декларація ТОВ „Лагіон 1" з податку на додану вартість за грудень 2012 року №46152 від 14.01.2013р. листом Лівобережної ОДПІ від 18.01.2013р. за вих.№1549/10/18.2-15 не була визнана як податкова звітність.

Наведена обставина також була покладена відповідачем в обґрунтування висновків, зроблених у акті камеральної перевірки від 20.08.2013р. №339/2204/33275946.

Однак, не погодившись з висновком Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року неподаною, скасування рішення Лівобережної ОДПІ №1549/10/18.2-15 від 18.01.2013р. та зобов'язання прийняти декларацію з ПДВ за грудень 2012 року днем її фактичного подання та відобразити дані декларації в базах даних відповідача.

За результатами судового оскарження постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014р. у справі №804/5617/13-а позовні вимоги ТОВ „Лагіон 1" задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Лівобережної ОДПІ щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року як податкової звітності. Скасовано рішення цього податкового органу №1549/10/18.2-15 від 18.01.2013р. та зобов'язано його прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року ТОВ „Лагіон 1" з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 14.01.2013р., і відобразити показники цієї декларації в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача.

Відповідно до приписів ст.254 КАС України рішення у цій справі є таким, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, обставини, що встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014р. у справі №804/5617/13-а, є такими, що не потребують доказування при розгляді даної справи, а, отже, податкова звітність позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 року є поданою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська, викладене в листі від 18.01.2013р. за вих.№1549/10/18.2-15 щодо не визнання цієї податкової декларації позивача податковою звітністю, як на підставу для висновків про неправомірне завищення позивачем значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Щодо доводів відповідача про обов'язок позивача відобразити суму зменшення залишку від'ємного значення податку на додану вартість на підставі раніше винесених податкових повідомлень-рішень форми „В4" в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року зі знаком „-", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

У відповідності до п.4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Отже, в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість має відображатися сума грошового зобов'язання.

Пунктом 6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626 (надалі Порядок №678) передбачено, що залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного податкового) періоду). Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Згідно до п.2.2 р. ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. №1236 (далі - Порядок №1236), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012р. за №2135/22447, у разі зменшення від'ємного значення суми ПДВ платнику податку структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою „В4".

Зі змісту форми податкового повідомлення-рішення „В4", яка є додатком 8 до Порядку №1236, згідно, що при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення, частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

Враховуючи наведене, у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою „В4" та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком „-" підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, з якому закінчено процедуру оскарження.

За змістом п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012р. №1236 у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5 цього ж Порядку встановлено, що після закінчення процедури адміністративного скарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстр податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі актів попередніх перевірок позивача, на які посилається відповідач, були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Таким чином, зазначені податкові повідомлення-рішення є неузгодженими. При цьому про їх оскарження відповідачу було відомо, що останнім визнається.

Дійсно, судові рішення, прийняті за результатами розгляду справ про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень законної сили не набрали.

Разом з тим, у випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму грошового зобов'язання, таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення, яке набрало законної сили.

При цьому норми чинного податкового законодавства не встановлюють обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності, тим більше, що визначені оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов'язань в обліковій картці цього платника податку не відображалися.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку при розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість наступного податкового звітного періоду до моменту її узгодження, тобто, неузгоджена сума грошового зобов'язання, визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, не повинна відображатися позивачем у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його скасування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі №804/12546/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров