Постанова № 46476998, 07.07.2015, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року 09год. 35 хв. м. Одеса Справа № 815/1960/15

Одеський окружний адміністративний суд у складі:головуючого судді Іванова Е.А. секретар Сакара М.М.за участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Густомаркет» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Густомаркет» (далі ТОВ «Густомаркет», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС в Одеській області), Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ в Овідіопольському районі) в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015 року «Про проведення фактичної перевірки»; визнати протиправними дії ГУ ДФС в Одеській області по проведенню фактичної перевірки позивача на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015 року «Про проведення фактичної перевірки»; податкове повідомлення рішення ДПІ в Овідіопольському районі від 26 березня 2015 року №0000502203 (форма «С») про сплату ТОВ «Густомаркет» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50840,50 грн. визнати протиправним та повністю скасувати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ в Овідіопольському районі за результатми проведення працівниками ГУ ДФС в Одеській області фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, яка проводилась у період з 03.03.2015 року по 12.03.2015 року, було прийняте податкове повідомлення рішення від 26.03.2015 року №0000502203 про сплату ТОВ «Густомаркет» штрафних санкцій у розмірі 50840,50 грн. Проте позивач вважає що дії податкового органу з проведення зазначеної фактичної перевірки є незаконними та такими, що порушують діюче податкове законодавство, а оскаржуване податкове повідомлення рішення ДПІ в Овідіопольському районі є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ГУДФС в Одеській області в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що згідно наказу від 25.02.2015 року №159 та направлень від 02.03.2015 року №105 та №106, керуючись п.80.2.4, п. 80.2, ст. 80 ПК України проведена фактична перевірка ТОВ «Густомаркет» за результатами якої складений акт від 13.03.2015 року №40/15-32-22-03-39249361. Даною перевіркою було встановлено не оприбуткування в касовій книзі 10168,10 грн. чим порушено п. 2.6, п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року. У звязку з чим ГУ ДФС вважає необґрунтованим посилання позивача щодо неправомірності прийняття податкового повідомлення рішення та незаконності проведеної перевірки, а тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача ДПІ в Овідіопольському районі в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника ГУ ДФС в Одеській області, зясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015 року (т. 1, а.с. 6) у період з 03.03.2015 року по 12.03.2015 року проведена фактична перевірка дотримання ТОВ «Густомаркет» норм законодавства з питання регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

За результатами перевірки господарської одиниці Супермаркет «Густо» розташованого за адресою: Одеська область, смт.Таїрове, с.Мізикевич, масив Радужний, ж/м Ульянівка, буд.15/2 прим. 358 був складений акт про результати фактичної перевірки від 12.03.2015р. №40/15-32-22-03-39249361 (т. 1, а.с. 10-13).

Актом встановлене порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України №637 від 15.12.2004р., яке полягає в тому, що 06.12.2014р. готівкові кошти були внесені в РРО ТОВ «Густомаркет» про що зроблений запис в книгах обліку розрахункових операцій згідно операції «Службове внесення» на загальну суму 10168 грн. 10 коп. без попереднього оприбуткування в касовій книзі.

На підставі вказаного акту ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області 26.03.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 форми «С» яким застосована штрафна санкція в розмірі 50840 грн. 50 коп.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015р. «Про проведення фактичної перевірки» то суд доходить наступних висновків.

За змістом п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки, наказ про призначення перевірки тощо.

Слід також звернути увагу на те, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п.81.2 ст.81 ПК України).

Судом встановлено, що за оскаржуваним наказом перевіряючи були допущені до перевірки, вчинений запис у книзі обліку перевірок (т.1 а.с.23), а перевірка фактично була проведена, тобто мета досягнута.

Таким чином позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права приймаючи до уваги, що наказ №159 від 25.02.2015р., будучи актом індивідуальної дії, на день розгляду даної справи у суді вичерпав свою дію, оскільки його реалізовано проведенням перевірки, ним же призначеної, а тому у задоволенні в цій частині позову слід відмовити.

Позовна вимога про визнання протиправними дії ГУ ДФС в Одеській області по проведенню фактичної перевірки позивача на підставі наказу №159 від 25.02.2015р. є похідною від вимоги скасувати наказ №159, а тому також не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015р. №0000502203, то суд доходить наступного висновку.

На підприємстві ведеться дві каси головна за адресою місцезнаходження, та друга за місцем знаходження відокремленого підрозділу «супермаркет №1» розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, масив Радужний, ж/м Ульянівка, буд.15/2 прим. 358

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами визначений Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320).

У пункті 1.2 Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні: відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п.3.10 Положення у касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Під час перевірки перевіряючим було надано головну касову книгу (друга касова книга ведеться ще в магазині «Густомаркет») в якій за 06 грудня 2014 року в колонці «Надходження коштів» відображено, що в цей день було отримано до каси 6400 грн. від ОСОБА_3 поворотня фінансова допомога; 32845,65 грн. від магазину ТОВ «Густомаркет» торговельний виторг; 6809,76 грн. від магазину ТОВ «Густомаркет» торговельний виторг, усього на суму 45855,41 грн. та в колонці «Видаток» відображено 34600 грн. як повернення фінансової допомоги ОСОБА_3, та залишок готівки на кінець дня в касі склав 11255,41 грн. (дані обставини підтверджуються фото фіксацією (т.1.а.с172-177) та поясненнями свідка ОСОБА_4, та надання цього документа перевіряючим не заперечується й директором ТОВ «Густомаркет».

Водночас з наданих на перевірку 11ти книг обліку розрахункових операцій вбачається, що 06.12.2014р. в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» було відображено службове внесення до касових апаратів готівки: РРО за №3000070170 -1780,63 грн. (Z звіт №3) (т.1 а.с.181), за №3000070207 -2816,29 грн. (Z звіт №2) (т.1 а.с.187), за №3000070197-1500 грн. (Z звіт №2) (т.1 а.с.193), за №3000070215-1500 грн.(Z звіт №2) (т.1 а.с.196), за №3000070220-2171,14 грн. (Z звіт №2) (т.1 а.с.199), за №3000070257-400 грн. (Z звіт №3) (т.1 а.с.202). на загальну суму 10168,10 грн.

Тоді як дана сума не відображена в касовій книзі як така, що видавалась з каси, з чого перевіряючими зроблено правильний висновок, що ці кошти внесені до касових апаратів без попереднього оприбуткування.

Саме ця сума враховувалась для застосування штрафу у 5-ти кратному розмірі що склало 50840 грн. 50 коп. визначені у оскаржуваному податковому повідомлені -рішенні.

Судом встановлено, що вказана сума 10168,10 грн. була внесена до касових апаратів як службове внесення (як розмінна монета) на початок роботи 6-ти касових апаратів, решта апаратів розпочали роботу 06.12.2014 року без службового внесення готівки, що вбачається з Z звітів, що містяться в Книгах обліку розрахункових операцій на 9-ть апаратів та оглянутих в судовому засіданні (ще два РРО жодної операції не провели).

Таким чином сума розмінної монети внесеної до касових апаратів магазина №1 «Густомаркет» в сумі 10168,10 грн. була внесена до реєстраторів розрахункових операцій без оприбуткування її до головної каси та без відповідного запису про її видачу з каси до магазину №1 (т.1 а.с.172), що є порушенням п.2.6 Постанови НБУ №637.

