Ухвала суду № 46474120, 06.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"06" липня 2015 р. Справа № 910/579/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd"

про перегляд за нововиявленими обставинами

постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013

у справі №910/579/13 (головуючий суддя Іоннікова І.А., cудді: Гончаров С.А., Коротун О.М.)

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал",

до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державне підприємство завод "Арсенал",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd",

про стягнення 2174516,69 грн,

за участю представників:

від заявника (третьої особи 2): Балтуцька О.М. - представник (довіреність №59 від 04.06.2015),

від позивача: Кутіщева О.А. - представник (довіреність №04-9/04 від 10.01.2015),

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи 1: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" (надалі - КП СПБ «Арсенал», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" (надалі - Корпорація «НВО «Арсенал», відповідач) про стягнення 2 174 516,69 грн, зумовлених неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором №И/90-322-08 від 23.09.2008 на відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого за договором №10 простого товариства (спільної діяльності) від 18.12.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство завод "Арсенал" (надалі - ДП завод «Арсенал») та Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd" (надалі - ТОВ «Скайнет Ltd»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі №910/579/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" заборгованість у розмірі 850 413,11 грн та судовий збір у розмірі 17 008,26 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі №910/579/13 вищевказане рішення було змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" заборгованість у розмірі 792 025,43 грн та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 15840,50 грн. В іншій частині в позові відмовити». Стягнуто з Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на користь Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" судовий збір у розмірі 583,88 грн».

22.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі №910/579/13, яку обґрунтовано наявністю істотних обставин, які не були відомі заявнику на час розгляду справи. Так, заявник послався на рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 у справі №910/23812/14, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015, яким було визнано недійсними укладені між Казенним підприємством спеціального приладобудування "Арсенал" та Договором №10 Простого товариства (спільної діяльності) між ДП «Арсенал», Корпорації "НВО "Арсенал", ТОВ «Скайнет Ltd» Додаткову угоду №6 від 18.04.2011, Додаткову угоду №7 від 11.07.2011, Додаткову угоду №8 від 08.10.2012 до Договору №И/90-322-08 від 23.09.2008 на відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого за договором №10 Простого товариства (спільної діяльності) від 18.12.2007, стягнення заборгованості за яким є предметом спору в цій справі.

22.06.2015 до загального відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла справа №910/579/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 заяву ТОВ «Скайнет Ltd» про перегляд справи за нововиявленими обставинами прийнято до провадження та призначено розгляд заяви в судове засідання на 06.07.2015.

03.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від КП СПБ «Арсенал» надійшов відзив на заяву про перегляд справи №910/579/13 за нововиявленими обставинами.

06.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від КП СПБ «Арсенал» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/579/13 до вирішення пов'язаної з нею справи №910/23812/14, що розглядається Вищим господарським судом України.

Поставивши на обговорення заявлене позивачем клопотання, вислухавши з цього приводу думку представника заявника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судовою колегією з'ясовано, що 22.04.2015 Київським апеляційним господарським судом за результатами розгляду справи №910/23812/14 було прийнято постанову, з якою КП СПБ «Арсенал» не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену вище постанову скасувати.

Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 30.06.2015 у справі №910/23812/14 касаційну скаргу КП СПБ «Арсенал» повернуто без розгляду, колегія суддів, порадившись, ухвалила відмовити позивачеві у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

06.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Скайнет Ltd» надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Тор».

Обговорюючи дане клопотання, колегія суддів ухвалила відкласти його розгляд до з'ясування судом питання наявності у даній справі нововиявлених обставин та, відповідно, підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні представник третьої особи 2 підтримав доводи, викладені у поданій ним заяві, просив заяву задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі №910/579/13 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів заяви заперечив, вважає постанову законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні вищезазначеної заяви.

Відповідач та третя особа 1 своїх уповноважених представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Вислухавши думку представників позивача та заявника щодо можливості розгляду заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами у відсутність представників відповідача та третьої особи 1, колегія суддів, порадившись, вважає за можливе здійснити розгляд заяви без їх участі, за наявними у справі матеріалами.

06.07.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

18.12.2007 між Державним підприємством завод "Арсенал", Корпорацією "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd" було укладено договір простого товариства (спільної діяльності) №10 (надалі - договір простого товариства), відповідно до пункту 1.1. якого учасники за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить учасникам на відповідних правах, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення спільних цілей у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації озброєння, військової техніки, військової зброї, а також здійснення господарської діяльності в інших напрямах та видах, не заборонених законодавством України.

23.09.2008 між Державним підприємством завод "Арсенал" (в тексті договору - сторона 1) та договором простого товариства (спільної діяльності) №10 від 18.12.2007 (в тексті договору - сторона 2) було укладено договір №И/90-322-08 від 23.09.2008 на відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого за договором №10 простого товариства (спільної діяльності) від 18.12.2007.

Пунктом 3.1. Договору №И/90-322-08 визначено, що сторона 2 зобов'язується сплачувати стороні 1 грошові кошти як відшкодування за витрати по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, згідно умов договору, до кінця календарного місяця за який здійснюється відшкодування витрат, за умови надання відповідних документів, а саме, рахунку-фактури, який надається не пізніше ніж за 5 робочих днів до кінця календарного місяця та акту виконаних робіт, що забезпечує виконання п. 2.1 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2009 №525-р "Про перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" та реорганізацію державного підприємства завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємства "Український технологічний центр оптичного приладобудування" реорганізовано Державне підприємство завод "Арсенал" шляхом приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"(т.1,а.с.56).

На виконання вказаного розпорядження Національним космічним агентством України 28.05.2009 було видано наказ №141 "Про реорганізацію ДП завод "Арсенал", відповідно до пункту 2 якого припинено діяльність Державного підприємства завод "Арсенал"(т.1,а.с.57).

18.11.2009 наказом №376 цього ж агентства "Про деякі питання реорганізації ДП завод "Арсенал" затверджено Передавальний акт передання всього майна, прав та обов'язків Державного підприємства завод "Арсенал" до КП СПБ "Арсенал" в результаті приєднання від 16.11.2009.

Згідно пункту 2 вказаного акту комісія передала, а КП СПБ «Арсенал» прийняло все майно, права та обов'язки об'єкта приєднання - заводу «Арсенал», згідно з даними результатів інвентаризації станом на 01.06.2009 та балансу заводу станом на 01.10.2009 (т.1,а.с.58).

24.11.2009 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення юридичної особи - Державного підприємства завод "Арсенал" (номер запису 10701120023000830).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Згідно частин 1, 3 статті 59 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації: за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб-засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбаченим цим Кодексом, - за рішенням суду. У разі приєднання одного або декількох суб'єктів до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що 24.03.2011 Київським апеляційним адміністративним судом у справі №2а-6913/09/2670 за позовом Первинної профспілкової організації ДП завод "Арсенал" до Кабінету Міністрів України, Національного космічного агентства України, за участю третьої особи КП СПБ "Арсенал" прийнято постанову, якою визнано незаконним та скасовано положення пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України №525-р від 10.04.2009 «Про перейменування казенного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Арсенал» та реорганізацію державного підприємства завод «Арсенал» і державного науково-дослідного підприємства «Український технологічний центр оптичного приладобудування» в частині «Реорганізувати державне підприємство завод «Арсенал» шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал», визнано незаконними та скасовано Наказ Національного космічного агентства України №141 від 28.05.2009 «Про реорганізацію ДП завод «Арсенал». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 вказана постанова залишена без змін.

19.05.2011 державну реєстрацію припинення юридичної особи Державного підприємства завод «Арсенал» було відмінено.

Таким чином, за період дії Договору №И/90-322-08 на відшкодування витрат на утримання майна від 23.09.2008, починаючи з 24.11.2009 - дати державної реєстрації припинення ДП завод «Арсенал», КП СПБ «Арсенал» як правонаступник ДП завод «Арсенал» належним чином виконувало свої зобов'язання за ним, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, підписаними та скріпленими печатками господарюючих суб'єктів (т.1,а.с.83-95), актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2012 та укладенням мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 на стадії виконавчого провадження.

Як вже зазначалось, заявник, як на підставу доводів, викладених у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 у справі №910/23812/14 за позовом ТОВ «Нова Тор» до КП СПБ «Арсенал», залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015, визнано недійсними Додаткові угоди №6 від 18.04.2011, №7 від 11.07.2011 та №8 від 08.10.2012 до Договору №И/90-322-08 від 23.09.2008 на відшкодування витрат по обслуговуванню (утриманню) нерухомого майна, переданого за договором №10 простого товариства (спільної діяльності) від 18.12.2007, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду у даній справі.

Підставою визнання недійсними зазначених додаткових угод є відсутність у КП СПБ «Арсенал» статусу правонаступника за договором на відшкодування витрат, а відтак, як стверджує заявник, у нього відсутній обов'язок оплачувати КП СПБ «Арсенал» отримані послуги, оскільки останній не є стороною вказаного договору.

Колегія суддів з такими твердженнями заявника не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Вказаною нормою визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (пункт 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Дослідивши факт недійсності додаткових угод до договору, який ТОВ «Скайнет Ltd» заявляє як нововиявлену обставину у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що вказана обставина не містить всіх необхідних умов для визнання її нововиявленою, а саме, вказана обставина не існувала на час розгляду даної справи.

На переконання судової колегії, заявник наводить суду нові факти, які були відсутні під час розгляду справи №910/579/13 та виникли після прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 22.04.2015 у справі №910/23812/14.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд справи за нововиявленими обставини, заявник посилається на частину 1 статті 236 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що частиною 3 статті 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє.

Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Разом з тим, якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, адже за приписами частини 2 статті 236 ЦК України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняються.

Вказану правову позицію викладено у пункті 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Факт недійсності додаткових угод до договору у даній справі не підпадає під ознаки нововиявлених обставин, оскільки такі не існували на момент розгляду даної справи господарським судом, а виникли пізніше, у зв'язку з прийняттям постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015.

Крім того, визнання недійсними вказаних вище додаткових угод не є істотною обставиною для даної справи, оскільки не спростовує фактів, покладених в основу судового рішення. Апеляційним судом винесено постанову за результатами оцінки усіх наявних у справі доказів та на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, наведені заявником обставини, які знайшли своє відображення у рішенні Господарського суду м. Києва від 29.12.2014 у справі №910/23812/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015, не впливають на правильність юридичної оцінки, наданої обставинам у справі №910/579/13 цим же судом у постанові від 24.09.2013.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайнет Ltd» про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, колегією суддів встановлено, що обставини, на які посилається скаржник, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю необхідних ознак нововиявлених обставин, а отже, не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому статтею 112 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд постанови апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, відповідно відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Нова Тор», а тому судова колегія, порадившись, ухвалила відмовити у його задоволенні.

Відповідно до частини 5 статті 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймається, зокрема, ухвала - у разі залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Судові витрати, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 44, 49, 86, 96, 99, 101-105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd" відмовити у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі №910/579/13 за нововиявленими обставинами.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі №910/579/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/579/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук