Постанова № 46477995, 08.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2015 року № 826/4622/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів Добрівської Н.А., Кобилянського К.М., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомМіністерства соціальної політики України доДержавної фінансової інспекції України про скасування вимоги

В С Т А Н О В И В:

Міністерство соціальної політики України (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції України під час проведення перевірки державних закупівель позивача в частині дослідження питання дотримання вимог законодавства під час здійснення закупівлі послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення у 2014 році за період з 01 січня 2014 року по 01 серпня 2014 року; визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції України від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/4622/15, закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду в судовому засіданні.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку з закінченням строку повноважень у членів колегії суддів, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року призначено адміністративну справу до розгляду у судовому засіданні на 09 червня 2015 року.

У судовому засіданні 09 червня 2015 року представники позивача підтримали адміністративний позов у повному обсязі, представники відповідача заперечили проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України, Замовник, орган контролю) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Мінсоцполітики України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Юридична та фактична адреса Міністерства - 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866.

Відповідно до вимог абзацу третього пункту 4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2014 року № 631, та на підставі направлень від 28 травня 2014 року № 920, від 05 серпня 2014 року № 1602 та від 05 серпня 2014 року № 1601, виданих Головою Державної фінансової інспекції України, заступником начальника управління-начальником відділу моніторингу ризикових операцій Власенко Іриною Сергіївною та головним державним фінансовим інспектором відділу перевірки державних закупівель Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України Лавринець Любомирою Петрівною проведено перевірку державних закупівель Міністерства соціальної політики України в частині дослідження питання дотримання об'єктом контролю вимог законодавства під час здійснення закупівлі послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення у 2014 році, яку проведено вибірковим способом відповідності до затверджених питань Програми перевірки державних закупівель Міністерства соціальної політики України, за результатом якої складено акт від 29 серпня 2014 року № 31-21/36.

За результатом перевірки встановлено низку фінансових порушень, у тому числі, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму 15 030 070, 94 грн.

Не погоджуючись з висновками Держфінінспекції, викладеними в Акті № 31-21/36, Мінсоцполітики 12 вересня 2014 року направило на адресу Держфінінспекції зауваження до зазначеного акту, у відповідь на які листом від 06 жовтня 2014 року № 31-14/795 позивачу направлено висновок на заперечення.

Як зазначають представники позивача, 13 жовтня 2014 року на адресу Міністерства соціальної політики України надійшла вимога Державної фінансової інспекції України від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801 «Про усунення порушень», згідно якої відповідач вимагає усунення наступних порушень:

- опрацювати матеріали перевірки, вжити заходів щодо повного усунення виявлених порушень та недопущення їх надалі, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у їх допущенні;

- за результатами перевірки встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пунктів 2.1, 5.1 договору від 30.04.2014 № 14/6-ВТ, а саме: фактичне не надання у травні 2014 року TOB «Візит» послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розміщених на радіоактивних територіях, на загальну суму 1 507 111,45 грн., зобов'язання за якими Мінсоцполітики зареєстровано в Державній казначейській службі України у повному обсязі, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування TOB «Візит» збитків (шкоду) на загальну суму 1 507 111,45 грн.;

- за результатами перевірки встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 193 ГК України та пунктів 2.1, 5.1 договору від 30.04.2014 № 14/10-ВТ, а саме: фактичне не надання у травні 2014 року TOB «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розміщених на радіоактивних територіях, на загальну суму 578 318,6 грн, які Мінсоцполітики оплачено у повному обсязі, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22,1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування TOB «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» збитків (шкоду) на загальну суму 578 318,6 гривні;

- за результатами зустрічних звірок шляхом порівняння актів наданих TOB «Візит» послуг з харчування у травні 2014 року з даними класних журналів навчальних закладів щодо відвідування учнів установлено завищення в актах на 1 973 діто-дні на загальну суму 24 360,2 грн., зобов'язання за якими Мінсоцполітики зареєстровано в Державній казначейській службі України у повному обсязі, що призвело до втрат, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування TOB «Візит» збитків на загальну суму 24 360,2 гривні;

- за результатами зустрічних звірок шляхом порівняння актів наданих TOB «Продтовари-Т» послуг з харчування у травні 2014 року з даними класних журналів навчальних закладів щодо відвідування учнів установлено завищення в актах на 103 діто-дні на загальну суму 1 264,89 грн., які оплачені Мінсоцполітики у повному обсязі, що призвело до втрат, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування TOB «Продтовари-Т» збитків на загальну суму 1 264,89 гривні;

- за результатами зустрічних звірок шляхом порівняння актів наданих КП Бородянської районної ради «Об'єднання шкільного харчування» послуг з харчування у травні 2014 року з даними класних журналів навчальних закладів щодо відвідування учнів установлено завищення в актах на 23 діто-дні на загальну суму 335,1 грн., які оплачені Мінсоцполітики у повному обсязі, що призвело до втрат, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22 та 1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування КП Бородянської районної ради «Об'єднання шкільного харчування» збитків на загальну суму 335,1 гривні;

- за результатами зустрічних звірок шляхом порівняння актів наданих ПП «Школярик» послуг з харчування у травні 2014 року з даними класних журналів навчальних закладів щодо відвідування учнів установлено завищення в актах на 18 діто-днів на загальну суму 230,4 грн., які оплачені Мінсоцполітики у повному обсязі, що призвело до втрат, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22 та 1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування ПП «Школярик» збитків на загальну суму 230,4 гривні;

- за результатами зустрічних звірок шляхом порівняння актів наданих КП «Шкільні їдальні» послуг з харчування у травні 2014 року з даними класних журналів навчальних закладів щодо відвідування учнів установлено завищення в актах на 17 діто - днів на загальну суму 188,1 грн., які оплачені Мінсоцполітики у повному обсязі, що призвело до втрат, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування КП «Шкільні їдальні» збитків на загальну суму 188,1 гривні;

- за результатами зустрічних звірок шляхом порівняння актів наданих ПП «Білоус» послуг з харчування у травні 2014 року з даними класних журналів навчальних закладів щодо відвідування учнів установлено завищення в актах на 2 діто-дні на загальну суму 21,6 гривні, які оплачені Мінсоцполітики у повному обсязі, що призвело до втрат, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування ПП «Білоус» збитків на загальну суму 21,6 гривні;

- у зв'язку з не організацією ТОВ «Візит» у травні 2014 року харчування дітей у 107 навчальних закладах, ним порушено вимоги ч.1 ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 та 530 ЦК України та пункти 2.1 та 5.1 договору від 30.04.2014 № 14/6-ВТ, і не забезпечення Мінсоцполітики стягнення штрафних санкцій відповідно до ст.624 ЦК України: відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість ТОВ «Візит», розмір якої становить 12 339 922,00 грн. як штрафні санкції (неустойка та пеня) за договором від 30 квітня 2014 року № 14/6-ВТ; вжити на підставі статей 22, 624 та 1166 Цивільного кодексу України вичерпних заходів, зокрема, провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування ТОВ «Візит» суми штрафних санкцій, що підлягає перерахуванню до державного бюджету;

- у зв'язку з не організацією ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «Ріко» у травні 2014 року харчування дітей у 23 навчальних закладах, ним порушено вимоги ч.1 ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 і 530 ЦК України та пункти 2.1 та 5.1 Договору від 30 квітня 2014 року № 14/10-ВТ, і не забезпечення Мінсоцполітики стягнення штрафних санкцій відповідно до ст. 624 ЦК України: відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «Ріко», розмір якої становить 578318,60 грн., як штрафні санкції (неустойка та пеня) за договором від 30 квітня 2014 року № 14/10-ВТ; вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування ТОВ «Візит» суми штрафних санкцій, що підлягає перерахуванню до державного бюджету; на підставі статей 22, 624 та 1166 Цивільного кодексу України.

Позивач не погоджується із такими висновками викладеними в вимозі від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801, на підтвердження надає низьку первинних документів, які на переконання позивача, свідчать про необґрунтованість вищезазначених порушень та самої вимоги в цілому.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №499/2011 від 23 квітня 2011року (далі Положення) Державна фінансова інспекція України (далі Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення передбачено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів..

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Положенням встановлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України № 2939-XII від 26 січня 1993 року "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 2939-XII), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З наведених норм вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року.

Також, зазначена позиція Верховного Суду України викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2014 року № К/800/49198/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41088413), від 22 жовтня 2014 року № К/800/49198/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41088413) від 23 жовтня 2014 року № К/9991/64448/12 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41151813,) від 24 липня 2014 року № К/800/22159/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40019295), від 02 вересня 2014 року № К/800/17419/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40685018), від 25 вересня 2014 року № К/800/19337/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40664831), від 01 жовтня 2014 року № К/9991/5496/12 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41012745).

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства соціальної політики України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді Н.А. Добрівська

К.М. Кобилянський