Постанова № 46475781, 05.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 р. Справа № 804/12911/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потолової Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» до ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ариста КР» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання дій ОСОБА_1 південної ОДПІ протиправними стосовно коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників податкової звітності ТОВ «Ариста КР» за квітень 2014р., яке відбулося на підставі акту перевірки від 10.07.2014р. №676/22.12/33179163.

- зобовязання ОСОБА_1 південної ОДПІ відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» раніше задекларовані показники ТОВ «Ариста КР», а саме збільшити суму податкового кредиту ТОВ «Ариста КР» по постачальнику ТОВ «Агенція Простір» на суму ПДВ за квітень 2014р. у розмірі 66390грн.00 коп., збільшити суму податкових зобовязань ТОВ «Ариста КР» по покупцям у розмірі 66390грн.00 коп., в т.ч.: ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» за квітень 2014р. на суму ПДВ 9290грн.00коп., ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за квітень 2014р. на суму ПДВ 57100грн.00коп.

Представниками позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі. У судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 125). Надав клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.123).

До матеріалів справи долучені додаткові пояснення відповідача, які за своїм змістом є запереченнями проти позову (а.с.121-123).

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Також, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ариста КР» зареєстровано 15.10.2004р. згідно рішення виконкому ОСОБА_1 міської ради, взято на податковий облік за №6390 від 29.10.2004р., відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.02.2012р. №200024760, виданого Південною МДПІ у м.Кривому Розі, індивідуальний податковий номер 331791604810, зареєстрований платником ПДВ з 01.11.2004р.

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу №649 від 03.07.2014р. та направлення №591 від 03.07.2014р. виданих ОСОБА_1 південною ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ариста КР» (код ЄДРПОУ 33179163) з питань достовірності формування податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Агенція Простір» (код ЄДРПОУ 33159985) за квітень 2014р. та достовірності сформованого податкового зобовязання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «Агенція Простір».

Перевірка проводилась з 03.07.2014р. по 09.07.2014р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №676/22.12/33179163 від 10.07.2014р.(далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлені порушення:

-ст.22, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3,п.198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI(зі змінами та доповненнями), ТОВ «Ариста КР» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014р. суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агенція Простір» (код ЄДРПОУ 33159985) у розмірі 66 390грн.00 коп. та безпідставно віднесено до складу податкових зобовязань суму ПДВ у звязку з реалізацією товарів (робіт, послуг) ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307) у розмірі 9 290грн.00коп. та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) 57 100грн.00коп.

Не погодившись з висновками Акту позивачем до ОСОБА_1 Південної ОДПІ направлено заперечення від 25.07.2014р. за вих. №157, з проханням скасувати висновки акту №676/22.12/33179163 від 10.07.2014р.

За результатами розгляду заперечень листом від 01.08.2014р. №15983/10/22.12 висновки акту залишено без змін.

Не погоджуючись з такими діями та висновками податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним адміністративним позовом.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що податковим органом порушено норми ст.ст. 54, 58, 86 Податкового кодексу України, а саме: за наслідками перевірки не винесено податкове повідомлення-рішення. Такі дії, позивач вважає, протиправними, оскільки вони фактично позбавляють його можливості для оскарження такого акту або визнання його незаконним.

Також, позивач зазначає, що податковим органом незаконно проведено коригування показників податкової звітності ТОВ «Ариста КР» в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» без винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки це не передбачено законодавством.

Позивач не погоджується з висновками акту, щодо порушення ним п.198.1, п.198.2, п.198.3,п.198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та зазначає, що право на нарахування податкового кредиту ТОВ «Ариста КР» підтверджується: податковими накладними, виписаними платником податку-продавцем ТОВ «Агенція Простір» та оформленими з урахуванням вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України та відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014р. №10; фактом отримання послуг з подальшим їх використанням в господарській діяльності ТОВ «Ариста КР», а саме - реалізації на адресу покупців/замовників ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Позивач вказує, що до перевірки були надані всі первинні документи (накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні), які підтверджують факт придбання послуг у ТОВ «Агенція Простір» та їх використання в господарській діяльності ТОВ «Ариста КР».

Також, позивач не погоджується з висновками податкового органу, щодо порушення підприємством ст.22, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188Податкового кодексу України та зазначає, що при здійсненні операцій з реалізації придбаних у ТОВ «Агенція Простір» послуг на адресу ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у ТОВ «Ариста КР» існував обєкт оподаткування, виникли податкові зобовязання з ПДВ, база оподаткування визначена виходячи з договірної вартості товарів не нижче звичайних цін, були виписані податкові накладні, які відображені в реєстрі видаткових податкових накладних та в декларації з податку на додану вартість у відповідному звітному періоді, рентабельність здійснених операцій є позитивною, тому, на думку позивача, проведені господарські операції є цілком прозорими, мають реальний цикл проходження товару, ідентифіковано особи, які безпосередньо отримували та передавали комплектуючі, у повному обсязі підтверджені необхідними документами.

