Рішення № 46471075, 06.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/13261/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філіїдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.»простягнення 291 764,84 грн.,Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Тіхов О.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 200 048,08 грн., пені - 46 666,75 грн., інфляційних втрат - 43 122,95 грн., 3% річних - 1 927,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані грошові зобов'язання згідно договору №73-27/12-15 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 28.01.2013 року.

Ухвалою суду від 28.05.2015 року порушено провадження у справі №910/13261/15 та призначено її до розгляду на 12.06.2015 року.

Представник позивача 12.06.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 12.06.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду 12.06.2015 року розгляд справи відкладено на 06.07.2015 року.

В судовому засіданні 06.07.2015 року представник позивача надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.07.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» (орендар, відповідач) укладено договір №73-27/12-15 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлових приміщень, розташованих в м. Києві:

- на 3 поверсі 4-поверхового будинку №8 по вул. Лебедєва-Кумача (АТС-457), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку;

- на 2 поверсі 4-поверхового будинку №7 по пр. Л.Курбаса ВК-6-457 (АТС-405), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку;

- на 3 поверсі 4-поверхового будинку №29-а по вул. Оболонській ВК-3-460 (АТС-417), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку;

- на 1 поверсі 4-поверхового будинку №32-б по пр. Оболонському ВК-9-460 (АТС-411), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку;

- на 2 поверсі 3-поверхового будинку №1 по вул. Н.Ужвій (АТС-460), загальною площею 4,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 договору.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів, відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати і згідно з додатком 3 становить 1 021,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 12,0 кв.м всієї орендованої площі становить 12 252,00 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 3.4 договору орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений у п. 3.6 договору.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Договір укладено на період з 01.02.2013 року до 30.01.2016 року.

За актом приймання-передачі від 01.02.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору частину приміщень: на 3 поверсі 4-поверхового будинку №8 по вул. Лебедєва-Кумача (АТС-457), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку; на 2 поверсі 4-поверхового будинку №7 по пр. Л.Курбаса ВК-6-457 (АТС-405), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку; на 3 поверсі 4-поверхового будинку №29-а по вул. Оболонській ВК-3-460 (АТС-417), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку; на 1 поверсі 4-поверхового будинку №32-б по пр. Оболонському ВК-9-460 (АТС-411), загальною площею 2,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку; на 2 поверсі 3-поверхового будинку №1 по вул. Н.Ужвій (АТС-460), загальною площею 4,0 кв.м - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу рахунки на відшкодування витрат на електроенергію та сплату орендних платежів: №825100/14-701 від 31.07.2014 року на суму 22 170,02 грн.; №825100/14-806 від 31.08.2014 року на суму 22 076,09 грн.; №825100/14-907 від 31.09.2014 року на суму 22 271,00 грн.; №825100/14-1008 від 31.10.2014 року на суму 22 088,94 грн.; №825100/14-1122 від 31.11.2014 року на суму 22 284,32 грн.; №825100/14-1230 від 31.12.2014 року на суму 22 186,66 грн.; №825100/15-36 від 31.01.2015 року на суму 22 252,97 грн.; №825100/15-137 від 28.02.2015 року на суму 22 398,82 грн.; №825100/15-255 від 31.03.2015 року на суму 22 319,26 грн.

Проте, як зазначав позивач, відповідач не в повному обсязі виконував грошові зобов'язання за договором оренди, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з липня 2014 року по березень 2015 року у сумі 200 048,08 грн.

Як зазначав позивач, надіслана відповідачеві претензія від 17.03.2015 року про сплату заборгованості, залишена останнім без задоволення.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з орендної плати та з відшкодування витрат на електроенергію за договором №73-27/12-15 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 28.01.2013 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 200 048,08 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 8.2 договору у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

На підставі п. 8.2 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 46 666,75 грн. за період прострочення з 28.08.2014 року по 28.04.2015 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 8.2 договору, ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 23 333,39 грн. за період прострочення з 28.08.2014 року по 28.04.2015 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 927,06 грн. та інфляційних втрат в сумі 43 122,95 грн. за визначений позивачем період.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, 3% річних в сумі 1 927,06 грн., інфляційних втрат в сумі 43 122,95 грн. за визначений позивачем період.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Е.С.Т.» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 31-б, код ЄДРПОУ 32667140) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Горького, буд. 40, код ЄДРПОУ 01189910) 200 048 (двісті тисяч сорок вісім) грн. 08 коп. - заборгованості, 23 333 (двадцять три тисячі триста тридцять три) грн. 39 коп. - пені, 1 927 (одну тисячу дев'ятсот двадцять сім) грн. 06 коп. - 3% річних, 43 122 (сорок три тисячі сто двадцять дві) грн. 95 коп. - інфляційних втрат та 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 63 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

10.07.2015 року