Постанова № 46475803, 26.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 р. Справа № 804/5168/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2015 року публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень до позову від 26.06.2015 р., просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 11.06.2015 р. про сплату основного платежу в розмірі 12 580,72 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 6 290,36 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 02 грудня 2014 року по 12 лютого 2015 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 02/15/24432974 від 17.02.2015 р., в якому встановлено порушення позивачем:

п. б) пп. 206.2.4 п. 206.2 статті 206 Податкового кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010 р. (зі змінами, чинними на момент митного оформлення);

пп. 6.1 та пп. 6.4 Правил визначення країн походження товарів, затверджених Угодою глав урядів країн СНД від 20.11.2009 р.;

п.190.1 ст. 190 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_2 від 05.03.2015 р. про сплату основного платежу в розмірі 56 952,91 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 28 476,46 грн. (додаток № 2) та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_3 від 05.03.2015 р. про сплату основного платежу в розмірі 23 971,30 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 11 985,65 грн.

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог митного законодавства України базуються на тому, що при оформленнях МД № 110050001/2013/002606 від 01.03.2013 р. і МД № 110050001/2013/003036 від 11.03.2013 р. підтвердження країни походження здійснювалось одним і тим же сертифікатом форми СТ1 № КZ UА2 10 03275 від 27.11.2012 р., чим при оформленні МД № 110050001/2013/003036 від 11.03.2013 р. преференція на суму ввізного мита надана неправомірно.

На товари, що ввозилися за МД № 110050005/2012/004094 від 25.05.2012 р. на вісім місяців (з 25.05.2012 р. по 30.12.2012 р.), нарахування податку було здійснене лише за сім місяців.

Позивач вважає вищезазначені висновки відповідача безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства оскільки ввезення вантажу на умовах тимчасового перебування підтверджено МД №110050005/2012/004094 від 25.05.2012 р., а вивезення вантажу підтверджено МД № 110050004/2012/103758 від 26.09.2012 р.

Згідно з п.5.3 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби № 307 від 09.07.1997 року графи А, С, D/J, E/J, G, H, I, F ВМД заповнюються посадовими особами митних органів.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Помилки виявлені під час перевірки це помилки в ВМД, які були допущені посадовими особами митного органу.

Що стосується правопорушення, встановленого при перевірці правильності застосування режиму вільної торгівлі при ввезенні товарів з країн СНД, то з цього приводу позивачем зазначено, що сертифікат про походження товару форми СТ1 № КZ UА2 10 03275 від 27.11.2012 р. було видано на одну партію товару, яка надійшла у одному вагоні та була розміщення на ТЛС, про що свідчить МД №110050001/2012/110672 від 20.12.2012 р.

Після вищезазначена партія товару, по мірі надходження документів Держстандарту на спецодяг, була задекларована двома митними деклараціями, а саме МД № 110050001/2013/002606 від 01.03.2013 р. в митному режимі імпорту без надання преференції на суму ввізного мита, та МД № 110050001/2013/003036 від 11.03.2013 р. з наданням преференції на суму ввізного мита.

Право на преференцію за сертифікатом про походження товару форми СТ1 № КZ UА2 10 03275 від 27.11.2012 р. було використано один раз.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні та додатково пояснив, що 25.05.2012 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» оформлено в режимі тимчасового ввезення 12 товарів за МД №110050005/2012/004094 від 25.05.2012 з умовним частковим звільненням від оподаткування відповідно до пункту б) підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 ПК України (зі змінами чинними на момент митного оформлення). Згідно інформації зазначеної в графі D/J МД товари ввозились на митну територію України терміном на 8 місяців (з 25.05.2012 по 30.12.2012).

Відповідно до наявної інформації в графі 47 МД нарахування податку було зроблено за 7 місяців (тобто 3 % суми податку за кожний повний або неповний місяць) та склало 21 % від суми ПДВ, який підлягав би сплаті в разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до абзацу 2 підпункту б) пункту 206.2.4. статті 206 ПК України (зі змінами, чинними на момент митного оформлення) часткове умовне звільнення застосовується в разі тимчасового ввезення товарів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог статті 4 додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом «а» цього підпункту), на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт.

За кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування зазначених товарів на митній території України сплачується 3 відсотки суми податку, який би підлягав сплаті в разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту. Сплачені суми включаються до складу сум податку, що відносяться до податкового кредиту періоду, в якому було сплачено податок.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 Митного кодексу України - сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозились на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягає.

Відповідно до заяви підприємства позивача від 14.05.2012 №231-07/126 самим скаржником заявлено строк тимчасового ввезення до 30.12.2012, який складає неповні 8 календарних місяців.

Отже, у графі D/J МД від 25.05.2012 №110050005/2012/4094 посадовою особою митниці зазначалася кінцева дата зворотного вивезення товарів заявлена декларантом, до настання якої товари мають бути вивезені за межі митної території України, а саме - 8 місяців з моменту ввезення цих товарів.

Враховуючи строк тимчасового ввезення до 30.12.2012, вказаний у заяві підприємства від 14.05.2012 р. №231-07/126, який складає неповні 8 календарних місяців та положення чинного на дату митного оформлення законодавства України, правомірно встановлені перевіркою порушення в частині заниження суми ПДВ на дату митного оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення за МД від 25.05.2012 № 110050005/2012/4094 на суму 12 580,72 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що позивач - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради №4052169.

Місцезнаходженням позивача є: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1.

Код за ЄДРПОУ позивача 24432974.

На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.11.2014 р. №49 була проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України з питань митної справи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

За наслідками перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки дотримання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем законодавства України, а саме:

п. б) пп. 206.2.4 п. 206.2 статті 206 Податкового кодексу України № 2756- VI від 02.12.2010 р.;

пп. 6.1 та 6.4 Правил визначення країн походження товарів, затверджених Угодою глав урядів країн СНД від 20.11.2009.;

п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ.

Під час перевірки платником податків не були надані додаткові документи (інформація), які б свідчили на користь платника податків.

В результаті цього встановлено податкове зобов'язання на суму ввізного мита в розмірі 56 952,91 грн., та відповідно встановлено зменшення податкового зобов'язання на суму податку на додану вартість в розмірі 23 971,30 грн.

За результатами даної перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №0000072206 від 05.03.2015 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (за кодом 020) у розмірі 85 429,37 грн. та №0000082206 від 05.03.2015 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - ПДВ із ввезених на територію України товарів (за кодом 028) у розмірі 35 956,95 грн.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 13.05.2015 р. №10065/6/99-99-10-01-06-25, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0000072206 від 05.03.2015 про донарахування мита у розмірі 85 429,37 грн., сума визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0000082206 від 05.03.2015 грошового зобов'язання з ПДВ підлягає зменшенню на суму нараховану за МД від 05.03.2015 №110050001/2013/003036.

11 червня 2015 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000272206 від 11.06.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 12 580,72 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6 290,36 грн.

Судом також встановлено, що 25.05.2012 р. позивачем було оформлено в режимі тимчасового ввезення 12 товарів за МД №110050005/2012/004094 від 25.05.2012 р. з умовним частковим звільненням від оподаткування відповідно до пункту б) підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 ПК України (зі змінами чинними на момент митного оформлення). Згідно інформації зазначеної в графі D/J МД товари ввозились на митну територію України терміном на 8 місяців (з 25.05.2012 по 30.12.2012).

Відповідно до наявної інформації в графі 47 МД нарахування податку було зроблено за 7 місяців (тобто 3 % суми податку за кожний повний або неповний місяць) та склало 21 % від суми ПДВ, який підлягав би сплаті в разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту.

Завершення режиму тимчасового ввезення товарів, ввезених за МД від 25.05.2012 № 110050005/2012/004094, було здійснено шляхом розміщення товарів в режим реекспорту за МД від 26.09.2012 р. № 11005004/2012/103758, як це передбачено нормами статті 112 МК України № 4495-УІ, який діяв на момент вивезення.

Відповідно до абзацу 2 пп б) п. 206.2.4. ст. 206 ПК України (зі змінами, чинними на момент митного оформлення) часткове умовне звільнення застосовується в разі тимчасового ввезення товарів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог статті 4 додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом «а» цього підпункту), на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 МК України у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Згідно ч. 6 ст. 106 МК України сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Відповідно до ст. 205 МК України переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення передбачало, зокрема, надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться, зобов'язання про їх зворотне вивезення у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення, але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 розділу VI Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердженого наказом Державної митної служби України від 28.03.2000 №173, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2000 за №250/4471 (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що строк тимчасового ввезення товарів установлюється митним органом у кожному конкретному випадку під час прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення з урахуванням пропозиції відповідної особи.

Форма заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів, та правила її заповнення були встановлені чинним на дату митного оформлення наказом Державної митної служби України від 09.08.2005 №735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.08.2005 за №934/11214.

Як вбачається із заяви ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 14.05.2012 №231-07/126 підприємством самостійно заявлено строк тимчасового ввезення до 30.12.2012 р., який складає неповні 8 календарних місяців.

Кінцева дата строку тимчасового ввезення товарів зазначається посадовою особою митного органу, яка здійснює митне оформлення товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, у документі, за яким здійснюється митне оформлення товарів (ВМД, книжка (карнет) А.Т.А. тощо), в порядку, встановленому законодавством.

На момент здійснення митного оформлення МД від 25.05.2012 №110050005/2012/004094 були чинними роз'яснення, надані на адресу митниць листом Державної митної служби України від 13.03.2009 р. №11/1-10.10/2208-ЕП, відповідно до яких, при розміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення посадовою особою митниці в полі «Строк доставки (дата)» графи D/J «Відмітки митного органу відправлення/призначення» ВМД зазначалася кінцева дата зворотного вивезення товарів.

Отже, у графі D/J МД від 25.05.2012 р. №110050005/2012/4094 посадовою особою митниці зазначалася кінцева дата зворотного вивезення товарів заявлена декларантом, до настання якої товари мають бути вивезені за межі митної території України, а саме 8 місяців з моменту ввезення цих товарів.

Враховуючи строк тимчасового ввезення до 30.12.2012 р., вказаний у заяві позивача від 14.05.2012 р. №231-07/126, який складає неповні 8 календарних місяців, та положення чинного на дату митного оформлення законодавства України, перевіркою правомірно встановлені порушення в частині заниження суми ПДВ на дату митного оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення за МД від 25.05.2012 р. № 110050005/2012/4094 на суму 12 580,72 грн.

За таких обставин суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову, суд також вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1 584,23 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" решту суми судового збору на користь Державного бюджету України у розмірі 1 584,23 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 01 липня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 01 липня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1