Постанова № 46475904, 09.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р. Справа № 804/7654/15 ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 при секретаріОСОБА_3 за участю: представника позивача представника відповідача представника третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дочірнє підприємство "Таксі-Сервіс" Товариства з додатковою відповідальністю "Автопромінь" про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, оформлене листом № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року щодо розірвання договору № 229 від 20.02.2014 року про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньо обласні маршрути), укладеного між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією та ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь»;

- зобовязати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію та ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» забезпечити транспортні засоби, що здійснюють перевозку пасажирів по маршруту «м. Дніпропетровськ м. Дніпродзержинськ» паспортом даного маршруту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпропетровська обласна державна адміністрація під час направлення листа № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року щодо розірвання договору № 229 від 20.02.2014 року порушила умови п.п.6.5.2 ст. 6 договору № 229 від 20.02.2014 року, а саме: відсутні письмові докази порушення ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» умов договору перевезення (акти порушення підписані обома сторонами тощо). Позивач вважає, що перед розірванням договору в односторонньому порядку Дніпропетровська обласна державна адміністрація повинна була направити ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» лист-претензію із встановленим терміном для усунення виявлених порушень. Також позивач зазначає про те, що ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» після отримання листа № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року щодо розірвання договору № 229 від 20.02.2014 року усунуло всі недоліки, а саме: встановлено системи GPS та направлено на узгодження паспорти автобусних маршрутів. Позивач вказує на те, що рішення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про розірвання договору перевезення порушує його права, свободи та інтереси, оскільки позивач є водієм у ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь»; розірвання вказаного договору може позбавити його роботи; не затвердження паспорту автобусного маршруту «м. Дніпропетровськ м. Дніпродзержинськ» робить не можливим здійснення ним як водіям перевезення пасажирів.

Ухвалою суду від 18.06.2015 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі в частині заявлених позовних вимог до ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь», а саме: зобовязати ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» забезпечити транспортні засоби, що здійснюють перевозку пасажирів по маршруту «м. Дніпропетровськ м. Дніпродзержинськ» паспортом даного маршруту.

Ухвалою суду від 23.06.2015 року відкрито провадження у справі в частині всіх інших заявлених позовних вимог та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь».

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, вказуючи на те, що договір розірвано через невиконання ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» умов договору стосовно встановлення системи GPS. Дане порушення підтверджується доповідною запискою ДП «Адміністративно-господарське підприємство» від 22.04.2014 року № 91-01/14. Також відповідач наголосив на тому, що у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції відповідно саме позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, просила задовольнити позов, оскільки Дніпропетровська обласна державна адміністрація під час направлення листа № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року щодо розірвання договору № 229 від 20.02.2014 року порушила умови п.п.6.5.2 ст. 6 договору № 229 від 20.02.2014 року, а саме: відсутні письмові докази порушення ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» умов договору перевезення (акти порушення підписані обома сторонами тощо). Перед розірванням договору в односторонньому порядку Дніпропетровська обласна державна адміністрація повинна була направити ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» лист-претензію із встановленим терміном для усунення виявлених порушень. ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» після отримання листа № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року щодо розірвання договору № 229 від 20.02.2014 року усунуло всі недоліки, а саме: встановлено системи GPS та направлено на узгодження паспорти автобусних маршрутів. Також ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» повідомило суд про те, що станом на день розгляду справи продовжує виконувати перевезення пасажирів за маршрутом «м. Дніпропетровськ м. Дніпродзержинськ», а тому його права та законні інтереси не є порушеними оскаржуваним рішенням та бездіяльністю ОСОБА_1 обласної державної адміністрації. ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» раніше зверталося з аналогічним позовом до суду, однак провадження у адміністративній справі було закрито через відмову позивача від позову.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

Судом встановлено, що між ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь» та ОСОБА_1 обласною державною адміністрацію укладено договір № 229 від 20.02.2014 року про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньо обласні маршрути), у відповідності до умов якого ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь» є перевізником на автобусних маршрутах загального користування.

