Постанова № 46477343, 01.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2015 р. № 820/4066/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (далі по тексту позивач, ДП «ХМЗ «ФЕД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту відповідач, СДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.03.2015 року № НОМЕР_1 про зменшення ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 133572, 00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 66786, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі акта СДПІ від 19.02.2015 року за № 25/28-09-46-17/14310052 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності декларування Державним підприємством «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (код ЄДРПОУ 14310052) від'ємного значення між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за листопад 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року», згідно висновків якого встановлені в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200, п.п. и п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ - 133572,15 грн. за листопад 2014 року, було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про те, що господарські операції між ним та ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «Геосат плюс», ПП «КФ «Нікон» не мали реального характеру, не направлені на реальне настання наслідків від здійснення господарської діяльності, незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів.

Зазначає, що повноваження на підписання податкових накладних ОСОБА_3, яка є головним бухгалтером ТОВ Укртехснаб та ОСОБА_4, яка є бухгалтером ТОВ Геосат Плюс підтверджені належним чином оформленими доказами, а тому висновок про те, що вони підписані неповноважною особою не відповідає дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що перевіркою правомірно встановлено порушення ДП «ХМЗ «ФЕД» вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200, п.п. и п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ - 133572,15 грн. за листопад 2014 року оскільки такі висновки були зроблені з тих підстав, що до податкового кредиту було включено суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «Геосат плюс», ПП «КФ «Нікон».

Так, зазначає відповідач, ДП «ХМЗ „ФЕД" до податкового кредиту у листопаді 2014 р. безпідставно включено податкові накладні, виписані ТОВ "Укртехснаб" на загальну суму 382938, 70 грн., у т.ч. ПДВ 63823, 12 грн., оскільки не можливо встановити фактичне відвантаження, транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей, так як в ТТН зазначений автомобіль Ford Tranzit державний номер АЕ 0123ЕЕ. а в дійсності державний номер АЕ 0123ЕЕ належить автомобілю за маркою ВАЗ 111740, що свідчить про сумнівність реальністі здійснення операцій по відвантаженню товару від ТОВ «Укртехснаб» на адресу ДП „ХМЗ „ФЕД". Крім того, директором підприємства ТОВ «Укртехснаб» є ОСОБА_5, що підтверджуються даними ЄДР ЮО та ФОП, а податкові накладні виписані ТОВ «Укртехснаб» у листопаді 2014р. на адресу ДП «ХМЗ «ФЕД» підписані ОСОБА_3, тобто особою, яка не має права підпису первинних документів, отже дані первинні документи втрачають свою юридичну силу, так як засвідчені підписом особи, яка не уповноважена підписувати документи.

Крім того, відповідно до АІС «Система підтримки прийняття рішень (СППР)» ТОВ «Укртехснаб» не здійснювало ввезення на митну територію України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (підшипник), НОМЕР_5 (кран ГЛ 86/2). НОМЕР_6 (насос 888), НОМЕР_7 (клапан електромагнітний). Також, відповідно до АІС «Система підтримки прийняття рішень (СППР)» встановлено підприємства імпортери вищевказаних товарів, проте взаємовідносини з ТОВ «Укртехснаб», згідно аналізу податкових декларацій за січень - листопад 2014 р. не мали.

Також, від Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу СДПІ надійшов акт перевірки від 17.02.2015 р. № 15/22-02-31217091 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Укртехснаб», код 3121709, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за період жовтень, листопад 2014 року», яким встановлено, що основним постачальником ТМЦ для ТОВ „Укртехснаб» був ТОВ «Філакас» досліджуючи номенклатуру товару, який постачався по ланцюгу встановлено, що ТОВ «Філакса» реалізовував підшипники на адресу ТОВ «Укртехснаб» без вказання кодів УКТЗЕД, тобто вказане підприємство не здійснювало імпорт вказаних товарів.

Щодо взаємовідносин між ДП „ХМЗ „ФЕД" та ТОВ «Геосат плюс» відповідач зазначає про правомірність висновків податкового органу в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства у звязку із тим, що при перевірці встановлено завищення ціни постачання суміші гумової ІРП 1316 у 2014 році без ПДВ (гри.) та склала 1663, 10 грн. за кг, що не відповідає умовам договору.

Також, до перевірки не було надано договорів постачання до податкових накладних № 45 від 13.08.2014 року на суму 459, 36 гри., у т.ч. ПДВ 76, 56 грн., № 52 від 13.11.2014 року на суму 1859, 76 грн., у т.ч. ПДВ 309, 96 грн., № 53 від 13.11.2014 року на суму 1194, 72 грн., у т.ч. 199, 12 грн., а тому не можливо встановити дійсно який саме товар, у якої кількості та по якої ціні було придбано у ТОВ «Геосат плюс».

Директором підприємства ТОВ «Геосат плюс» є ОСОБА_6, що підтверджується даними витягу з ЄДР ЮО та ФОП від 12.02.15 р., однак податкові накладні виписані ТОВ «Геосат плюс» у листопаді 2014 р. на адресу ДП «ХМЗ «ФЕД» підписані ОСОБА_4, тобто особою, яка не має права підпису первинних документів.

Зазначає, що сертифікати якості, видані виробником продукції або виписки, завірені виробником, до перевірки не надані.

Таким чином, як вказує відповідач, ним правомірно зроблено висновок про завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Геосат плюс» за листопад 2014 року на загальну суму 7889, 02 грн.

Щодо взаємовідносин позивача із ПП "КФ "Нікон", при перевірці встановлено, що ТТН № 083201 від 25.11.2014 р. заповнена з порушенням, а саме - відсутня інформація щодо подорожнього листа, місцезнаходження вантажовідправника, щодо пункту навантаження, не вказано будинок, бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) - П.І.Б., крім того посада, підпис відповідальної особи вантажовідправника відсутні.

Також, до перевірки не було надано договору купівлі - продажу № 611/09-205 від 10.12.2009 р. до податкових накладних, тому не можливо встановити дійсно який саме товар, у якої кількості та по якої ціні було придбано у ПП "КФ "Нікон", а також сертифікати якості, видані виробником продукції або виписки, завірені виробником.

Тому підтвердити факт реальності фактичного відвантаження товару від ПП "КФ "Нікон" на адресу позивача за результатами перевірки не надається можливим і оскільки первинні документи, отримані позивачем у ПП "КФ "Нікон" не мають юридичної сили та не створюють реальних наслідків, правомірно встановлено завищення податкового кредиту за листопад 2014 року по ПП "КФ "Нікон" на загальну суму ПДВ 61860, 01 грн.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні з підстав, вказаних у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом ДП «ХМЗ «ФЕД» діє на підставі нової редакції Статуту та є юридичною особою про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 504666 від 27.12.1991 р., включено до ЄДР ЮО та ФОП згідно копії витягу № 19432266 від 13.10.14 р., перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 01.09.2000 р. за № 64, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків від 14.11.2002 р. № 150, є платником податку на додану вартість відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.09.2000 р. № 30006923, виданого СДПІ ВПП у м. Харкові, індивідуальний податковий номер 143100520391.

Судом встановлено, що посадовими особами СДПІ було здійснено перевірку позивача за результатами якої було складено акт від 19.02.2015 року за № 25/28-09-46-17/14310052 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності декларування Державним підприємством «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (код ЄДРПОУ 14310052) від'ємного значення між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за листопад 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року» (далі по тексту акт перевірки).

Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п «и» п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок чого ДП «ХМЗ «ФЕД» завищено суму податкового кредиту у розмірі 133572, 15 грн., у т.ч. по періодам: листопад 2014 року у розмірі 133572, 15 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п «и» п. 201.1, п. 201.4, ст. 201, п. 200. 3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ДП «ХМЗ «ФЕД» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 133572, 15 грн., у т.ч. по періодам: листопад 2014 року у розмірі 133572, 15 грн.

На підставі акта перевірки СДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення від 05.03.2015 року № НОМЕР_1 про зменшення ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 133572, 00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 66786, 00 грн.

При судовому розгляді справи встановлено, що у перевіряємому податковим органом періоді позивач мав господарські відносини із ТОВ «Укртехснаб», яким на підставі договору № 02/04-14 від 02.04.14 р. було поставлено на ДП «ХМЗ «ФЕД» підшипники та комплектувальні вироби (умова постачання CРТ - м. Харків).

Постачання ТМЦ підтверджується копіями: видаткових накладних № 282 від 12.11.14 р., №№ 289, 290, 293, 295 від 27.11.14 р., № 294 від 28.11.14 р., прибуткових ордерів № 27 від 12.11.14 р., № 36 - 39, 60 від 27.11.14 р., № 00002750_131(27) від 28.11.14 р., лімітних карток (використання) №№ 0607, 0608, 0605, 0604, 0141, 0072, 0294, 0578, 0664, 0063, податкових накладних № 13 від 12.11.14 р., №№ 24 - 27 від 27.11.14 р., № 28 від 28.11.14 р., товарно-транспортних накладних (автотранспорт постачальника) № 12/11-1 від 12.11.14, № 27/11-1 від 27.11.14, № 28/11-1 від 28.11.14 р. Якість товару підтверджується копіями паспортів виробника та етикетками (а.с. 110-160 т. 1).

Факт оплати підтверджується копіями банківської виписки та платіжних доручень (а.с. 167- 170 т. 2), а отримання також копіями журналів реєстрації довіреностей (а.с. 181 193 т.2).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки та письмових запереченнях на адміністративний позов про те, що виписані податкові накладні підписані неповноважною особою, оскільки вказане питання при перевірці не досліджувалося належним чином, а відповідні докази відповідачем не добувалися. Посилання відповідача на витяг з ЄДР ЮО та ФОП від 12.02.2015 року про те, що підписантом у вказаному витязі є лише директор ОСОБА_7 не свідчить лише про можливість підписання податкової накладної лише директором та неможливість підписання податкової накладної іншою особою, якій це право може бути надано або передано, при цьому витяг з ЄДР не може бути доказом в розумінні статті 70 КАС України, який свідчить про наявність або відсутність права на підписання податкових накладних.

А тому, суд констатує відсутність порушення позивачем, як - то вказує СДПІ, Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, крім того ще й з тих підстав, що вказаний наказ втратив чинність згідно наказу Мінфіну від 14.01.2014 р. № 4 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року N 1379", зареєстрованого в Мінюсті 30 січня 2014 р. за N 188/24965.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 є головним бухгалтером ТОВ «Укртехснаб» призначену згідно з наказом № 27 від 01.10.2008 року за підписом директора ТОВ «Укртехснаб» ОСОБА_7 (а.с. 10 т.3).

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про те, що зазначеному у ТТН автомобілю Ford Transit не належить державний номер АЕ 0123ЕЕ, а в дійсності державний номер АЕ 0123ЕЕ належить автомобілю за маркою ВАЗ 111740, оскільки вказана обставина спростовується належним чином засвідченою копією свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії СХХ № 193340, згідно якого ТОВ «Укртехснаб» є власником автомобілю марки Ford Transit з державним номером АЕ 0123ЕЕ (а.с. 232 т. 2).

Також, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Геосат плюс» на підставі договору № ПР10405 від 04.05.2010 р., додаткових угод № 1 від 12.03.2014 р., № 1 від 01.08.2013р., № 2 від 15.04.2014р., №3 від 01.08.2014 р., №4 від 20.08.2014 р., №5 від 01.11.2014 р., специфікацій №№1,2,3,4,5 згідно яких обумовлено номенклатуру, було поставлено на ДП «ХМЗ «ФЕД» гумові суміші (умова постачання FCA - м. Харків) (а.с. 161-174 т.1).

Постачання ТМЦ підтверджується копіями: рахунків фактур (а.с. 17-20 т.3), видаткових накладних №№ ГП-0000964, ГП-0000965 від 03.11.14, № ГП-0000990 від 07.11.14, № ГП-0001013 від 12.11.14, № ГП-0001046 ГП-0001048 від 21.11.14, № ГП-0001080 від 27.11.14, № ГП-0001089 від 28.11.14, прибуткових ордерів №№ 24, 25 від 03.11.14, № 32 від 07.11.14, № 34 від 12.11.14, № 42 - 44 від 21.11.14, № 48 від 27.11.14, № 49 від 28.11.14, лімітних карток (використання) №№ 415, 379, 384, 407, 416, 395, 406, податковиих накладних №№ 52, 53 від 13.11.14, № 101 від 20.11.14, № 103 від 21.11.14, №№ 121 - 124 від 25.11.14, товарно-транспортною накладною (власний автотранспорт) № 057166 від 21.11.14 р. Якість товару підтверджується копіями паспортів виробника (а.с. 175-211 т. 1).

Факт оплати підтверджується копіями банківської виписки та платіжних доручень (а.с. 171- 175 т. 2), а отримання також копіями журналів реєстрації довіреностей (а.с. 181 193 т.2).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки та письмових запереченнях на адміністративний позов про те, що виписані податкові накладні підписані неповноважною особою, оскільки вказане питання при перевірці не досліджувалося належним чином, а відповідні докази відповідачем не добувалися. Посилання відповідача на витяг з ЄДР ЮО та ФОП від 12.02.2015 року про те, що підписантом у вказаному витязі є лише директор ОСОБА_6 не свідчить про можливість підписання податкової накладної лише директором та неможливість підписання податкової накладної іншою особою, якій це право може бути надано або передано, при цьому витяг з ЄДР не може бути доказом в розумінні статті 70 КАС України, який свідчить про наявність або відсутність права на підписання податкових накладних.

А тому, суд констатує відсутність порушення позивачем, як - то вказує СДПІ, Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, крім того ще й з тих підстав, що вказаний наказ втратив чинність згідно наказу Мінфіну від 14.01.2014 р. № 4 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року N 1379", зареєстрованого в Мінюсті 30 січня 2014 р. за N 188/24965.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є бухгалтером ТОВ «Геосат плюс», що наділена згідно з наказом № 9 від 22.09.2010 року за підписом директора ТОВ «Геосат плюс» ОСОБА_6 (а.с. 16 т.3).

Як вбачається з матеріалів справи ПП «КФ «Нікон» на підставі договору № 6П/09-205 від 10.12.09 р., специфікацій №№ 1-9 до нього, додаткової угоди №1 від 10.01.2012 р. (а.с. 212 225 т.1) було поставлено на ДП «ХМЗ «ФЕД» комплектувальні вироби (умова постачання CРТ - м. Харків).

При судовому розгляді справи встановлено, що договір № 6П/09-205 від 10.12.09 не було надано до перевірки, оскільки внаслідок залиття приміщень управління матеріально-технічного забезпечення він був зіпсований та, в подальшому, відновлений (отриманий дублікат) вже після перевірки, що підтверджується копіями розпорядження №1 від 14.01.2015 року, акта інвентаризації від 23.03.2015 р. з описом (додаток №1), акта про залиття, листа на адресу начальника СДПІ № 205/05-341 від 26.03.2015 р. (а.с. 11-15 т. 3).

Постачання ТМЦ підтверджується копіями: видаткових накладних № 121 від 07.11.14, № 122 від 10.11.14, №№ 123-127 від 11.11.14, № 128 від 12.11.14, №№ 129-135 від 24.11.14, прибуткових ордерів № 22 від 07.11.14, № 24 від 10.11.14, №№ 25-30 від 12.11.14, №№ 31-37 від 25.11.14, вимог (використання) №№ 842, 901-903, 1012, 978, 1011, 582, 1013, 1010, 1014, 1035, 961, 586, 1009, 1033 та лімітних карт № 0077, податкових накладних № 1 від 04.11.14, № 2 від 07.11.14, №№ 3-6 від 10.11.14, № 7-13 від 21.11.14, товарно-транспортною накладною (власний автотранспорт) № 083201 від 25.11.14. Якість товару підтверджується копіями етикеток та паспортів виробника (а.с. 1-166 т.2).

Факт оплати підтверджується копіями банківської виписки та платіжних доручень (а.с. 176- 180 т. 2), а отримання також копіями журналів реєстрації довіреностей (а.с. 181 193 т.2).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ч. 1 т. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Судом зазначається, що підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами купівлі-продажу між позивачем та його контрагентами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Факт наявності реєстрації ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «Геосат плюс», ПП «КФ «Нікон» у якості платників ПДВ, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на день виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України).

Отже, ДП «ХМЗ «ФЕД» правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «Геосат плюс», ПП «КФ «Нікон» , які мають усі обовязкові реквізити та правомірно визначив відємне значення податку на додану вартість та суми податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення рішення від 05.03.2015 року № НОМЕР_1, як такого, що винесено з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.03.2015 року № НОМЕР_1 про зменшення Державному підприємству "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 133572, 00 грн. (сто тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні) і застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 66786, 00 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот вісімдесят шість гривень).

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків, вул. Червоношкільна наб., 16, код 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, код ЄДРПОУ 14310052) суму сплаченого судового збору в розмірі 400, 72 грн. (чотириста гривень 72 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.