Ухвала суду № 46468983, 17.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року м. Київ К/800/2416/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013

у справі № 2а/2570/5814/2011 Чернігівського окружного адміністративного суду

за позовом фізичної особи-підприємця (СПД) ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011 № 0001851720 та № 0001861720.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість, з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.06.2011 № 1041/17/2993618954, про порушення позивачем норм підпункту 3.3.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статі 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: 1) завищено податковий кредит на загальну суму 80097,00 грн. у податковому обліку за листопад, грудень 2010 року; 2) до складу валових витрат за 4-й квартал 2010 року безпідставно віднесено 295599,00 грн., як суму витрат з придбання товарів (автомобільні деталі) у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал».

За результатами перевірки ДПІ стосовно СПД ОСОБА_4 прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011: № 0001861720 - про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 100121,00 грн. (у т.ч., 80097,00 грн. - основний платіж та 20024,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та № 0001851720 - про донарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 44339,85 грн. - основний платіж.

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (втратив чинність з 1 січня 2012 року) до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР).

Згідно із пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 квітня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункту 5.2.1 пункту 5.1 ст.5 вказаного Закону).

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 вказаної статті визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» (постачальник) укладено договір від 01.11.2010, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується протягом листопада 2010 року передати у власність покупця товар (автомобільні деталі), а покупець - прийняти та оплатити отриманий товар.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (копією договору від 01.11.2010, заявки на поставку товару, рахунку-фактури № БС081102 від 08.11.2010, видаткової накладної № БС081102 від 08.11.2010, податкової накладної № 081102 від 08.11.2010), оцінка яких судом у справі відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України (а.с. 81-89, т.1).

У подальшому придбаний у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» товар позивач реалізував на адресу ТОВ «Четрак», що підтверджується наявними в матеріалах справи документами ( а.с. 90-97, т.1)

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із частиною 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання ДПІ на акт перевірки від 08.02.2011 № 66/22-2/36756438, в якому посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про вчинення ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, а також на відсутність підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою, відсутність первинних та бухгалтерських документів, є необґрунтованими, оскільки, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012, у справі № 2а-6943/11/2670 визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки та складання акта від 08.02.2011 № 66/22-2/36756438. (а.с. 27-33, 40-43, т. 2).

Така ж оцінка і посиланням ДПІ на постанову від 24.01.2011 старшого слідчого особливо важливих справ СВ ПМ ДПА у м. Києві Горбатюка О.В. про порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, оскільки, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2011, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.07.2011, у справі № 4 ск-215/11, цю постанову скасовано (а.с. 34-39, т.2).

Крім того, у судовому процесі встановлено, що позивач у листопаді 2010 року придбав у ТОВ «Четрак» товар (1562 куб. м щебеню) на загальну суму 140580,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 23430,00 грн.).

За наслідками виконання цього договору ТОВ «Четрак» виписало на адресу позивача податкову накладну № 51/1 від 30.11.2010, ПДВ у сумі 23430,00 грн. за якою позивач включив до податкового кредиту у податковому обліку за листопад 2010 року. Вартість щебеню позивач сплатив постачальнику відповідно до умов договору щодо ціни поставки.

Поставлений щебінь за домовленістю між сторонами договору знаходився/зберігався на складах, які належать ЗАТ «Світловодське кар'єроуправління», з подальшою реалізацією Управлінню капітального будівництва ВАТ «Сумбуд» на підставі договору від 21.01.2010 № 21/10 про інвестування будівництва багатоповерхових житлових будинків в м. Суми, по вул. Прокоф'єва, 14 (а.с. 150-152, 237-240, 241, 242, т. 1).

Доставка щебеню здійснювалась з м. Світловодськ до станції Суми-товарна окремими партіями за рахунок позивача на територію ТОВ «ПТК», яке входить до структури Управління капітального будівництва ВАТ «Сумбуд», що підтверджується копіями вантажних накладних на маршрут або групу вагонів ( а.с. 160-164, 171-173, т. 1).

Роботи з перевезення, доставки та навантаженню щебеню були виконані ЗАТ «Світловодське кар'єроуправління», на території якого фактично і знаходився щебінь, так само як і розрахунки з перевізником, з відшкодуванням йому позивачем витрат на це. Господарські операції між ЗАТ «Світловодське кар'єроуправління» та позивачем підтверджені податковими накладними, виписаними ЗАТ «Світловодське кар'єроуправління» (а.с.176-179, т. 1).

Та обставина, що ПДВ у сумі 20977,58 грн. в ціні транспортних витрат за цими податковими накладними, сплачений ЗАТ «Світловодське кар'єроуправління», у податковій звітності позивача віднесено до іншого контрагента - ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» з врахуванням вище зазначених обставин обґрунтовано визнана судами лише помилкою/опискою, допущеною під час складання ним податкової звітності, яка не вплинула на стан виконання позивачем податкового обов'язку, враховуючи встановлений під час судового процесу факт сплати позивачем цієї суми податку в ціні придбаних послуг і включення її постачальником послуг до суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев