Ухвала суду № 46470451, 18.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

18.03.10 № 09-07/283

Суддя Місюра Л.С.

Розглянувши позовну заяву Бердянської митниці (м. Бердянськ Запорізької області, вул. Шевченка, 31)

До Виконавчого комітету Бердянської міської ради (м. Бердянськ Запорізької області, пл. 1 Бердянської Ради, 2)

Третя особа без самостійних вимог: КП „Бюро з технічної інвентаризації (м. Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, 21)

Про 1) визнання за державою Україна в особі Державної митної служби України права власності на обєкт самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31;

2) зобовязання Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права державної власності в особі Державної митної служби України на обєкт самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31;

3) зобовязання виконавчий комітет Бердянської міської ради оформити право державної власності на обєкт самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31, з видачею свідоцтва на право власності,

В С Т А Н О В И В:

Позовна заява вих. № 14-14-11/663 від 12.03.2010 року в частині вимог про визнання за державою Україна в особі Державної митної служби України права власності на обєкт самочинного будівництва та про зобовязання виконавчий комітет Бердянської міської ради оформити право державної власності на обєкт самочинного будівництва, підлягає поверненню відповідно до п. п. 1, 3, 4, 5 та 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, а також у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не вказані докази, які підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, порушено правило поєднання позовних вимоги, а також не надано належних доказів сплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до приписів ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представника, прокурором чи його заступником…

До суду надійшла позовна заява, яку від імені позивача підписав, як вказано на шостій сторінці позову представник позивача за довіреністю від 15.01.2010р. № 01-14-15/98: ОСОБА_1.

До матеріалів позову була надана копія довіреності за № 01-14-15/98 від 15.01.2010 року, яка видана на імя начальника юридичного сектору Бердянської митниці ОСОБА_1.

У даній довіреності вказано, що ОСОБА_1 для виконання представницьких функцій надаються такі права, як знати про дату, час і місце судового розгляду справ, про всі судові рішення, які ухвалюються у справах та стосуються інтересів Бердянської митниці; знайомитися з матеріалами справ; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справ, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справ виписки, знімати копії з матеріалів справ, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується інтересів Бердянської митниці; користуватися іншими процесуальними правами.

При цьому, в переліку наданих прав відсутнє право на підписання позовів до судових інстанцій від імені Бердянської митниці.

Також, позивач у позовній заяві просить визнати за державою Україна в особі Державної митної служби України права власності на обєкт самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31.

При цьому, відповідно до ст. 1 ГПК України, до господарського суду із заявами мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус субєкта підприємницької діяльності... , за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Однак в позові не вказано, чи надала держава Україна в особі Державної митної служби, позивачу Бердянській митниці, повноваження подавати позови про визнання права власності або не надавала таких повноважень. Також в позові не вказана конкретна норма чинного законодавства, яка дає право митниці заявляти позови в інтересах держави, у т.ч. про визнання права власності за державою в особі Державної митної служби.

При цьому, відповідно до вимог ст. 392 Цивільного кодексу України, з позовом про визнання права власності може звернутися до суду особа, яка вважає, що це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності з ст. 1 ГПК України, сторона звертається до суду за захистом своїх прав тільки у випадку, якщо ці права на момент подачі позову порушені відповідачем.

У наданій до суду позовній заяві не вказані підстави заявлення вимоги про визнання права власності до відповідача, не вказані документи, з яких слідує, що відповідач оспорює або не визнає право власності на спірне майно за державою та яким чином.

В позовній заяві не вказано, чи звертався позивач до відповідача та коли саме, із заявою про визнання за державою права власності, чи було відмовлено позивачу відповідачем, відсутні посилання на докази, які це підтверджують.

Також, суду не було надано належних доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України Про державне мито з позовної заяви майнового характеру стягується держмито у розмірі 1% від суми позову, але не менш ніж шість неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 (сто дві) грн., ставка державного мита за позовом немайнового характеру складає пять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 85 (вісімдесят пять) грн.

Позивач у позовній заяві просить визнати за державою Україна в особі Державної митної служби України права власності на обєкт самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31.

В якості доказів сплати державного мита за заявленими вимогами позивачем були надані оригінали платіжного доручення № 29 від 28.01.2010 року, яке свідчить про сплату державного мита в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн., та квитанції № К4/N/33 від 23.02.2010 року, яка свідчить про сплату державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять).

Інших доказів сплати державного мита суду не було надано.

При цьому варто зазначити, що з позовної заяви про визнання права власності державне мито визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного суду України від 25.12.2007 року № 8/219-07.

Позивачем у позовній заяві не вказана вартість майна, на яке він просить визнати право власності, не вказані документи, які підтверджують цю вартість.

Отже, заявлена позивачем вимога про визнання права власності не оцінена, тому, відповідно, суд не може вважати, що позовні вимоги оплачені державним митом у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, згідно листа Головного управління Державного казначейства України від 11.01.2007р. № 04-17/108, державне мито при подачі позовних заяв до господарського суду Запорізької області з 02.02.2007 року перераховується на: рахунок № 31119095700007, ЄДРПОУ 34677145, МФО 813015, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача Головне Управління Держказначейства у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

В якості доказу сплати державного мита за даним позовом суду був наданий оригінал платіжного доручення № 29 від 28.01.2010 року, яке свідчить про сплату державного мита в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. на рахунок № 31110095700006, ЄДРПОУ 34677103, МФО 813015, отримувач Державний бюджет, банк отримувача ГУДКУ у Запорізькій області.

Зазначений платіжний документ суд не може прийняти як належний доказ сплати державного мита за наданим позовом.

Крім того, суду не було надано належних доказів сплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825, яка набрала чинності з 13.08.2009 року, Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, станом на 13.08.2009 року розмір витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарських справ, складає 236 (двісті тридцять шість) грн.

Позивачем, в якості доказу сплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, суду було надане платіжне доручення № 56 від 19.02.2009 року, яке свідчить про сплату витрат в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Вказаний платіжний документ суд не може прийняти як доказ сплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу за цим позовом.

Інших доказів сплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу суду не було надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення, наприклад одним договором, одним рішенням та ін.

Позивачем у позовній заяві заявлено дві самостійні вимоги, до різних субєктів: вимога про визнання права власності - до відповідача, вимога про зобовязання зареєструвати право власності до третьої особи.

Відповідно до положень ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог до відповідача або відповідачів.

Згідно з положеннями ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач, зокрема, відповідачам є підприємства та організації, яким предявлено позов.

В наданій суду позовній заяві відповідачем за позов вказано лише Виконавчий комітет Бердянської міської ради.

Позивачем заявлено другу позовну вимогу до Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації, яке зазначено у позові в якості третьої особи.

В розумінні статті 21 ГПК України, треті особи не є стороною у справі.

Діюче законодавство України не передбачає можливості звернення до суду з позовними вимогами до третьої особи.

Крім того, вимога позивача про зобовязання Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права державної власності в особі Державної митної служби України на обєкт самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31, не підлягає розгляду в господарських судах, а тому в цій частині слід відмовити в прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; …, справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції, Закону України Про господарський суд, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Другою вимогою позову є реєстрація права власності.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованої 18.02.2002 року за № 157/6445, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень.

Аналіз субєктивного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана вимога є вимогою адміністративної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 06.06.2006 року.

З 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, статтею 2 цього Кодексу визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень можуть бути оскаржені до адміністративних судів, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За таких обставин, позивач не позбавлений можливості звернутися за судовим захистом в цій частині до суду відповідної юрисдикції.

Повернення позовної заяви на підставі статті 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

У випадку повторного звернення до суду, вам необхідно врахувати викладені вище обставини, вказати повне найменування сторін у справі (кожного з відповідачів) та надати суду позовну заяву, підписану уповноваженою на те особою.

Керуючись п. 1 ст. 62, п. 1, 3, 4, 5 та 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.

В частині заявлення вимоги про зобовязання Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права державної власності в особі Державної митної служби України на обєкт самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31 відмовити у прийнятті позовної заяви.

Додаток: позовні матеріали на пятдесяти чотирьох аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. № 14-14-11/663 від 12.03.2010 року на трьох аркушах, двох фіскальних чеків № 6149 та № 6150 від 12.03.2010 року, квитанції № К4/N/33 від 23.02.2010 року, платіжного доручення № 56 від 19.02.2009 року, платіжного доручення № 29 від 28.01.2010 року та акту господарського суду про неодержання документів № 1739/09-05 від 15.03.2010 року.

Суддя Місюра Л.С.