Стосовно не надання ТОВ «Ариста КР» документів щодо проходження через контрольно-пропускні пункти ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» транспортних засобів, якими надавалися послуги, позивач зазначає, що послуги надавались саме Виконавцем (ТОВ «Агенція Простір»). А отже саме у ТОВ «Агенція Простір» можуть виникати певні права та обовязки стосовно наявності у разі необхідності документів дозвільного характеру на контрольно-пропускних пунктах ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Крім того, позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо виявлених порушень зроблені на підставі акту перевірки підприємства-постачальника №607/04-62-22-3/33159985 від 28.04.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція Простір» (код ЄДРПОУ 33159985) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень-квітень 2014р.»

Позивач вказує, що у вищезазначеному акті без перевірки жодного договору, жодного первинного документу чи податкової накладної з постачальниками та покупцями, перевіряючими зроблено висновок щодо відсутності факту здійснення фінансово-господарських відносин у зазначених підприємств, у звязку з чим, даний акт не може бути доказом порушення податкового законодавства ТОВ «Ариста КР».

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивач вважає, порушення, відображені в акті перевірки, необґрунтованими, безпідставними та такими, що протирічать діючому законодавству.

З наявних у матеріалах справи письмових пояснень (а.с.121-123) вбачається, що проти позову відповідач заперечує. Свою позицію обґрунтовує тим, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Ариста КР» є «транзитером» придбаних робіт (послуг) для контрагентів-покупців ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат».

Відповідач вказує, що при дослідженні контрагента-постачальника по ланцюгу згідно акту по ТОВ «Агенція Простір» встановлено непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки; встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Агенція Простір» по ланцюгу постачання.

Також, відповідач зазначає, що оскільки підприємствами-покупцями товарів (робіт, послуг) ТОВ «Ариста КР» є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» то для функціонального доступу та надходження автотранспорту на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» мають бути оформлені відповідні перепустки та дозволи на вїзд/виїзд автотранспорту та ввезення/вивезення продукції. Вїзд та виїзд автотранспорту здійснюється лише у встановлених місцях через контрольно-пропускні пункти.

Щодо посилання ТОВ «Ариста КР» на наявність дозвільних документів на проходження техніки через контрольно-пропускні пункти ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» саме у Виконавця ТОВ «Агенція Простір». Крім того, згідно укладених між ТОВ «Ариста КР» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» договорів, виконавцем робіт є саме ТОВ «Ариста КР».

ТОВ «Ариста КР» до перевірки не надано документів щодо проходження через контрольно-пропускні пункти ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» та ПАТ «Євраз ОСОБА_2» автотранспорту, яким відбувалася доставка товару.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до наказу ДПА України від 27.05.2008р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» із змінами та доповненнями внесеними від 14.04.2011р. №213 «…Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок…», тому результати перевірки згідно акту ТОВ «Ариста КР» від 10.07.2014р. №676/22.12/33179163 з питань дотримання формування податкових зобовязань і податкового кредиту з ПДВ за березень 2014р., відображено в автоматизованій системі «Аудит».

З набранням чинності наказу від 31.10.2012р. №948 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведені та реалізації матеріалів перевірок платників податків» результати перевірок вносяться до інформації до АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» після впровадження), інших інформаційних баз даних.

Аналогічна норма міститься і в Наказі ДФС України від 31.07.2014р. №22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», яким припинено дію Наказу №948.

При цьому у відповідних базах даних містяться лише відображення висновків відповідних актів перевірок, які є носієм інформації та фіксують виявлені в ході перевірки порушення.

Також, відповідач зазначає, що акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідач вважає, що з норм КАС України вбачається, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу, як вказує відповідач, висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки (у тому числі акт перевірки, на підставі якого у подальшому було порушено кримінальну справу), не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обовязки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням ст.17 КАС України, на їх оскарження в судовому порядку.

Відповідач вважає, що в даному випадку позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав і яких саме прав, визначених чинним законодавством і в чому саме полягає спір, який переданий на вирішення адміністративного суду.

Крім того, відповідач зазначає, що автоматизовані системи органів ДПС є виключно інформаційними базами даних, які містять у собі відомості щодо результатів проведених перевірок і ніяким чином не породжують для платника будь-яких правових наслідків, а тим більше не тягнуть за собою зміни в майбутньому стані платника.

Отже, як пояснює відповідач, податкові органи здійснюють дії по наповненню інформаційних баз відповідно вимог чинного законодавства і утримання від вчинення таких дій є порушенням вимог закону, оскільки є факт складання акту перевірки, який містить певну інформацію про наслідки такої перевірки платника податків.

Таким чином, відповідач вказує, що внаслідок проведеної перевірки сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету не змінилася, а отже, коригування показників суми податку не відбувається, так само, як і не виникає внаслідок цього податкових зобовязань, і жодних змін до облікової картки платника не вноситься.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями).

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі Кодексу), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не повязаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до положень ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для коригування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.

При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, з наведених нормативних норм вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Як було встановлено судом, за результатами проведеної перевірки позивача ОСОБА_1 південною ОДПІ встановлено, зокрема, безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за квітень 2014р. по взаємовідносинам з ТОВ «Агенція Простір» у розмірі 66 390грн.00коп. та безпідставно віднесено до складу податкових зобовязань суму ПДВ у звязку з реалізацією товарів (робіт, послуг) ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат» у розмірі 9 290грн.00коп. та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у розмірі 57 100грн.00коп.

Посилання податкового органу на інформацію, наявну у податкового органу та на акти перевірок контрагентів позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті від 10.07.2014р. № 676/22.12/33179163, складеного за результатами перевірки ТОВ Ариста КР, оскільки вони не спростовують дійсність укладених ТОВ Ариста КР з контрагентами правочинів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Згідно п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Виходячи з наведених правових норм, суд дійшов висновку, що використання лише інформації, наявної у податковому органі, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку, та, відповідно, формування відповідачем висновків про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач в електронній базі даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відобразив показники за даними податкового органу на підставі акту перевірки від 10.07.2014р. № 676/22.12/33179163, а саме: виключив з сум податкового кредиту з податку на додану вартість суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ Ариста КР включило до податкових декларацій з податку на додану вартість по господарським операціям за квітень 2014р. з ТОВ «Агенція Простір», ПАТ «ОСОБА_1 залізорудний комбінат», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Така самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення (і, відповідно, узгодження податкових зобов'язань) та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій тощо.

В матеріалах справи міститься витяг з електронної бази даних АІС Податковий блок та електронної бази даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо ТОВ Ариста КР, з якого вбачається коригування показників податкової звітності, задекларованих позивачем. (а.с.124)

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено коригування показників податкової звітності, задекларованих позивачем, на підставі акту перевірки №676/22.12/33179163, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відомості в інформаційних базах податкового органу повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формуючи його податкові зобовязання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобовязань, які задекларував платник податків.

Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014р. по справі № К/800/6215/14, від 07.03.2014р. № К/800/11167/14, від 28.04.2014р. № К/800/61191/13, від 07.03.2014р. № К/800/11167/14, від 24.04.2014р. № К/800/32286/13.

Таким чином, суд також вважає за необхідне зобовязати відповідача відновити в інформаційній базі даних АІС Податковий Блок показники податкової звітності ТОВ Ариста КР, зазначені останнім в податкових деклараціях за спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності дій щодо коригування показників податкової звітності ТОВ Ариста КР на підставі акту перевірки від 10.07.2014р. №676/22.12/33179163, в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи. ОСОБА_2 не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених відповідачем норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ Ариста КР права на формування податкового кредиту. Реальність господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Поряд з цим, не знайшло підтвердження в ході розгляду справи твердження представника відповідача про те, що позивачем не доведено порушення його прав та в чому полягає спір, переданий на вирішення суду.

Позивачем надано до матеріалів справи претензію від ПАТ ОСОБА_1 залізорудний комбінат стосовно питань дотримання вимог декларування податку на додану вартість (а.с.132), якою повідомлено ТОВ Ариста КР про можливість припинення господарських відносин з підприємством у разі перекладання позивачем обовязків зі сплати податків, оскарження дій органів Міністерства доходів і зборів України на ПАТ ОСОБА_1 залізорудний комбінат.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути пропорційно задоволених вимог з Державного бюджету України позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» судові витрати в розмірі 73,08 грн., сплачені платіжним дорученням №307 від 04.08.2014р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» до ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_1 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області стосовно коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» за квітень 2014 року, яке відбулося на підставі акту перевірки від 10.07.2014р. №676/22.12/33179163.

Зобовязати ОСОБА_1 південну обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» від 10.07.2014р. №676/22.12/33179163.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» судові витрати у розмірі 73грн. 08коп. (сімдесят три грн. 08коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_3