Рішення № 46471338, 06.07.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 рокуСправа № 912/1734/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/1734/15

за позовом: прокурора Добровеличківського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області;

до відповідача: фермерського господарства "Неофіти";

про стягнення 49 372 грн. 29 коп.

Представники:

прокурора - у засіданні 10.06.15, 01.07.15, 06.07.15 - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області Боруш А.О., наказ № 334ц від 12.05.15;

позивача - у засіданні 10.06.15, 01.07.15 - завідувач юридичного сектору Куца В.В., довіреність № 04-4/533 від 30.03.15; у засіданні 06.07.15 - участі не брав;

відповідача - у засіданні 10.06.15, 01.07.15, 06.07.15 - Поліщук А.І., довіреність № 01-юр від 02.04.14.

Прокурор Добровеличківського району (далі по тексту - Прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградської області (далі по тексту - Інспекція), з позовною заявою, в якій просить стягнути з фермерського господарства "Неофіти" (далі по тексту - Господарство) 49 372 грн. 29 коп. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря.

Позов ґрунтується на доведенні того, що за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Інспекцією 22.05.13 встановлено здійснення Господарством викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 22.05.13 по 22.09.14 без відповідного дозволу в порушення вимог ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"

Відповідач у відзиві поданому 10.06.15 вимоги заявника не визнає, просить у їх задоволенні відмовити повністю з підстав не доведення прав та охоронюваних законом інтересів саме Інспекції та постилаючись на те, що ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено відшкодування шкоди в порядку та розмірах, встановлених законом, однак на даний час законом не встановлено порядку та розміру відшкодування шкоди; посилання Прокурора на наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.08 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" не може застосовуватись при доведенні шкоди; Господарство в 2011 році через Кіровоградський земельно-кадастровий центр та ПП "Науково-виробнича фірма Екотест-Кіровоград" замовлене виготовлення документації для отримання дозволів на викиди, але з причин затримання департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної адміністрації строків видачі дозволу, отримання у 2011-2013 р. р. було неможливим з причин незалежних від нього.

У засіданні господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 10.06.15 до 14:00 01.07.15, з 01.07.15 до 09:00 06.07.15.

У доповненні до відзиву, наданому 06.07.15 відповідач повідомив, що за весь час відсутності у нього дозволів на викиди в атмосферне повітря позивач надавав можливість здійснювати господарські операції без відповідних дозволів; через реорганізацію Інспекції та тимчасове призупинення нею роботи Господарству надавалась відстрочка у видачі дозволів через неможливість їх видачі.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників Прокурора та сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

За ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ст. ст. 66, 68 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо організації і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку, про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до ч. 1 "Положення про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого Указом Президента України від 13.04.11 № 454/2011, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворена для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Інспекція утворена за постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.11 № 995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів як юридична особа, що діє на підставі "Положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області", затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, зареєстрованого в виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради від 29.12.2011 за № 14441020000007959.

За офіційним тлумаченням від 08.04.1999 № 3-рп/99, наданим Конституційним Судом України, під органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурором з належних підстав зазначено Інспекцію як органу уповноваженого державою здійснювати її функції у спірних правовідносинах - позивачем.

22.05.13 позивачем проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Господарства, за результатами якої встановлено, що воно здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу і це вважається наднормативним викидом. Період роботи підприємства без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин визначений з моменту виявлення порушення 22.05.13 до моменту отримання дозволів на викиди №№ 3521781001-105 та 3521781001-106 від 23.09.13. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №156 від 22.05.13.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обумовлено, що підприємства, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин: здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

За приписами частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідачем отримано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 23.09.14 за №№ 3521781001-105 та 3521781001-106.

Відповідно до пункту 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302, встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного у дозволі терміну.

Згідно підпунктів 3.11, 3.12 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, в даному випадку - до моменту оформлення дозволу на викид.

По результатах виявлених порушень у сфері охорони атмосферного повітря, Інспекцією, з урахуванням довідок б/н, б/д та звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 22.05.13 року (з моменту встановлення факту не усунення виявлених порушень) до 22.09.14 року (моменту усунення порушення - отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами), розраховано розмір збитків відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 р. № 639 та зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 р. за № 48/16064 (далі по тексту Методика), який склав 49 372 грн. 29 коп.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.7, 3.6 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально - лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема і у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання. Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні картки роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

З розрахунку вбачається, що державним інспектором при здійснені розрахунку використано розрахунковий метод визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викиду, а саме дані звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин в повітря по Господарству" від 26-27.08.11.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно iз статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. (з наступними змінами), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до норм статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обов'язків).

Отже, як випливає з приписів вищенаведених правових норм, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення з наступними елементами: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Наявність шкоди та її розмір протиправність поведінки, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №156 від 22.05.15., приписом щодо усунення порушень природоохоронного законодавства №435 від 22.05.15., протоколом про адміністративне правопорушення № 004770 від 22.05.15., постановою про накладення адміністративного стягнення №004770 від 22.05.15., розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря ФГ "Неофіти" за період з 22.05.13 року до 22.09.14 року.

Вказане свідчить, що в наявності є склад цивільного правопорушення, а тому відповідач повинен відшкодувати державі заподіяну шкоду у вигляді збитків, розрахованих із застосуванням Методики, у сумі 49 372 грн. 29 коп.

Відповідач безпідставно вважає, що на даний час законом не встановлено порядок і розмір відшкодування шкоди.

Господарський суд вважає правомірним застосування при розрахунку розмірів відшкодування збитків Методики, оскільки саме Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, встановлено єдиний порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пункт 1.2 Методики).

Пунктом 1.4 Методики встановлено, що дана Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Господарський суд не вважає доводи відповідача, викладені у доповненнях до відзиву на позов такими, що звільняють його від відповідальності. У позовній заяві йдеться про порушення щодо отримання відповідних дозволів у період з 22.05.13 по 22.09.14. як вбачається із листа Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації № 01-15/2466/04.01/1 від 01.07.15, копія кого надана 06.07.15 Господарством, діяльність щодо видачі дозволів розпочато Департаментом, створеним як юридична особа та структурний підрозділ Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21.05.13 № 264-р, у липні 2013, до такої дати відповідні повноваження здійснювались Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області; тимчасове зупинення прийому заяв на видачу дозволів Департаментом відбувалося з 29.10.13 по 26.11.13. Господарство не виклало і не довело того, як тимчасове зупинення видачі відповідних дозволів з 29.10.13 по 26.11.13 вплинуло на порушення, встановлені станом на 22.05.13 та розрахунку розміру збитків з 22.05.13 по 22.09.14.

За викладених вище обставин та підстав господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в доход Державного бюджету України покладаються на відповідача.

У засіданні 06.07.15 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Неофіти" (адреса: 27010, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Осикове; і. к. 33360528) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (адреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37; і. к. 38037110) 49 372 грн. 29 коп. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, із зарахуванням їх до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської області та Гаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області на аналітичний рахунок (р/р 33113331700142 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37287143, код бюджетної класифікації 24062100).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з фермерського господарства "Неофіти" (адреса: 27010, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Осикове; і. к. 33360528) в доход Державного бюджету України 1827 грн. судового збору (отримувач коштів УК у м. Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409; банк отримувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; код банку отримувача (МФО) 823016; рахунок отримувача 31211206783002; од класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір").

5. Наказ для пред'явлення до виконання направити Добровеличківському відділенню Новоукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (адреса: 27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Шевченка, 134).

6. Належним чином засвідчений примірник рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення направити позивачу (за адресою: 25022, м. Кіровоград, вул. Віктора Чміленка, 84/37).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.07.15

Суддя Н. В. Болгар