Суд критично ставиться до копій документів наданих до суду позивачем, а саме копії сторінки №15 журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів головної каси (т.1 а.с.81) в якій міститься в колонці «Видаток» сума 6400 грн. як видача розмінної монети на магазин №1 «Густомаркет» та видаткового касового ордеру №20 від 06.12.2014 року (т.1 а.с.86) на суму 6400грн. для підкріплення розмінної монети, так як вони перевіряючим під час перевірки не надавались, а надавались інші документи, про що суд зазначав раніше. Та враховуючи що ці документи та книги складаються самим підприємством, не підлягають реєстрації в контролюючому органі, та можуть переписуватися на розсуд працівника підприємства будь коли та як завгодно, то суд розцінює ці документа, як такі що складені вже після закінчення перевірки для отримання позитивного судового рішення.

Крім того, надана суду копія видаткового касового ордеру №20 від 06.12.2014р. за яким нібито кошти були передані до каси магазина №1, свідчить що даний документ не відповідає вимогам п.3.5 Постанови НБУ №637, а саме не заповнений словами рядок «Сума яка одержана особою», відсутня дата та підпис особи одержувача, а в рядку «Прізвище імя по батькові» відсутні дані особи яка отримала кошти (т.1 а.с.86).

Згідно п.3.5 Постанови НБУ №637 3.5 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Згідно п.3.6 Постанови НБУ №637 видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Суд вважає аргументи позивача, що готівкові кошти бралися під час робочого дня з однієї каси шляхом службової видачі та вносились до іншої як службове внесення, як виправдування різниці між сумою 6400 грн., які були внесені до головної каси як розмінна монета та сумою 10168,10 грн. які були внесені до касових апаратів в магазині та записані до КОРО, як спробу ухилитися від відповідальності за виявлені порушення.

Це спростовується, також тим, що як вбачаєтьсяз копій Z звітів касових апаратів №3000070160, №3000070183, №3000070170, №3000070201, то вони працювали без службового внесення розмінної монети та операції по видачі з вказаних РРО коштів відбувались з внесенням цих коштів знову до цієї ж каси з якої вони брались, і так до закриття робочого дня та обнуління каси, тобто з цих кас кошти в інші каси не передавались.

Решта кас які працювали, в той день, а саме №3000070257, №3000070207, №3000070197, №3000070215, №3000070220 здійснювали службову видачу тільки один раз наприкінці робочого дня перед закриттям каси та обнулінням, коли у всіх касах вже була розмінна монета, та вони не потребували у неї.

Крім того програмне забезпечення контрольно-касових апаратів Datecs FP-T88 на яких в той день здійснювались операції передбачає операцію по роздрукуванню чека службового внесення коштів (стор.39 Настанови щодо експлуатації) в якому міститься час та дата операції по службовому внесенню коштів до касового апарату або навпаки видачі (зразок т.3, а.с. 245)

Судом пропонувалось надати відповідачу вказані документи на підтвердження свого аргументу, проте вони також надані не були, хоча саме ці документи є підтвердженням для відповідальної особи яка отримала кошти під звіт в касі підприємства для внесення їх до касових апаратів (9-ти з 11-ти наявних) що вона не привласнила їх.

Та як вбачається з видаткового касового ордеру №2 від 06.12.2014р. облікованого в касовій книзі магазину №1 (т.2 а.с.14) в ньому, так само на порушення вимог Постанови НБУ відсутні дані особи яка отримала кошти з каси (ПІБ), відсутня сума словами, дата та підпис одержувача, та крім того відсутній й підпис та ПІБ касира який видав їх.

Все ці факти суд розцінює, як намагання позивача шляхом подачі до суду документів складених заднім числом уникнути відповідальності, а тому суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права щодо вимог про скасування наказу №159 від 25.02.2015р., позивачем не спростовується порушення податкового законодавства на підставі якого до позивача було застосовано штрафу санкцію, а також, те що позивач шляхом подачі до суду документів складених заднім числом намагається уникнути відповідальності та застосованих до нього штрафних санкцій, суд доходить висновку що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Густомаркет» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 07 липня 2015 року.

Суддя Е.А.Іванов

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Густомаркет» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій відмовити.

07 липня 2015 року.