Рішенням ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, оформлене листом № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року розірвано договір № 229 від 20.02.2014 року

Таким чином, предметом позову є правомірність розірвання договору про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньо обласні маршрути), укладений між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією та ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь».

Згідно п.4 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

Адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди (п.14 ч.1 ст.3 КАС України).

У відповідності до інформаційного листа Верховного Суду України від 26 грудня 2005 року № 3.2.-2005 адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обовязки сторін, що випливають із владних управлінських функцій субєкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Якщо ж субєкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм Цивільного кодексу України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обовязків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обовязковими для адміністративного договору, а кожний субєкт такого договору виступає як рівний один до одного.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові постанови від 29.05.2007 року, договір, укладений суб'єктом владних повноважень на реалізацію своєї компетенції у сфері управління, проте на підставі вільного волевиявлення, на засадах рівності сторін, відповідно до норм цивільного законодавства, є цивільним, а не адміністративним, оскільки за змістом цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування.

Таким чином, неодмінною стороною адміністративного договору відповідно до законодавства повинен бути субєкт владних повноважень, який діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. У разі ж укладання цивільної угоди між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, для задоволення власних потреб субєкта владних повноважень, то договірні відносини між сторонами ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться угоди, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

Укладаючи договір про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньо обласні маршрути) відповідач діяв як субєкт владних повноважень та реалізував владні управлінські функції щодо здійснення державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту, спрямованого на створення умов безпечного, якісного та ефективного перевезення пасажирів.

За вказаних обставин договір про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, який укладено між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією та ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь» є адміністративним.

Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 05.03.2014 року у справі № К/800/4857/14 та від 10.02.2015 року у справі № К/800/46412/14 (номер у ЄРСР 42990532), вказуючи на те, що договір про організацію перевезення пасажирів є саме адміністративним договором.

Таким чином, справа з урахуванням вимог статей 18 ат 19 КАС України підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви предметом позову є визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії, а саме: рішення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, оформлене листом № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року щодо розірвання договору № 229 від 20.02.2014 року.

За змістом статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Так, відповідно до частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС України, також убачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь»), в тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним рішенням не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки зазначене рішення відповідача не стосуються його безпосередньо.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд України у постановах від 24.02.2015 року по справі № 21-34а15 та від 24.06.2014 року по справі № 21-231а14.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-94ц13 якщо за результатами розгляду справи факту порушення прав, свобод та інтересів позивача не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Оскільки оскаржуване рішення відповідача про розірвання договору не стосується прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача безпосередньо, то суд відмовляє у задоволенні заявленої позовної вимоги - визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, оформлене листом № 18-2120/0/2-4 від 24.04.2014 року щодо розірвання договору № 229 від 20.02.2014 року про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньо обласні маршрути), укладеного між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією та ДП «Таксі-Сервіс» ВАТ «Автопромінь».

Щодо другої позовної вимоги - зобовязати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію забезпечити транспортні засоби, що здійснюють перевозку пасажирів по маршруту «м. Дніпропетровськ м. Дніпродзержинськ» паспортом даного маршруту, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.3.4 та 3.5 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, який затверджено наказом Міністерства транспорту та звязку України від 07.10.2010 року № 278, паспорти маршрутів регулярних перевезень підлягають затвердженню Державтоінспекцією та організатором перевезення.

Згідно п.1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, який затверджено наказом Міністерства транспорту та звязку України від 07.10.2010 року № 278, автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень предявляються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (п.1.4 вказаного вище порядку).

Судом встановлено, що відповідач листом від 23.05.2015 року № 18-2601/0/2-14 повідомив ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь» про те, що паспорт маршруту «м. Дніпропетровськ м. Дніпродзержинськ» не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому не підлягає погодженню.

Таким чином, саме діями відповідача права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача не порушено, оскільки саме автомобільний перевізник, а не організатор перевезення, повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-94ц13 якщо за результатами розгляду справи факту порушення прав, свобод та інтересів позивача не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного суд не знаходить правових підстав для задоволення даної позовної вимоги.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 липня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.07.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_8