Рішення № 46471537, 30.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.10 Справа № 11/154-10.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Орбіта, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення заборгованості в сумі 6 842 грн. 24 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2

Від відповідача не прибув

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 6842 грн. 24 коп. заборгованості за договором поставки № 2/15-10, укладеного між позивачем та відповідачем 30.08.2010р., з яких: 5 769 грн. 64 коп. основного боргу за поставлений товар, 216 грн. 00 коп. богу за повернуту зворотну тару; 124 грн. 60 коп. пені, 24 грн. 12 коп. 3% річних, 130 грн. 92 коп. інфляційних збитків, 576 грн. 96 коп. штрафу, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Позивач в заяві № 272 від 30.11.2010р. уточнив позовні вимоги , відповідно до якої сума основного боргу за товар та сума боргу за повернуту зворотну залишилась незмінною, а розмір штрафних санкцій за прострочення оплати за товар станом на 30.11.2010р. складає: 203 грн. 01 коп. пені, 39 грн. 30 коп. 3% річних, 153 грн. 49 коп. інфляційних збитків, 576 грн. 96 коп. штрафу.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, в засідання суду не зявився.

Явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, а тому не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

30.08.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання товару № 2/15-10, відповідно до якого позивач (постачальник) зобовязується поставляти і передавати у власність відповідачу (покупцю) визначений договором товар, а останній зобовязується приймати цей товар, здійснювати його своєчасну оплату та повертати тару. Під товаром, що є предметом поставки згідно вказаного договору є пиво, напої, склопляшка, під тарою розуміється поліетиленові ящики, КЕГи, вуглекислотні балони.

Відповідно до умов договору товар відвантажується відповідно до заявок та згідно з накладними.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.1.договору оплата за поставлений товар повинна здійснюватись по факту його отримання відповідачем, при цьому оплаті підлягає вся фактично одержана партія товару, що оформлюється однією накладною. Відповідач своєчасно і в повному обсязі заборгованість по вказаному договору не погасив, тому позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, станом на 29.10.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 769 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги в частині стягнення 5 769 грн. 64 коп. - суми основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 5.3. вищевказаного договору за порушення відповідачем (покупцем) строків оплати і згідно уточненого розрахунку позивача розмір пені складає 203 грн. 01 коп. за період з 29.09.2010 р. по 30.11.2010 р.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день прострочення.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 203 грн. 01 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача згідно п. 5.4. вказаного договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по вищевказаному договору 39 грн. 30 коп. 3% річних, 153 грн. 49 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 39 грн. 30 коп. 3% річних, 153 грн. 49 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу з відповідача за прострочення термінів розрахунків у розмірі 10% від несплаченої суми, що складає 576 грн. 96 коп.

Вимоги щодо сплати штрафу за невиконання грошового зобов'язання перевищують максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, встановлений Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, а тому не можуть бути задоволені, оскільки пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вже застосована позивачем до відповідача за невиконання грошових зобовязань і вимога про стягнення пені задоволена .

Крім того, слід зазначити, що саме пеня є тим видом неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України .

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Орбіта (40020, м. Суми, вул. Воровського, 35, код ЄДРПОУ 23633937) 5 769 грн. 64 коп. основного боргу за поставлений товар, 216 грн. 00 коп. богу за повернуту зворотну тару, 203 грн. 01 коп. пені, 39 грн. 30 коп. 3% річних, 153 грн. 49 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення штрафу в сумі 576 грн. 96 коп. відмовити.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 03.12.2010 р.

Суддя Зражевський Юрій Олексійович