Постанова № 46477136, 08.07.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/810/15

08 липня 2015 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Цвіркун О.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Шендер" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Шендер" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2014 року №0000731501, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 7924,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3962,00 грн. на підставі акта перевірки №637/17-16-15-01/24177387.

В основу визначення податкових зобовязань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2014 року на 7924,00 грн. Такі висновки податкового органу побудовані на твердженні про те, що частина залишку відємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам та/або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових) періодів не відповідає дійсності, та спростовується наявними у позивача первинними документами, які надають право останньому формувати та заявляти до відшкодування ПДВ в сумах, заявлених по деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, а отже, формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу є не тільки надуманим та суперечливим, а й безпідставним, оскільки сума 7924,00 грн., яка заявлена до бюджетного відшкодування складалась з сум податку на додану вартість від господарської діяльності з відповідними контрагентами, операції між якими вже досліджувались Рівненським окружним адміністративним судом при розгляді справи за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Шендер" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Одне з таких рішень від 05.03.2014 року №0000321501 було саме на суму 7924,00 грн. (яким позивачу було зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість за грудень 2013 року). Вказане податкове повідомлення-рішення скасовано Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року по справі 817/1534/14. Судовим рішенням встановлено неправомірність податкового органу зменшення позивачу розміру відємного значення податку на додану вартість на суму 7924,00 грн. за грудень 2013 року. Рішення залишено в силі Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2014 року. За таких підстав позивач просив суд скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач подав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнає, та зазначає, що оскільки станом на час подання позивачем декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року по справі 817/1534/14 не набрала законної сили, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірми "Шендер" в порушення вимог п.200.3, п.200.4 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України зависило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2014 року на 7924,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що до винесення Ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.201 року, якою залишено в силі Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року по справі 817/1534/14 позивач не мав право включати таку суму до бюджетного відшкодування, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В лютому 2014 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено документальну позапланової виїзну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Шендер" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого до відшкодування у рахунок погашення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів згідно декларації з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року. Результати перевірки оформлені актом № 148/17-16-15-01/24177387 від 18.02.2014 року. На підставі вказаного акту 05.03. 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 101688,00 грн., в тому числі за серпень 2013 року на 16294,00 грн., за вересень 2013 року на 16905,00 грн., за жовтень 2013 року на 36497,00 грн., за листопад 2013 року на 8453,00 грн., за грудень 2013 року на 23539,00 грн., а також застосовано штрафні санкції в розмірі 50844,00 грн.;

№ НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 13102,50 грн., в тому числі 10482,00 грн. за основним платежем та 2620,50 грн. за штрафними санкціями;

№ НОМЕР_3, яким позивачу зменшено розмір відємного значення податку на додану вартість на 7924,00 грн. за грудень 2013 року (сума заявлена до бюджетного відшкодування, що оспорується в даній справі) .

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44 розділу I, п.198.3,п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.7 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI,, внаслідок завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання послуг у ТДВ "Рівнехолод".

За аналізом таких операцій (з урахуванням відповідних даних попередньої звітності) контролюючий орган зробив висновки про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 33199,00 грн. по операціях з ТДВ "Рівнехолод" у серпні 2013 року, що призвело до завищення відємного значення за цей період на 16905,00 грн. та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 16294,00 грн., про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 33026,00 грн. по операціях з ТДВ "Рівнехолод" у вересні 2013 року що призвело до завищення відємного значення за цей період на 33026,00 грн. та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 16905,00 грн., про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 22406,00 грн. по операціях з ТДВ "Рівнехолод" у жовтні 2013 року, що призвело до завищення відємного значення за цей період на 8453,00 грн. та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 36497,00 грн. та до заниження суми, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет на 10482,00 грн., про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 21864,00 грн. по операціях з ТДВ "Рівнехолод" у листопаді 2013 року, що призвело до завищення відємного значення за цей період на 21864,00 грн. та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 8453,00 грн., про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 9599,00 грн. по операціях з ТДВ "Рівнехолод" у грудні 2013 року, що призвело до завищення відємного значення за цей період на 7924,00 грн. та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 23539,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

Так, Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року по справі 817/1534/14 позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Шендер" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області і форми "В1" № НОМЕР_1 від 05.03. 2014 року, форми "Р" № НОМЕР_2 від 05.03. 2014 року та форми "В4" № НОМЕР_3 від 05.03. 2014 року (сума заявлена до бюджетного відшкодування, що оспорується в даній справі).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2014 року по справі 817/1534/14 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року без змін.

В серпні 2014 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Шендер", з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого до відшкодування у рахунок погашення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів згідно декларації з ПДВ за січень, лютий, квітень 2014 року (акт від 19.08.2014 року №637/17-16-15-01/24177387).

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.200.3, п.200.4 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України , що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2014 року на 7924,00 грн.

На підставі акту перевірки від 19.08.2014 року №637/17-16-15-01/24177387 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 року №0000731501 згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 7924,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3962,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак Рішенням Державної фіскальної служби України скарга платника залишена без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на мишу територію України) та послуг, б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на мигну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу вимог пункту 198.2 цієї статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

1)або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

2)або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

А відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п.п. 2001 статті 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 200.4. статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, платник податків зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копію залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до п.201.6 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Беручи до уваги наведені вище норми законодавства, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є підтвердження факту реальності господарських операцій та факту придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника, а також підтвердження відповідних сум податкового кредиту належними чином оформленими податковими накладними.

В Постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року по справі 817/1534/14 зазначено, що сукупністю зібраних у справі доказів доведено, що податковий кредит позивача сформовано у повній відповідності до вимог пунктів 198.1-198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними. Відповідач, зі свого боку, не надав будь-яких належних доказів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, та не навів жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки позивачу послуг. В своєму рішенні суд вказав на те, що прийшов до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту, та, відповідно, для зменшення суми бюджетного відшкодування та відємного значення податку на додану вартість, а також для донарахування податку на додану вартість згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Тобто, є рішення, яким встановлено протиправність податкового органу про зменшення розміру відємного значення податку на додану вартість на 7924,00 грн. за грудень 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 7924,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3962,00 грн.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 182,70 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 27.08.2014 року №0000731501, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 7924,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3962,00 грн.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Шендер" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 липня 2015 року.