Рішення № 46469991, 08.07.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2015 р.

Справа № 903/712/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", м. Луцьк

про стягнення 44 295 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач – ТОВ “УТФ Зерно” просить стягнути з відповідача – ТОВ “Агротехніка” 44 295 грн. 00 коп., з яких 44 240 грн. 00 коп. штрафу, 55 грн. 08 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору.

Позовна заява обгрунтована порушенням відповідачем строків оплати поставленого згідно договору поставки № 31 від 31.03.2014 року товару.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників у судове засідання не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 43-44).

Відповідач у клопотанні № 1-4/1078 від 06.07.2015 року просить відкласти розгляд справи у зв'язку з участю його представника 08.07.2015 року об 11 год. 00 хв. в Рівненському апеляційному господарському суді в розгляді апеляційної скарги по справі № 903/1062/14, долучив ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року по справі № 903/1062/14.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом.

ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.06.2015 року явка представників сторін не визнана обов’язковою, відповідач ухвалу суду про порушення провадження у справі отримав 30.06.2015 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 44), та мав можливість до судового засідання надати витребувані судом документи, заперечення, при їх наявності, видати довіреність іншому представнику,

Враховуючи, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов’язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

31.03.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 31 (далі договір, а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 31 від 31.03.2014 року.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.3, 4.2, 5.4, 5.6 договору позивач передає, а відповідач приймає та сплачує на умовах, що вказуються у специфікаціях до даного договору сільськогосподарську продукцію. Найменування товару, кількість та ціна визначається у накладних (специфікаціях, рахунках). Поставка здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях. Передплата за товар, здійснюється відповідачем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, що підписані сторонами. У разі неоплати партії товару або за порушення строків оплати, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій. Сплата стороною визначених даним договором або чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов’язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням даного договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов’язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі, а також штрафні санкції, вказані у ст. 625 ЦК України. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

В специфікації, підписаній уповноваженими представниками та скріпленій печатками обох сторін 20.06.2014 року, сторони узгодили наступні умови поставки товару: соя товарна, кількістю 35,000 тонн, загальною вартістю 221 200 грн. 00 коп. Оплата за товар проводиться покупцем на протязі двох банківських днів згідно рахунку-фактури, накладної та податкової накладної на прийняту партію товару на складі покупця (а.с. 12).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу на підставі довіреності № 858 від 19.06.2014 року (а.с. 14) товар кількістю 35,720 тонн на загальну суму 225 750 грн. 40 коп. коп., що стверджується рахунком-фактурою № 20 від 21.06.2014 року, накладною № 20 від 21.06.2014 року, товарно-транспортною накладною № 62 від 21.06.2014 року (а.с. 13,15).

В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором виконав з порушенням строків, встановлених договором поставки № 31 від 31.03.2014 року, специфікацією від 20.06.2014 року, що стверджується платіжними дорученнями № 2056 від 23.07.2014 року на суму 2 612 грн. 80 коп., № 2082 від 24.07.2014 року на суму 75 000 грн. 00 коп., № 2120 від 25.07.2014 року на суму 75 000 грн. 00 коп., № 2237 від 05.08.2014 року на суму 75 000 грн. 00 коп., випискою по рахунку від 11.06.2015 року (а.с. 16-20).

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.4 договору встановлено, що у разі неоплати партії товару або за порушення строків оплати, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій.

Нараховані позивачем 44 240 грн. 00 коп. 20% штрафу від загальної вартості специфікації - 221 200 грн. 00 коп. підставні та підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 231 ГК України, п. 5.4 договору поставки № 31 від 31.03.2014 року.

Аналогічна правова позиція щодо розрахунку штрафу з загальної вартості специфікації визначена у постановах Рівненського апеляційного господарського суду № 903/905/14 від 26.01.2015 року, Вищого господарського суду України № 903/905/14 від 19.03.2015 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 55 грн. 08 коп. 3% річних за період з 21.06.2014 року по 05.08.2014 року.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 55 грн. 08 коп. 3% річних підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 625 ЦК України.

Судом враховано, що фактична сума 3% річних, нарахована за період з 25.06.2014 року по 04.08.2014 року (поставка здійснена в суботу 21.06.2014 року, термін оплати два банківські дні - 23,24.06.2014 року) з передбаченої специфікацією вартості поставки - 221 200 грн. 00 коп. становить 601 грн. 76 коп., згідно розрахунку позивача - 55 грн. 08 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" (м. Київ, пр-т. Оболонський, 30, офіс 287, код ЄДРПОУ 38615496)

- 44 240 грн. 00 коп. 20% штрафу за порушення строків оплати товару, 55 грн. 08 коп. 3% річних та судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп., а всього: 46 122 грн. 08 коп. (сорок шість тисяч сто двадцять дві грн. 08 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук