Ухвала суду № 46454887, 07.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р.Справа № 816/689/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ ОСОБА_1" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015р. по справі № 816/689/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ ОСОБА_1"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ ОСОБА_1" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, про визнання незаконними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області по проведенню перевірки ТОВ "АВМ ОСОБА_1" з питання своєчасності сплати податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 № НОМЕР_1 та податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 № НОМЕР_2 та складання акту № 1578/16-03-22-04/30484951 від 22.10.2014; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2014 № 0005932204/2354 та №0005972204/2356.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015р. по справі №816/689/15-а в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015р. по справі №816/689/15-а позивач подав апеляційну скаргу, просить ї скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів встановила, що 22.10.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ з проведено перевірку ТОВ "АВМ ОСОБА_1" з питання своєчасності сплати податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 № НОМЕР_1 та податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 № НОМЕР_2, за результатами якої складено акт від 22.10.2014 №1578/16-03-22-04/30484951 .

Як вбачається з акту перевірки, проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ТОВ "АВМ ОСОБА_1" узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, чим порушено пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до пояснень відповідача при складенні акту перевірки використовувалися дані АІС "Аудит", відповідно до яких податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 винесені 05.04.2012, внаслідок чого виникла невідповідність дати податкових повідомлень-рішень, яка зазначена в акті перевірки /05.04.2012/, та дати податкових повідомлень-рішень, яка зазначена у самих податкових повідомленнях-рішеннях /18.04.2012/ .

11.11.2014 на підставі акта перевірки від 22.10.2014 №1578/16-03-22-04/30484951 Кременчуцькою ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0005932204/2354, яким за затримку на 44,38 календарних днів сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 152447,25 грн. ТОВ "АВМ ОСОБА_1" зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 30489,45 грн.;

- № 0005972204/2356, яким за затримку на 44 календарні днів сплати суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 522519,55 грн. ТОВ "АВМ ОСОБА_1" зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 104503,91 грн. .

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

18.04.2012 Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 та рішення про результати розгляду скарги ДПС у Полтавській області від 05.04.2012 № 866/10/10-215 винесено наступні податкові повідомлення рішення:

- № 0007362301/420, яким ТОВ "АВМ ОСОБА_1" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 566133 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 531508 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 34625 грн;

- № 0007402301/422, яким ТОВ "АВМ ОСОБА_1" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 253220 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 202576 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 50644 грн. .

Відповідач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 у справі № 2а-1670/3883/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання незаконними висновків в актах задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року. В частині позовних вимог про визнання незаконними висновків, зроблених в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2001 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" податкового законодавства закрито провадження. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі № 2а-1670/3883/12 апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012р. по справі № 2а-1670/3883/12 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби від 18.04.2012 р. № 0007562301/421 про збільшення ТОВ "АВМ ОСОБА_1" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 327506 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби від 18.04.2012 р. № 0007402301/422 в частині збільшення ТОВ "АВМ ОСОБА_1" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62573,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 50059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12514,75 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби від 18.04.2012 р. № 0007602301/423 про збільшення ТОВ "АВМ ОСОБА_1" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201635 грн., у т.ч. за основним платежем - 161308 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40327 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено .

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі № 2а-1670/3883/12 набрала законної сили 13.12.2012.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені позивачу податковим повідомленням -рішенням від 18.04.2012 № 0007362301/420 та податковим повідомленням - рішенням від 18.04.2012 № 0007402301/422 в частині збільшення ТОВ "АВМ ОСОБА_1" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190646,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 152517 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38129,25 грн., набули статусу узгоджених - 13.12.2012.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету) на час виникнення спірних правовідносин було визначено Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 /надалі Інструкція/.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно з пунктом 4.1. розділу 4 Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до облікової картки платника податків ТОВ "АВМ ОСОБА_1" з податку на прибуток приватних підприємств 18.10.2013 Кременчуцькою ОДПІ внесено до облікової картки податковий борг за податковим повідомленням - рішенням від 18.04.2012 № НОМЕР_1, а саме: основний платіж - в сумі 531508 грн. та штрафні санкції - в сумі 34625 грн.

Згідно відомостей облікової картки платника податків ТОВ "АВМ ОСОБА_1" з податку на додану вартість 18.10.2013 Кременчуцькою ОДПІ внесено до облікової картки податковий борг за податковим повідомленням - рішенням від 18.04.2012 № НОМЕР_2, а саме: основний платіж - в сумі 152517 грн. та штрафні санкції - в сумі 38129,25 грн.

Не може вважатись обґрунтованим посилання позивача на те, що податкове повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0007402301/422 є відкликаним, оскільки за приписами п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. Однак, Кременчуцькою ОДПІ не направлялося позивачу податкове повідомлення-рішення зі зменшеною сумою грошового зобов'язання, а відтак, відсутні підстави вважати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0007402301/422 відкликаним.

У обліковій картці позивача з податку на додану вартість Кременчуцькою ОДПІ було відображено податковий борг, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0007402301/422, виключно у тій частині основного платежу та штрафної (фінансової) санкції, які не були скасовані судовим рішенням, та є узгодженими.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з облікової картки позивача з податку на прибуток приватних підприємств Кременчуцькою ОДПІ зараховано у рахунок погашення податкового боргу відповідача з податку на прибуток приватних підприємств переплату в загальній сумі 8988,45 грн., внаслідок чого станом на 30.11.2013 податковий борг позивача з податку на прибуток приватних підприємств становив 557144,55 грн. /531508 грн. - 8988,45 грн. + 34625 грн./.

03.12.2013 у рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на прибуток приватних підприємств зараховано кошти в сумі 633778,9 грн. сплачені платіжним дорученням № 4500 від 03.12.2013, за рахунок яких, зокрема, було зменшено податковий борг позивача по основному платежу в сумі 522519,55 грн., визначеному податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1. Таким чином, податковий борг в розмірі 522519,55 грн. сплачено позивачем із затримкою понад 30 календарних днів.

Матеріалами справи підтверджено, що Кременчуцькою ОДПІ зараховано у рахунок погашення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість переплату в загальній сумі 69,74 грн. .

27.11.2013 у рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість зараховано кошти в сумі 81194 грн. сплачені платіжним дорученням № 50 від 27.11.2013, за рахунок яких, зокрема, було зменшено податковий борг позивача по основному платежу в сумі 81194 грн., визначеному податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2, тобто податковий борг в розмірі 81194 грн. сплачено із затримкою понад 30 календарних днів.

03.12.2013 у рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість зараховано кошти в сумі 208373,27 грн. сплачені платіжним дорученням № 4501 від 03.12.2013 , за рахунок яких, зокрема, було зменшено податковий борг позивача по основному платежу в сумі 71253,26 грн., визначеному податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2, тобто податковий борг в розмірі 71253,26 грн. сплачено із затримкою понад 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Таким чином незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобовязання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Аналогічна правова позиція висловлена у листі Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 №1602/11/10/14-14.

У звязку із затримкою на 44 та 38 календарних днів сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 152447,25 грн. позивач притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% в сумі 30489,45 грн., та за затримку на 44 календарні дні сплати суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 522519,55 грн. позивач притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі у розмірі 20% в розмірі 104503,91 грн.

Таким чином має місце порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, наслідком чого є правомірне притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що будь-які можливі порушення щодо підстав та порядку проведення перевірки не спростовують висновків про порушення, встановлені контролюючим органом за результатами перевірки.

Необґрунтованими є і доводи позивача стосовно того, що за одне й те саме правопорушення контролюючий орган двічі застосував до позивача фінансові (штрафні) санкції, оскільки податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 18.04.2012 № 007362301/420 та № 0007402301/422 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, якою передбачено накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, натомість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 11.11.2014 № 0005932204/2354 та № 0005972204/2356 до позивача застосовано штраф на підставі статті 126 Податкового кодексу України за порушення правил сплати (перерахування) податків. При цьому, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу виключно за порушення правил сплати частини основних платежів, визначених податковим повідомленням - рішенням від 18.04.2012 № 007362301/420 та № 0007402301/422, тобто контролюючим органом не було допущено порушення приписів статті 116 Податкового кодексу України.

Таким чином податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 № 0005932204/2354 та № 0005972204/2356 ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України.

Стосовно вимог про визнання незаконними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області по проведенню перевірки ТОВ "АВМ ОСОБА_1" з питання своєчасності сплати податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 № НОМЕР_1 та податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 № НОМЕР_2 та складання акту № 1578/16-03-22-04/30484951 від 22.10.2014, слід зазначити наступне.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідачем у письмових поясненням зазначено про те, що у даному випадку контролюючим органом було проведено камеральну перевірку.

Відповідно до пункту 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Слід зазначити, що судовому захисту підлягає лише порушене право.

При цьому ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже дії суб'єкта владних повноважень можуть вважатись такими, що порушують права та інтереси особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

В даному випадку оскаржувані дії по проведенню перевірки та складенню акта № 1578/16-03-22-04/30484951 від 22.10.2014 не відповідають наведеним вище критеріям, адже такі дії є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків, зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність платника податків та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

В акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого його оціночні судження, щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Таким чином, оскаржувані позивачем дії по проведенню перевірки та складанню акту не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, адже є службовою діяльністю працівників контролюючого органу зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків вимог законодавства. Вказані дії не породжують жодних правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт та дії не порушують прав платника податків.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ ОСОБА_1" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2015р. по справі № 816/689/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_1 ОСОБА_3